К.е.н. Мехеда Н. Г., Цимбал А.

Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, Україна

БЕНЧМАРКІНГ ЯК МЕТОД УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Одним з підходів до управління конкурентоспроможністю підприємства, заснованих на порівняльному аналізі, є бенчмаркінг.

Метою даної роботи є дослідження організації бенчмаркінгу як методу управління конкурентоспроможністю підприємства.

Теоретичні основи концепції бенчмаркінгу розглянуті в роботах Г.Л. Багієва, А.К. Казанцева, П.Ф. Баума, О.А. Михайлової, Ю.Н. Соловйової, Я. Гордона, П. Дойля, Р. Кемпа та ін.

Успішне використання бенчмаркінгу за кордоном, а також практичне значення підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та відсутність широкого застосування даного методу в Україні обумовили актуальність даної теми.

Бенчмаркінг - це еталонне зіставлення, оцінка процесів підприємства і їх порівняння з процесами світових компаній-лідерів з метою отримання інформації, корисної для вдосконалення власної діяльності [1]. Бенчмаркінг можна розглядати як безперервний процес, що відкриває, вивчає і оцінює все краще в інших організаціях з метою використання знань в своїй організації [2]. Існує два основні типи бенчмаркінгу: порівняльний і процесний. Для досягнення найкращого результату, необхідно використовувати їх комплексно. Порівняльний бенчмаркінг виступає в ролі початкового етапу процесного бенчмаркінгу. В основу порівняльного бенчмаркінгу покладена ідея порівняння діяльності не лише підприємств-конкурентів, але і передових фірм інших галузей [3] . Практика показує, що грамотне використання досвіду конкурентів і успішних компаній дозволяє скоротити витрати, підвищити прибуток і оптимізувати вибір стратегії діяльності організації, і таким чином підвищити рівень її конкурентоспроможності на ринку галузі.

Стандартний процес бенчмаркінгу полягає в чотирьох послідовних діях: деталізація власних бізнес-процесів; аналіз бізнес-процесів інших компаній; порівняння результатів своїх процесів з результатами аналізованих компаній; впровадження необхідних змін для скорочення відриву.

Бенчмаркінг є альтернативним методом стратегічного планування, в якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Технологія бенчмаркінгу об'єднує в єдину систему розробку стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів.

Підприємству необхідно чітко визначити стратегічні особливості своєї галузі: здійснити галузевий аналіз. Він включає вивчення ступеня і характеру конкуренції, моделей поведінки клієнтів і їх купівельної спроможності, моделей поведінки постачальників, бар'єри входу в галузь, загрози заміни продуктів і послуг, а також інші особливості та перспективи галузі. Галузевий аналіз дає матеріал для розрахунку потенціалу прибутковості в середньому по галузі і допомагає виявити причини переваги деяких компаній в порівнянні з іншими. Ринок сегментується по найбільш прибуткових секторах, виділяються чинники успіху, визначається ступінь впливу чинників на прибутковість.

При аналізі конкуренції необхідно оцінити загальну фінансову силу конкурента і співвідношення його пріоритетів в області конкуренції. Слід визначити ще один важливий чинник — зусилля конкурента в області досліджень і розробок, які здатні змінити собівартість його продукції і витрати на маркетинг через певний проміжок часу.

Після того, як визначені найбільш прибуткові сегменти ринку і оцінені конкурентні переваги, необхідно вибрати об'єкт-еталон. Для досягнення найбільш ефективного результату в бенчмаркінгу фахівці рекомендують не лише знайти такі підприємства і накопичувати інформацію про їх діяльність та прогресивні управлінські рішення, але й встановити контакти з ними. Після того, як інформацію зібрано і класифіковано, оцінюється ступінь досягнення цілі і чинники, що визначають результат. Наступним кроком має стати розробка плану, метою якого є досягнення найвищого рівня ефективності бізнес-процесів.

Розробка стратегії – це пошук шляхів, як компанія може обійти конкурентів, використовуючи ключові чинники успіху в розрізі різних функціональних напрямів. [3].

Бенчмаркінг увійшов в трійку найпоширеніших методів управління бізнесом в крупних міжнародних корпораціях, оскільки він допомагає відносно швидко і з меншими витратами вдосконалювати бізнес-процеси . В країнах Західної Європи, США та Японії програми бенчмаркінгу розвиваються при державній підтримці. Вважається, що завдяки такому обміну досвідом виграє економіка країни в цілому. У європейській практиці еталонне зіставлення, як правило, відбувається по індивідуальній домовленості на взаємовигідній основі. Фірми, проводячи бенчмаркінг, керуються певними етичними принципами відповідно до «Європейського кодексу правил проведення бенчмаркінгу» (1997р., Дублін).

Отже, бенчмаркінг є безперервним процесом оцінки рівня продукції, послуг і методів роботи на основі порівняння з найсильнішими конкурентами або тими компаніями, які визнані лідерами, і може бути ефективно використаний в управлінні конкурентоспроможністю компанії. Як свідчить світовий досвід, активний розвиток бенчмаркінгу в умовах державної підтримки дозволить не лише поліпшити показники діяльності окремих бізнес - одиниць, але й підвищити рівень конкурентоспроможності економіки країни в цілому.

Використані джерела інформації:

1. Маслов Д. Глобальный бенчмаркинг [Електронний ресурс]: http://www.iteam.ru/publications/marketing/section_22/article_2291.

2. Стариков В.В. Бенчмаркінг – шлях до досконалості // Маркетинг в Росії та закордоном. – 2006. - № 4. – С. 12.

3. Тітова В.А. Бенчмаркінг як інструмент формування інноваційного потенціалу підприємства // Інновації. – 2008. - №7. – С.104 - 106.