Федоренчик В.П

Національний технічний університет України «КПІ»

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Глобальні структурні й технологічні зміни у виробництві обумовили істотну зміну ролі персоналу підприємства. Персонал є головною продуктивною силою при вирішенні питань конкурентоздатності, економічного зростання і забезпечення ефективної роботи.

Оцінка ефективності управління персоналом заснована, насамперед, на інформації про працівників: просування по службі, їх професійні, кваліфікаційні, віково-статеві характеристики, медичні і психологічні параметри, продуктивність і новаторська активність.

Виділяють дві основні концепції, покладені в основу оцінки ефективності управління персоналом. Згідно з першою з них, ефективність управління персоналом оцінюється, виходячи з органічної єдності управління і виробництва, але при цьому внесок власне управління персоналом в ефективність виробництва не визначається. Друга концепція робить акцент на визначення внеску управління персоналом в ефективність виробництва.

Оцінку ефективності управління персоналом пропонують здійснювати в декілька етапів [2]:

· оцінка досягнення цілей;

· оцінка компетенція;

· оцінка мотивації;

· вивчення статистики людських ресурсів;

· оцінка витрат.

Ефективність функціонування системи управління персоналом повинна визначатися її внеском в досягнення організаційних цілей. Управління персоналом є ефективним настільки, наскільки успішно персонал підприємства використовує свій потенціал для реалізації цілей, що стоять перед ним. Так, справжнім критерієм її оцінки служить кінцевий результат праці всього колективу, в якому органічно сполучені результати праці і керівника, і виконавців.

Сьогодні для багатьох вітчизняних підприємств, на жаль, характерно ігнорувати систему управління персоналом, оцінювати ефективність управління персоналом за допомогою спеціально створених для цього показників. Таких як: плинність персоналу, витрати на професійне навчання тощо. Розвитку цієї тенденції сприяє і поширене уявлення про те, що фахівці з управління персоналом знаходяться далеко від основної діяльності, і практично ніяк на неї не впливають

В економічній літературі представлені наступні критерії ефективності керівництва (рис. 1).

Критерії, представлені на рисунку 1, можуть бути використані для оцінки ефективності будь-якого виробничого коллективу.

Методи оцінки управлінської праці, можна розділити на три групи: кількісні, якісні і комбіновані. До кількісних методів оцінки відносяться бальний, коефіцієнтний, метод рангового порядку, метод парних порівнянь, система графічного профілю, метод "експерименту" тощо. До якісних методів відносяться: система усних і письмових характеристик, метод еталона, матричний і біографічний методи, метод групової дискусії. Прикладами комбінованих методів є метод стимулюючих оцінок, угрупування працівників, тестування.

Найбільше розповсюдження отримали кількісні методи оцінки управлінської праці, особливо бальний, коефіцієнтний і бально-коефіцієнтний. Перевагами є об'єктивність, незалежність відношення експертів до фахівця, можливості формалізації результатів, порівняння параметрів, систематизація результатів і використання математичних методів.

Оцінка ефективності відбувається на трьох різних рівнях:

· на рівні окремих працівників

· на рівні органу управління

· на рівні системи управління.

У ряді європейських країн отримали розповсюдження так звані центри оцінки управлінського персоналу. Діяльність таких центрів полягає у виявленні за допомогою експертів і на підставі спеціального комплексу тестів і вправ потенційних здібностей працівників управління. Центри оцінки можуть допомогти як просуванню управляючих працівників, так і підвищенню їх кваліфікації

Ефективне управління і розвиток підприємства багато в чому визначаються особовими і професійними якостями самого керівника підприємства, ступенем усвідомлення ним необхідності вчитися самому і сприяти навчанню інших, щоб відповідати соціально-економічному середовищу, яке постійно змінюється.

Література

1. Иванцевич Дж. М., Лобанов А.А. Человеческие ресурси управлення. - М.: Дело, 1993. - С. 288.

2. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. - М.:«Бизнес-школа «Интел- Синтез», 1997. - С. 295-296.