Економічні науки /7. Облік та аудит

Нестеренко Ж.К., к.е.н., професор, магістрантка Циганова І.О.

Запорізький національний технічний університет, Україна

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Готова продукція — це виріб (напівфабрикат), послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають затвердженим стандартам або умовам договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові – покупцеві згідно з діючим порядком прийняття продукції (рис.1).

	Реалізація продукції

Рис. 1. Взаємозв’язок між виробництвом, залишками і реалізацією продукції

Готова продукція становить основну частину товарної продукції підприємства. В основному готова продукція призначена для реалізації, але певна її частина може споживатися на підприємстві (внутрішньозаводський оборот). До готової продукції зараховують також виконані для замовників роботи та послуги автотранспорту, ремонтного виробництва, будівельно-монтажні роботи. Якщо на підприємстві, поряд з виробництвом, здійснюють капітальні вкладення, то виконані послуги також відображають в обліку як готову продукцію.

При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою (готова продукція, що має уречевлену форму; готова продукція, що має форму результату роботи або послуги), ступенем готовності (готова продукція, напівфабрикати, незавершене виробництво) та технологічною складністю.

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції.

Методологічні засади формування інформації про готову продукцію у бухгалтерському обліку та розкриття її у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 9 «Запаси», затвердженим МФУ від 20.10.1999 року, №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року.

Процес формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію, як і про інші об'єкти обліку починається зі складання первинного документу. Так як формування первинної інформації є початковим етапом відтворення діяльності підприємства, необхідно забезпечити раціональну організацію формування такої інформації.

У бухгалтерському обліку готова продукція оцінюється за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після збирання всіх затрат та калькулювання. Разом з тим виникає потреба в щоденному обліку наявності й руху готової продукції та визначенні її вартісних характеристик. Тому у поточному обліку готову продукцію оцінюють за «твердими» обліковими цінами (середньорічною плановою собівартістю, договірними або оптовими цінами, або за фактичною виробничою собівартістю). Оцінка продукції за «твердими» обліковими цінами дає змогу вести постійний поточний облік незалежно від калькуляції фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції на складах оперативно-бухгалтерським методом.

Отже, одним із основних завдань цінового обліку готової продукції є приведення різної продукції промисловості до єдиного виразу: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отриманні єдиного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України [Текст] / Н.М. Ткаченко. - Київ: А.С.К., 2000. - 784 с.

2. Бухгалтерський облік у документах: Навчальний посібник. / Під ред. Л.М. Чернелевського - К.: Пектораль, 2005. - 396 с.

3. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. -628 с.

4. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. -260 с.