Демчук О.М., Диміняца Ю. В.

Науковий керівник – Богач Б.М.

Буковинська державна фінансова академія

ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА: ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ПОЛІПШЕННЯ

В умовах ринкової економіки вивчення характеристик господарської діяльності підприємства розпочинається зазвичай з ознайомлення з його фінансовим станом. Оцінюючи фінансовий стан підприємства, слід чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан. Фінансовий стан підприємства – результат діяльності, який виражає фінансову конкурентоспроможність підприємства, тобто кредитоспроможність, платоспроможність, ліквідність виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами[1, 235].

Дослідженню значення та особливостей оцінювання фінансового стану на підприємстві присвячено ряд праць таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як: Багрова В.П., Івахненко В.М., Коробова М.Я., Лахтіонової Л.А., Мних Є.В., Савицької Г.В., Чупіса А.В. [2,19] та інші.

Економічна діяльність підприємств (господарська діяльність підприємства) – це всі види діяльності на підприємстві. Фінансова діяльність підприємства – це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позичених капіталів підприємства [4]. Для того щоб визначити фінансовий стан підприємства, визначимо її мету.

Мета статті – оцінити фінансовий стан підприємств, і надати пропозиції щодо його поліпшення. Для того щоб визначити вплив факторів на діяльність підприємства, визначимо такі основні показники.

У сукупності показників які слугують базою до аналізу чи обліку фінансового стану підприємства, використовують такі показники:

- динаміка та частка виробничих активів у загальній вартості майна;

- динаміка та частка основних засобів у реальній вартості майна;

- коефіцієнт зносу основних засобів;

- середня норма амортизації;

- динаміка капітальних вкладень, їх співвідношення з фінансовими вкладеннями;

Показники майнового стану:

- частка основних засобів в активах;

- коефіцієнт зносу основних засобів;

- коефіцієнт оновлення основних засобів тощо.

Показники ділової активності:

- ресурсовіддача;

- фондовіддача;

- коефіцієнт оборотності обігових коштів тощо.

Показник рентабельності:

- рентабельність активів;

- рентабельність виробничих фондів;

- рентабельність реалізованої продукції тощо.

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність, забезпечуючи потреби виробництва, що постійно зростають, свідчить про його стійкий фінансовий стан, для визначення підприємницької прибутковості проводять аналіз діяльності.

Головна мета аналізу – своєчасне виявлення й ліквідація недоліків у фінансовій діяльності та пошук резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності, використовують основні способи аналізу[3,165].

Основними способами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і аналіз за чинниками. Під час горизонтального аналізу визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. Мета вертикального аналізу – обчислення частки окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату. Трендовий аналіз полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників. Коефіцієнтний аналіз зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей, або інших абсолютних показників, одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку. Аналіз за чинниками використовують, коли на узагальнюючий показник мають вплив декілька чинників і в подальшому розраховують вплив кожного з них[5,62].

Оцінка економічного стану підприємства, тобто вимірювання економічного стану на рівні певного цеху підприємства ( основного, допоміжного тощо) базується певним чином на оцінці такого стану для його низових структурних підрозділів, а саме дільниць ( для яких така оцінка включає розрахунки на всіх робочих місцях). Саме така методика вимірювання дозволяє не тільки визначити певний рівень оцінки економічного стану підприємства, а й виявити резерви щодо поліпшення роботи підприємства, на нарощування чистого прибутку, що дасть підприємству бути конкурентоспроможним та розширити свою частку участі на ринку збуту[4,122].

В цілому можна сказати для того щоб підприємство мало постійний дохід та зміг його нарощувати за короткі періоди, підприємству слід вжити всіх необхідних заходів щоб саме на їхній товар був найбільший попит, здійснювати реконструкцію та модернізацію, внесення новинок, намагатися максимально забезпечити потреби покупця при помірній ціні і приналежній якості даного товару. Збільшення прибутку дасть змогу підприємству покращити свій економічний стан, а чим економічно стійкіше підприємство, тим більша можливість розширюватись підприємству, і зуміти вчасно розрахуватись за свої зобов’язання.

Список використаних джерел:

1. Шмагаль, Н.М. Аналіз методів доходів підприємств в ринковій економіці// Н.М. Шмигаль// Держава та регіони. Економіка і підприємництво. 2010 - №2 с. 233-236.

2. Олех, Н.Л. Особливості визначення доходів на підприємствах // Н.Л. Олех // Бухгалтерська книга. – 2010 №37 с. 18-20.

3. Рибалко, О.М. Узагальнення змісту доходів і витрат у системі управління підприємством // О.М. Рибалко, С.О. Бехтер // Держава та регіони – 2009 - №3 с. 163-166.

4. Білик, Т.О. особливості формування доходів та видатків малих промислових підприємств // Т.О. Білик // формування ринкових відносин в Україні – 2010 - №1 с. 120-125.

5. Дерій, В.А. Підприємство як предмет віддзеркалення інформації про його витрати і доходи // В.А. Дерій // Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання, конф. 27-28 травня 2010 р.: МІБОКНЕУ, 2010 с. 62-63.

6. Багров В.П. Базовий прийом елімінування

7. Бугай В.З. Аналіз та оцінка фінансової звітності підприємства / В.З. Бугай // Держава і регіони. – 2008. – №1. – С.34-39.

8. Савицька Т.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: Знання. – 2004. – 654 с.