Шинкарук А.Ю., Викладач: Кудлаєва Н.В.

БДФА

Проблеми гармонізації фінансової звітності українських підприємств до МСФЗ

Протягом останнього десятиріччя в Україні відбувається реформування системи бухгалтерського обліку, викликане зміною економічної системи та включенням країни у світові інтеграційні процеси. Усунення економічних та торговельних бар’єрів, вихід на світові ринки капіталу створюють середовище, в якому виникає потреба у підготовці зрозумілої фінансової звітності. В цих умовах гармонізації стандартів бухгалтерського обліку приділяється значна увага в Україні і в розвинених країнах.

Мета статті – дослідити основні проблеми адаптації та гармонізації звітності українських підприємств до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Постановка проблеми. Вже більше ніж 10 років запроваджуються в Україні МСФЗ як національні стандарти, однак не відомо чи саме такий підхід забезпечить бухгалтерському обліку статус ключової функції управління та важливого сегмента національної безпеки України.

Існує проблема практичного застосування окремих національних облікових положень та інвестування капіталу відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та національних П(С)БО. Зміни, які внесені до Міжнародних стандартів фінансової звітності, передбачають переосмислення окремих процесів, які відбуваються в цьому напрямі, зокрема щодо доцільності перебудови національних П(С)БО відповідно до зміни МСФЗ. Якщо виходити з потреб консолідації звітності відповідно до вимог інвесторів, то досягти незалежного вирішення цього питання складно, адже інвестор із США вимагає ведення обліку згідно з стандартами США (GAAP), а інвестор з європейської країни – згідно з МСФЗ, що становить під сумнів доцільність переходу до МСФЗ.

Щодо проблеми значимості звітної інформації та місця бухгалтера в суспільстві, необхідно зазначити, що в Україні органи статистики узагальнюють дані всіх підприємств. Однак індивідуальна облікова політика, відмінності у формуванні даних у фінансовій звітності, можливості ухилення від сплати податків, застосування монопольно високих цін на продукцію окремих підприємств і окремих галузей економіки вимагають побудови звітності на єдиних засадах з урахуванням потреб головного споживача звітної інформації урядових установ.

Відсутність загальних вимог у практиці бухгалтерського обліку є суттєвою перешкодою на шляху до глобалізації ринків капіталу, що обмежує здатність інвестора прийняти обґрунтовані рішення щодо інвестиційних альтернатив. Тому питання гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів на сьогодні є надзвичайно актуальним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні вчені приділяють значну увагу питанням впливу явищ глобалізації на процеси стандартизації обліку серед них: Бутинець Ф., Голов С., Суворов А.В., Кірейцева Г., Малюга Н., Картузова Т.В., Грінчук М.С. та інші.

У своїх наукових дослідженнях вони зазначають, що стандартизація бухгалтерського обліку не враховує історичні й національні особливості країни, її інституцій та специфіки діяльності окремих галузей економіки. Наприклад, Кірейцев Г. вважає, що МСФЗ зорієнтовані на задоволення потреб глобальних виробництв[4]. Малюга Н. дотримується такої самої думки і зазначає про рівень розвитку національних продуктивних сил, соціальних, економічних та правових відносин, які також не беруться до уваги[5].

Отже, необхідно досягнути консенсусу та відпрацювати напрямки розвитку в Україні бухгалтерського обліку на міжнародних засадах.

На думку Грінчук М.С., гармонізація бухгалтерського обліку необхідна для виходу на світові ринки капіталу [2], таку позицію відстоює й Голов С. Однак, треба зазначити, що виникає чимало проблем у процесі впровадження МСФЗ.

Отже, стандартизуючи облік на основі МСФЗ ми в додаток до своїх проблем отримуємо й проблеми недосконалості міжнародних стандартів обліку.

Основний матеріал. З введенням Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) на правовому полі України виникає безліч проблем та ситуацій технічного характеру, зокрема, суб'єкти господарювання, які повинні будуть складати звітність відповідно до вимог МСФЗ, мають вкласти значні кошти на впровадження нових стандартів і покриття відповідних витрат, а також постає питання контролю правильності бухгалтерської звітності, складеної за МСФЗ, з боку державних органів і професійних об'єднань бухгалтерів та аудиторів.

Засобом забезпечення стандартизації є уніфікація та гармонізація. Об’єднання цих понять призведе до процесу конвергенції, а саме зближення національних, регіональних та глобальних стандартів і систем обліку, які визначатимуть єдині принципи, методи і підходи в бухгалтерському обліку.

Необхідність розроблення міжнародних стандартів викликана процесом уніфікації наявних національних вимог і правил ведення обліку та складання звітності в різних країнах. Таким чином, МСФЗ є системою, яка не пов'язана з економікою окремих країн та не має власних традицій. Те, що закладене в основу системи МСФЗ, є результатом домовленостей між представниками різних систем звітності. Це, своєю чергою, спричинило те, що міжнародні стандарти передбачають основний і альтернативний підходи до визнання та оцінювання активів, зобов'язань і капіталу в низці випадків, залишаючи можливість вибору тієї або іншої облікової політики, що використовується в тій або іншій країні, без створення єдиних вимог до складання звітності, яку дійсно можна було б порівняти.

Вихід вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу, потребує подальшого реформування системи бухгалтерського обліку та запровадження методології поширення інформації з економічних питань, згідно з міжнародними стандартами, для забезпечення відкритості, прозорості та зіставлення показників фінансової звітності суб'єктів господарювання [1].

Однак, треба зауважити, що МСФЗ ідеально підходять лише для забезпечення діяльності ТНК, для інших суб’єктів господарювання розроблено лише один стандарт у 2009 р. «Стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємств» [6]. Таким чином, лише за умови, що Україна прямує в Європейський Союз впровадження МСФЗ буде логічним. Тут МСФЗ виступає як допоміжний засіб у протистоянні Європейського Союзу США та Японії. За іншої ситуації застосування міжнародних стандартів втрачає свій зміст. Можливий і такий варіант, що США та Японія приймуть МСФЗ, тоді інші країни будуть змушені перейти на МСФЗ.

Так, перш за все необхідно окреслити правовий аспект проблем, що виникають при впровадженні МСФЗ, оскільки на сьогодні поки що невизначена процедура включення міжнародних стандартів у правове поле України. Упровадження вимагає підготовки фахівців, які володіють методологією трансформації української фінансової звітності в міжнародну.

Ефективне впровадження МСФЗ в Україні має супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій.

Застосовувати основні принципи міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності треба всім підприємствам. Але необхідно встановити різні вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності для різних груп підприємств з урахуванням обсягів їх діяльності та операцій на ринках капіталів.

Роль державних органів та громадських професійних організацій полягає в підготовці до впровадження МСБО та МСФЗ, у сприянні застосування та виконання цих стандартів [4].

Висновки. Отже, на основі проведеного дослідження можна зробити висновок про необхідність реформування національних стандартів бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів та визначити основні проблеми гармонізації та уніфікації.

Основною причиною одностороннього впровадження міжнародних стандартів виявляється їх ігнорування у встановленні універсальної організаційної та методологічної основи цього процесу в національних межах та на міжнародному рівні.

Як свідчить практика саме на основі конвергенції можна побудувати глобальний бухгалтерський облік.

Стандартизація бухгалтерського обліку є невід’ємною частиною розвитку економіки й налагодженні міжнародних відносин, тільки необхідно враховувати особливості нашої країни.

Отже, вітчизняні вчені повинні не тільки ідеалізувати МСФЗ, а й розробляти свої пропозиції щодо їх удосконалення й адаптації.

Запровадження МСФЗ дасть змогу залучити іноземних інвесторів і розширити експортні можливості України, що, своєю чергою, приведе до зниження безробіття, забезпечити вихід із кризи та майбутнє процвітання економіки.

Однак, не слід поспішати із впровадженням МСФЗ необхідно підключати вітчизняних науковців і національні бухгалтерські школи, які б розробили тактику і стратегію розвитку бухгалтерського обліку в нашій країні.

Список використаної літератури:

1. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - №11.

2. Грінчук М.С. Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності та її роль у системі реформування бухгалтерського обліку України // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. – 2009. - № 4. – С. 25-30.

3. Картузова. Т.В Необхідність переходу україни на міжнародні стандарти фінансової звітності // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. - № 20(9). – С.176-180.

4. Кірейцев Г.Г. Глобализация экономики и унификация методологии бухгалтерского учёта / Г.Г.Кірейцев:научн. доклад на 6-й Междунар. Научн.конф. «Научные исследования в сфере бухгалтерського учёта, контроля и анализа». –Житомир -2007г. -68с.

5. Малюга Н.М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в Україні //Житомир – 2009 р. - 42с.

6. Суворов А.В.Зарубіжний досвід бухгалтерського обліку та міжнародні стандарти //Міжнародний бухгалтерський облік. -2009. - №2(26).

7. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14