Польова Т.М.

Науковий керівник: Воронцова І.І.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

 

Значення організаційного процесу бухгалтерського обліку для формування ефективної діяльності підприємств

 

В умовах становлення та розвитку ринкової економіки України активізувався розвиток підприємництва. З часом зростає кількість підприємців та обсяги виробництва цього сектору, розширюється сфера діяльності. У зв'язку з цим змінюються і завдання бухгалтерського обліку.

Розпочинаючи новий бізнес, більшість підприємств стикаються з багатьма проблемами, пов’язаних з організацією бухгалтерського обліку, яка має забезпечувати інформаційну, контрольну, аналітичну, оціночну та інші  функції.

Дана тема є актуальною на сьогоднішній день, оскільки саме ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємствах є визначальною для їх подальшої діяльності.

Дослідженням даного питання займалися такі науковці  як Бутинець Ф. [1], Козярук О., Петришина Н., Бойчук А. [3], Бурда Н. [4] та інші.

Процес організації бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі. Тобто облікова політика конкретного підприємства залежить від політики держави в сфері бухгалтерського обліку.

З набранням чинності Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керівник має право самостійно обирати форму організації ведення бухгалтерського обліку, визначати облікову політику і здійснювати заходи щодо організації бухгалтерського обліку, що фіксуються у відповідному  наказі.

Саме тому у наказі про організацію бухгалтерського обліку підприємство самостійно зазначає такі моменти, як вибір форми організації бухгалтерського обліку та форми ведення бухгалтерського обліку, встановлення правил документообігу і технології обробки облікової інформації, використання системи рахунків бухгалтерського обліку: за загальним Планом рахунків бухгалтерського обліку (використання одночасно рахунків класів 8 «Витрати за елементами» і 9 «Витрати діяльності»; використання тільки рахунків класу 9 «Витрати діяльності»; використання тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами»); за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку, встановлення системи та форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначення прав працівників на підписання бухгалтерських документів, виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, зобов’язаних вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства, встановлення порядку проведення інвентаризації активів і зобов’язань з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.

Кожне підприємство обирає елементи облікової політики, спираючись виключно на економічну ефективність та особливості своєї діяльності [3]. Отже, особливості бухгалтерського обліку на підприємствах переважно випливають з форми власності і регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку, Положенням про докумен­тальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, іншими нормативними документами.

Сьогодні існує необхідність вирішення двох взаємозалежних проблем: створення загальнонаціональної облікової системи й інтегрованої системи обліку на підприємстві, яка повинна бути орієнтована на задоволення сервісних запитів як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів інформації. Організована в єдиній системі рахунків, інтегрована система обліку підприємства повинна трансформуватися у фінансову й управлінську підсистеми, що об'єднані єдиними методологічними основами й об'єктами обліку, якими виступають засоби праці, сама праця, матеріальні і трудові ресурси [4].

На думку доктора економічних наук, професора Ф. Ф. Бутинця, сьогодні бухгалтерський облік не виконує покладених на нього завдань: він не слугує інтересам власника, не дає гарантій збереження майна та не забезпечує менеджменту щоденної інформації, необхідної для ефективного управління. За його словами, українським бухгалтерам бракує сприйняття справедливості закону як беззастережної догми і водночас несприйняття будь-яких спроб фальсифікації обліку й звітності. На жаль, їх фальсифікація, привласнення майна, його неефективне використання стали нормами ведення бухгалтерського обліку[1].

Отже, ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України не завжди характеризуються необхідним високим рівнем. Часто це пов'язують з проблемами в стандартизації та реформуванні вітчизняної системи бухгалтерського обліку.

Важливим у підвищенні ефективності ведення бухгалтерського обліку на підприємствах є  рівень професійності  бухгалтерів, а також довіра до них власників та акціонерів підприємств, податкової служби, банків  і держави в цілому.

Значну роль також відіграє перспектива вступу України до Європейського Союзу, що забезпечить вітчизняній економіці не лише доступ до нових ринків збуту, а й вимагатиме високоякісного обліку. Однак, як свідчить досвід інших країн, вже перший рік членства в ЄС може виявити неготовність нашої країни до цього. У нас все ще надмірним залишається податковий тиск, а система звітності — досить обтяжливою [1]. Введення в дію нового Податкового кодексу - ще один крок на шляху до євроінтеграції.

Важливими напрямами розвитку системи обліку на підприємствах є удосконалення системи інформаційного моделювання й організації. Облікова інформаційна система дозволяє вирішувати завдання управлінського і фінансового обліку за допомогою використання принципів однократного відображення господарської операції, системного підходу, надійності, безперервності розвитку, економічності, сумісності.

Застосування автоматизованих засобів обробки економічної інформації нового типу призвели до необхідності поєднання централізованої обробки облікової інформації з її децентралізацією, яка забезпечує оперативне управління центрами відповідальності на місцях. Цього можна досягти за допомогою створення АРМ працівників бухгалтерського обліку.

Для оцінки рівня організації обліку промислового підприємства доцільно проводити моніторинг надійності діючої форми організації обліку. Дослідження науковців показали, що на багатьох підприємствах накази про організацію обліку не приділяють належної уваги таким прийомам обліку, як оцінка, калькулювання, документування. Тому при розробці облікової політики підприємствам необхідно враховувати методичний, технічний і організаційний аспекти.

Повне запозичення та впровадження  західних систем обліку в Україні є науково необґрунтованим рішенням.  Це пояснюється тим, що   вдосконалення національного обліку, який має багатолітні традиції, і запровадження міжнародних стандартів у національній обліковій системі повинно базуватися на запозиченні найефективніших моментів з іноземного досвіду  і доповненні, удосконаленні вітчизняного обліку. Тобто, адаптація та поступове удосконалення національних правил обліку та звітності, спрямоване на формування фінансової інформації високого ґатунку відповідно до вимог міжнародних стандартів, прискорює економічну інтеграцію, сприяє гармонізації систем обліку і звітності. Для цього необхідним є поєднання професійного та наукового підходів.

 

Література

1.            http://www.day.kiev.ua/33993 - Щоденна всеукраїнська газета “День»

2.            http://oblik2day.com/sproshennya_biz/ - Сайт періодичного видання «Світ бухгалтерського обліку».

3.            http://kprda.gov.ua/?p=506 - Козярук О. Петришина Н., Бойчук А. Організаційний процес бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу.

4.            http://www.conftiapv.at.ua/publ/konf_9_10_grudnja_2010_r/neobkhidnist_formuvannja_oblikovoji_politiki_pidpriemstva - Інтернет-конференції Тернопільського інституту АПВ НААН.