Чабанюк О.М., к.е.н., доц.

Турчиняк Х.В.

Львівська комерційна академія, м. Львів

Особливості обліку доходів на швейних підприємствах

Розбудова України як соціально орієнтованої держави тісно пов’язана з розвитком легкої промисловості, включаючи її провідну швейну галузь. Виробництво добротної продукції швейного виробництва повинно задовольняти запити й потреби населення у якісному і недорогому одязі. Досягти цих завдань в умовах ринкових відносин можливо при оперативному управлінні виробництвом продукції.

Формування та створення ринкової економіки потребує від підприємств України раціонального і економічно обґрунтованого підходу до планування своєї діяльності, до визначення стратегії збільшення доходів підприємства, аналізу і оцінки отриманих результатів. Однією з найголовніших складових стратегії фінансової політики підприємства є політика максимізації дохідності. Тому дослідження є актуальним.

Виручка від реалізації (продажу) продукції є основним джерелом коштів підприємств. Швейні підприємства продають (реалізують) свої товари і послуги відповідно до укладених договорів безпосередньо із споживачами, органами матеріально-технічного постачання і збуту, через оптові і роздрібні торговельні підприємства, товарні біржі, а також через власну мережу з продажу продукції, виконання робіт, надання послуг. На швейних підприємствах сфери основну частину обсягу виручки від реалізації становлять надходження від реалізації товарної продукції. Своєчасне і повне надходження виручки від реалізації товарної продукції повинно бути предметом постійної уваги відповідних функціональних підрозділів підприємств, вони мають постійно дбати про суворе дотримання договірної дисципліни поставок щодо обсягу, асортименту, якості продукції, ритмічності відвантаження (відпуску) продукції споживачам, пильно стежити за своєчасністю розрахунків за продукцію.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції) [1].

У практиці роботи промислових підприємств склалися такі форми організації бухгалтерського обліку, як: централізована, децентралізована, комбінована. З використанням централізованої форми організації бухгалтерського обліку всі первинні та зведені документи надходять до бухгалтерії швейного підприємства, де здійснюється їх подальша обробка і складання фінансової звітності. В сучасних умовах надається перевага цій формі обробки бухгалтерської інформації, тому що вона має такі позитивні характеристики: здійснюється спеціалізація працівників за обліковими ланками; створюються умови для автоматизації бухгалтерського обліку; зміцнюються контрольні функції обліку завдяки його оперативності. При централізації обліку утворюються великі масиви інформації, відокремлюються складання та обробка інформації [2].

Правильна організація бухгалтерського обліку на швейних підприємствах дає змогу підвищити рівень дохідності. Водночас можливості підприємства щодо успішного продажу своєї продукції (товарів, послуг) і отримання доходів залежать від ефективності організації торговельно-технологічних процесів, ступеня використання наявного ресурсного потенціалу, раціональності здійснених витрат тощо.

Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці, податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства.

Щоб постійно забезпечувати зростання доходів і прибутку, необхідно шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації: а саме: розробка стратегії управління обсягом випуску продукції на короткотерміновий та довгостроковий періоди, стратегії оптимізації витрат на виробництво та реалізацію продукції, стратегії економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців, стратегії підвищення якості товарної продукції та запровадження досягнень науково-технічного прогресу [3].

Отже, прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні. Саме такі завдання допомагає вирішити правильна організація обліку доходів і витрат на швейних підприємствах.

Список використаних джерел

1. Куцик П.О. Облік і контроль виробничих витрат в об`єднаннях кооперативної промисловості (на матеріалах споживчої кооперації України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / П.О. Куцик. – Львів, 2000. – 17 с.

2. Озеран В. Бухгалтерський облік у споживчій кооперації: [навч. посіб.] / В. Озеран, П. Куцик, А. Волошин. – Львів: вид-во ЛКА, 2008. – 660 с.

3. Чабанюк О. М. Облік прямих витрат у санаторно-курортних установах / О. М. Чабанюк // Вісник Львівської комерційної академії: зб. наук. пр. / [ред. кол.: Г.І. Башнянин, Ю.А. Дайновський, В.І. Єлейко та ін.]. – Львів: вид-во ЛКА, 2007. – С. 517-525. – (Серія: Економічна; Вип. 25).