Економічні науки/2. Фінанси і банківська справа

 

Шилова Т.С., Драчишина Ю.М., Янківська Я.О.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Особливості організації обліку розрахункових операцій.

 

       Під час здійснення господарської діяльності підприємство взаємодіє з іншими підприємствами та організаціями, а також між ними і населенням, що зумовлені дією ринку, мають характер грошових розрахунків [1]. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використанні грошей у їх функціях - коштів обігу і коштів платежу. При цьому підприємство водночас є постачальником для одних і покупцем для інших.

          Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике значення, оскільки забезпечують швидке завершення кругообороту грошових коштів та їх еквівалентів, перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати - придбаних товарно-матеріальних цінностей.

          Тому, питання обліку розрахункових операцій є  актуальним для дослідження та потребує  наукових розробок і удосконалення.

          Питання обліку розрахункових операцій  було розглянуто вченими - економістами: Алексєєвою Н.Ю., Городянською Л., Костюк Д.,  Мица Є.В., Ткаченко Ф.Ф., Грабовою Н.Н. та іншими.

          Метою статті є дослідження методологічних засад відображення заборгованості в обліково-аналітичній системі та розробка практичних пропозицій щодо її організації на підприємстві, що може сприяти його результативній діяльності. 

          Підприємства і організації в процесі господарської діяльності можуть здійснювати розрахунки з постачальниками за отримані від них товарно - матеріальні цінності, з покупцями - за куплені товари, з банком – по одержанню і погашенню позик, з бюджетом по різного роду платежах і з іншими організаціями і особами – по різних господарських операціях.    Належна організація грошового обороту та розрахунків має важливе значення для розвитку всіх галузей народного господарства [2].

          На ефективність діяльності вітчизняного підприємства  значною мірою впливають створена організаційна структура, якість підготовки облікової інформації, професійний рівень фахівців, належна оцінка отриманих даних, а також досконале ведення розрахункових операцій [3].  Оскільки, в сучасних умовах назріла необхідність поліпшення діяльності підприємств на принципах самоврядування та самоокупності госпрозрахунку, прискорення обертання оборотних коштів і покращення організації розрахунків.

          У виконанні вказаних завдань важливу роль відіграє облік, який повинен своєчасно, повно і точно відображати і контролювати всі господарські процеси, в тому числі розрахункові операції.

          Основними завданнями обліку розрахункових операцій є: повне відображення у обліку розрахункових операцій; забезпечення  погашення кредиторської заборгованості та стягнення дебіторської заборгованості; контроль за точним документальним оформленням всіх господарських операцій з розрахунковими операціями і відповідність їх чинному законодавству; відображення у обліку результатів проведених інвентаризацій розрахунків [4].

          Розрахункові операції здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівкові і безготівкові. Безготівкові розрахунки здійснюються в основному через банк, а готівкові - через касу [5].        

          За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи (системи): за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за продану (реалізовану) продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності та послуги; за нетоварними операціями, до яких належать платежі до бюджету; одержання і повернення банківських кредитів, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та різні інші розрахунки.

          Найбільшу питому вагу в розрахунках підприємств, діяльність яких спрямована на продаж товарів, мають розрахунки за товарними операціями - за продану (реалізовану) продукцію, виконані роботи і надані послуги, одержані матеріальні цінності та послуги.

          Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні (місцеві), іногородні та міжнародні розрахунки.

         Зважаючи на таку широку класифікацію розрахункових операцій важливе місце займають шляхи удосконалення обліку даних операцій. На нашу думку на практиці це можна зробити шляхом підвищення рівня автоматизації бухгалтерського обліку, що скоротить терміни обробки обліково-аналітичної інформації, підвищить оперативність, якість та своєчасність обліку розрахункових операцій.

 

Література:

1.Костюк Д., Скрипкіна К. Облік типових операцій (облік розрахунків): з дебіторами, з кредиторами,  із засновниками, із замовниками//Податки та бухгалтерський облік. – 2007. - №96. – С. 4-3.                                2.Алексєєва Н.Ю. Особливості організації бухгалтерського обліку на торговельному підприємстві// Економіка & держава. – 2010. - №9. – С. 68-71.                                                                                                      3.Городянська Л. Особливості організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві//Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - №6. – С. 9-16.                                                                                                4.Грабова Н.Н Теорія бухгалтерського обліку/ Н.Н. Грабова.-Київ: «А.С.К.», 2008. – С .260-270.                                                                   5.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік в підприємствах з різними формами власності/ Н.М. Ткаченко.-Київ:  “А. С. К.”, 2008. - С.230-265.