Фисун Юрій к.мед.н., доцент кафеди психіатрії, наркології та медичної психології Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Фисун Святослав студент Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

СУЧАСНЕ ПРОФІЛАКТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ МІГРЕНІ

Медичний термін «мігрень» уперше почав застосовуватись у Франції, але має походження від грецького «гемікранія», що значить «половина голови». Історія вивчення мігрені відноситься до сивої давнини, про це захворювання згадують стародавні манускрипти шумерів та етрусків. В наш час мігрень справедливо вважають одним із найбільш розповсюджених захворювань людства. Статистичні данні щодо цього захворювання в популяції часто значно відрізняються через використання різних діагностичних критеріїв. Згідно з епідеміологічними дослідженнями, у розвинених країнах Європи й Америки від мігрені страждає від 3 до 16% населення, а за деякими даними – й до 30%, серед жінок на мігрень хворіють 18%, серед чоловіків – 6% і серед дітей – 4% [1]. Більшість авторів вважають, що більше 70% людей протягом свого життя перенесли один або декілька нападів мігрені. У ¾ випадків початок захворювання відмічається до тридцятирічного віку, а найбільша частота захворювання – у віці від 25 до 45 років. У людей, старших 50 років, мігрень виникає дуже рідко [2].

Доведено, що основними провокуючими факторами нападу мігрені є психоемоційні перенапруження (стрес, фрустрації, депресія, тривожність), вживання харчових продуктів, що містять велику кількість тіраміну (горіхи, тверді сири, шоколад, копчення, цитрусові, червоні вина та ін.), зміна геофізичних погодних умов, вживання оральних контрацептивів, менструація, менопауза, черепно-мозкова травма [3].

На сучасному рівні, при лікуванні хворих на мігрень, призначення профілактичної терапії є доцільним при наявності двох і більше мігренозних нападів на місяць. Для наших пацієнтів профілактичні препарати були вибрані з групи антидепресантів (Есциталопрам «Ципралекс») та з групи бета-блокаторів (Бісопролол «Конкор»). Комбінація бета-блокатора і антидепресанта є досить класичною і не новою, але в нашому дослідженні було застосовано сучасний високоселективний бета-блокатор і сучасний селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну. Хворі отримували есциталопрам у дозі 10 мг та бісопролол у дозі 5-10 мг вранці не залежно від прийому їжі. Стан пацієнтів і повсякденна активність оцінювався за шкалою МІДАС (Migraine Disability Assessment) [4], а тяжкість цефалгічних нападів, що виникали у пацієнтів, – в балах Візуальної аналогової шкали (ВАШ – 100 балів) [5].

У нашому дослідженні пацієнти хворі на мігрень були поділені на дві групи відповідно до сучасної класифікації головного болю. Першу групу складали пацієнти хворі на мігрень (мігрень без аури, проста форма), загалом – 32 особи (25 – жінки віком від 29 до 49 років, та 8 – чоловіки віком від 35 до 40 років). Всіх пацієнтів першої групи було тестовано за шкалою МІДАС, де 5 осіб отримали І-й ступінь (мала інтенсивність болю, відсутність або мінімальне зниження повсякденної активності), 23 особи – ІІ-й ступінь (помірний/виражений біль, незначне обмеження повсякденної активності) і 4 особи – ІІІ-й ступінь (сильний біль, виражене обмеження повсякденної роботи). Показники ВАШ при мігренозних нападах у пацієнтів І-го ступеню (за шкалою МІДАС) склали в середньому 23,4 бали, ІІ-го – 39,8 балів, ІІІ-го – 67,3 бали.

Другу групу склали пацієнти з класичною мігренню (мігрень з аурою, класична форма), загалом 24 особи (21 – жінки віком від 23 до 50 років та 3 – чоловіки віком від 31 до 45 років). Пацієнтів другої групи було тестовано за шкалою МІДАС, де 3 особи отримали І-й ступінь, 16 осіб – ІІ-й ступінь, 5 осіб – ІІІ-й ступінь. Показники ВАШ у пацієнтів І-го ступеню склали в середньому 22,3 бали, ІІ-го – 42,3 бали, ІІІ-го – 72,2 бали (табл. 1).

Профілактична терапія продовжувалася протягом трьох місяців. У 3-х пацієнтів першої групи профілактичне лікування було не ефективним і потребувало медикаментозної корекції. У 29-ти пацієнтів відмічалося зменшення частоти мігренозних нападів і за шкалою МІДАС хворі розподілялися таким чином: І-й ступінь – 15 осіб, ІІ-й – 12 осіб, ІІІ-й – 2 особи. Відповідно і тяжкість цефалгічних нападів (ВАШ) становила: І-й ступінь – 23,2 бали, ІІ-й – 40,1 бали, ІІІ-й – 66,2 бали.

Таблиця 1

Співвідношення показників шкали МІДАС та

балів ВАШ у пацієнтів 2-х груп до та після лікування

	До лікування		Після лікування
	МІДАС	ВАШ	МІДАС	ВАШ
перша група – мігрень без аури (проста форма)	І-й ступінь – 5 осіб ІІ-й ступінь – 23 особи ІІІ-й ступінь – 4 особи	23,4 бали 39,8 бали 67,3 бали	І-й ступінь – 15 осіб ІІ-й ступінь – 12 осіб ІІІ-й ступінь – 2 особи	23,2 бали 40,1 балів 66,2 балів
друга група – мігрень з аурою (класична форма)	І-й ступінь – 3 особи ІІ-й ступінь – 16 осіб ІІІ-й ступінь – 5 осіб	22,3 бали 42,3 бали 72,2 бали	І-й ступінь – 10 осіб ІІ-й ступінь – 10 осіб ІІІ-й ступінь – 4 особи	20,4 бали 40,2 бали 72,4 бали

Пацієнти другої групи не потребували медикаментозної корекції і по закінченню профілактичного лікування оцінка за шкалою МІДАС показала, що І-й ступінь у 10 осіб (ВАШ – 20,4 бали), ІІ-й ступінь – 10 осіб (ВАШ – 40,2 бали), ІІІ-й ступінь – 4 особи (ВАШ – 72,4 бали).

Отримані результати свідчать, що у пацієнтів, хворих на мігрень без аури, профілактичне лікування було ефективним у 31,2% осіб. Вибули з дослідження два пацієнти, що мали ІІІ-й ступінь зниження повсякденної активності за шкалою МІДАС та один пацієнт, що мав ІІ-й ступінь за шкалою МІДАС. Обмеження повсякденної активності у 10-ти пацієнтів за шкалою МІДАС стало відповідати першому ступеню. Слід відмітити, що за даними Візуальної аналогової шкали цефалгічні пароксизми у пацієнтів першої групи практично не змінили своєї інтенсивності.

Обговорення результатів лікування пацієнтів другої групи (мігрень з аурою) дозволило констатувати, що корекції та зміни лікування не потребував жоден з пацієнтів. Лікування було ефективним у 33,3% пацієнтів, що підтверджено даними оцінювання за шкалою МІДАС, відповідно з якими 7-м пацієнтів, які мали ІІ-й ступінь зменшення повсякденної активності, перейшли на І-й ступінь, а один пацієнт з ІІІ-го ступеню на ІІ-й стунінь. За даними ВАШ інтенсивність нападів мігрені у пацієнтів практично не змінилася.

Таким чином, профілактичне лікування хворих на мігрень (проста і класична форми) комбінацією селективного антидепресанта (есциталопрам «Ципралекс») у дозі 10 мг на добу і селективного бета-блокатора (бісопророл «Конкор») у дозі 5–10 мг на добу є найбільш ефективним у пацієнтів, що мають І-й і ІІ-й ступінь зменшення повсякденної активності за шкалою МІДАС.

Література:

1. Дубенко О.Є. Профілактичне лікування мігрені: учора, сьогодні, завтра / О.Є. Дубенко, Д.Д. Сотников // Міжнародний неврологічний журнал. – 2009. – №5(27) – С.67-72.

2. Dodic D.W. Migraine prevention /D.W. Dodic, S.D. Silberstein // Practical Neurologi. – 2007. – Vol. 7. – P. 383-393.

3. Silberstein S.D. Preventive treatment of migraine / S.D. Silberstein // Rev. Neurol. Dis. – 2005. – Vol. 2. – P. 167-175.

4. Амелин А.В. Мигрень: от приступа до профилактики: практ. пособ. / А.В. Амелин. – Санкт-Петербург: «СОТИС». – 2005. – 53 с.

5. Вейн А.М. Амигренин в лечении приступа мигрени / А.М. Вейн, А.Р. Артеменко // Лечение нервных болезней. – 2003. – №4, С.34-38.