Шолом Г.І.

Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова, аспірантка, Україна

Структура уроку інформатики з розвитку критичного мислення.

Рівень комп'ютеризації суспільства ХХI століття робить безкрайнє інформаційне поле доступним кожному. Без перебільшення можна сказати, що уміння своєчасне отримувати необхідну інформацію для ухвалення, після її обробки і аналізу, відповідного рішення - ключ до успіху в кар'єрі і житті сучасної людини. На перший план виходить завдання розвитку критичності мислення. Зараз необхідно не тільки оволодіти інформацією, але і критично її оцінити, осмислити, застосувати. Постає проблема: Зустрічаючись з новою інформацією, учні повинні уміти розглядати нові ідеї вдумливо, критично, з різних точок зору, роблячи висновки щодо точності і цінності даної інформації.

Учити дітей так, щоб у них розвивалося критичне мислення, важче, ніж просто повідомляти їм окремі факти і закономірності.

Критичне мислення можна розбити на ряд аспектів – формування кожного із яких і приводить до формування критичного мислення взагалі.

Технологія розвитку критичного мислення відноситься до типу рамкових. Своєрідною рамкою, в яку вписується урок, є так звана базова модель технології, що складається з трьох етапів (стадій): стадії виклику, смислової стадії і стадії рефлексії.

Базова модель («Виклик – Осмислення – Рефлексія») задає не тільки певну логіку побудови уроку, але і послідовність, і способи поєднання конкретних методичних прийомів. Структура технології струнка і логічна.

Така структура уроку, на думку психологів, відповідає етапам людського сприйняття: спочатку треба налаштуватися, пригадати, що тобі відомо по цій темі, потім познайомитися з новою інформацією, потім подумати, для чого тобі знадобляться отримані знання і як ти їх зможеш застосувати.

Кожна стадія має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, направлених спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення і узагальнення отриманих знань.

Перша стадія — «виклику» (evocation), під час якої у учнів активізуються знання, що були раніше, прокидається інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього учбового матеріалу.

Стадія виклику виконує три функції, роль яких показана у схемі, поданій нижче.

З виклику нерідко починається робота в режимі проблемного навчання. Учням нерідко не надається права на помилку. Разом з тим в режимі технології розвитку критичного мислення у учня на цьому етапі вже виникли власні цілі і мотиви для вивчення нового. Саме це є основним стимулом розвитку критичного і творчого мислення. У будь-якому випадку, учні не просто механічно слухають або читають текст, не просто вибирають інформацію для заповнення запропонованої вчителем таблиці або намагаються слово в слово повторити текст або пояснення, вони осмислюють новий матеріал через призму своїх цілей, власних питань.

Друга стадія — «осмислення» (realization of meaning) — змістовна, в ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота направлена, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркіровка, складання таблиць, ведення щоденника), які дозволяють відстежувати власне розуміння.

Під керівництвом вчителя і за допомогою своїх товаришів дитина відповідає на ті питання, які сам поставив перед собою на першій стадії. Роботу на цьому етапі доцільно побудувати так, щоучитель дає змогу учням самостійно працювати над завданням, надає консультації з окремих питань та допомагає відстаючим.

Рефлексія - фаза уроку, протягом якої учні роблять огляд ідей, що були відкриті ними, значення яких вони усвідомили; старшокласники запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, змінюють та поширюють набуті знання до нових обріїв (дискусія у парах, у групах, сенкани, кубування, графічні організатори, ессе та ін.). Рефлексія реалізує наступні функції:

Саме у ході рефлексії учні консолідують нововивчене та активно реструктурують свої схеми для включення нових понять. На цьому ступені дитина перетворює нове знання на своє власне, забезпечує довготривалість знань.

Я впевнена, що така система роботи дозволяє старшокласникам відчувати себе не «об’єктом виховання і навчання», а повноправним учасником навчального процесу з чітко окресленим колом вимог, які допомагають досліджувати поставлену проблему в групах, в залежності від індивідуальних здібностейучня. Коли вони звикають працювати за даною системою, різко змінюється стимул навчання: робота і атмосфера на заняттях будується таким чином, що унчі не відчувають жаху отримання поганої оцінки, тому що вони самі прагнуть здобути знання. Старшокласники вчаться планувати свою діяльність, щоб побачити кінцевий результат, розподіляти свої сили на досить довгий проміжок часу. Крім того, визначення істинного рівня знання кожного учня, націлення їх на максимальне використання і розвиток особистих здібностей не тільки надає вчителю реальну картину знань старшокласників, але і надає можливість самому учню об’єктивно їх оцінити.

Література:

1. Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”, частини І-ІV,1998.

2. Загашев І., Заір-Бек С. Критичене мислення: технологія розвитку
"Скіфія" & "Альянс-Дельта", Санкт-Петербург, 2003, 284 с.