Философия / 2. Социальная философия

д.ф.н., проф. Данильян О.Г., д.ф.н., проф. Дзьобань О.П.

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (Україна)

Інформаційне насильство: сутнісні проблеми

Перехід до інформаційного суспільства може мати непередбачувані наслідки. Небезпечний поворот подій вельми вірогідний. Досить уявити собі ситуацію, яка виникає при монополізації планетарної інформаційної системи, її підпорядкування егоїстичним інтересам окремих груп людей. Тому, проблеми формування інформаційного суспільства – колективна турбота всього людства.

Критерієм громадянського суспільства є баланс між крайньою формалізацією соціальної взаємодії й дезінтеграцією соціального. У даному контексті основою і соціальної заорганізованості, і соціальної роз’єднаності можна вважати прояв соціального насильства і його все більш поширеної форми – насильства інформаційного.

Якщо соціальні практики держави пов’язані з інформаційним насильством, то змінити їх, як уявляється, можливо тільки за допомогою впливу на державу інших соціальних інститутів.

Сфери віртуального охоплюють дедалі більшу частину повсякденності, припускаючи спілкування людини з образами, симуляціями, а не з реальними об’єктами. Один із наслідків цього – зміни соціального середовища. Інформація поступово стає основним каталізатором соціальних процесів.

Інформаційне насильство призводить до переходу значної частини суспільства від стану телеманії до теленаркоманії, коли потреба перероджується в бездумну звичку – в навик. Позбавлена ЗМІ людина переживає почуття порожнечі, втрати чогось важливого, дискомфорт, роздратування, що доходить деколи до відчаю. Новий етап в історії «масових маніпуляторів» – етап загальної олігархізації ЗМІ.

Інформаційна цивілізація змінює не просто статус інформації, тобто роль її позитивних наслідків, але й різко розширює негативні можливості. На зміну знанню приходить інформація, а точніше інформованість, інформація стає все більш специфічною й важкою для розуміння, тому об’єкт або подія, що потрапили у фокус уваги, необхідно вивчати ретельніше, аніж будь-коли в минулому. Інформація стає об’єктом продуктивного впорядкування й регулювання, від результатів якого залежить використання інформації як глобального стратегічного ресурсу виживання суспільства. Інформаційно-психологічний вплив на суспільство виявляється повсюдно.

В даний час відбувається зміна структури всіх аспектів життя суспільства. Трансформуються соціальні інститути і спільноти, змінюються структури, які зв’язують ці інститути в єдине ціле. Нова інформаційна система, що все більш говорить універсальною мовою, одночасно інтегрує в глобальному масштабі виробництво і розповсюдження слів, звуків і зображень в нашій культурі і пристосовує їх до персональних смаків і настроїв індивідів. Інтерактивні комп’ютерні мережі зростають по експоненті, створюючи нові форми і канали комунікації, формуючи життя і формуючись життям в один і той же час. М.Кастельс у своїй моделі підставою і одночасно виразом глобальних змін у суспільстві вважає технічний прогрес, а точніше – його найбільш інтелектуальну частину. Вона сильніше за всі інші технічні нововведення змінює сприйняття світу в окремого індивіда й одночасно впливає на організацію соціального простору. Простір же є виразом спільноти, оскільки наші співтовариства піддаються структурній трансформації. Розумно припустити, що в даний час виникають нові просторові форми і процеси.

Інформаційне насильство в широкому сенсі, що припускає існування інформації в будь-яких соціальних системах – це не силовий впорядкований вплив на об’єкти, що носить антисоціальний або антиособовий характер. Інформаційне насильство у вузькому сенсі – несиловий вплив (дія) на ментальну сферу, що суперечить закономірному перебігу подій.

Інформаційне суспільство – це організована відповідь людства на виклик сучасної епохи. Наша можлива мета – зробити всі можливі зусилля для утвердження на планеті інформаційного суспільства як умови, абсолютно необхідної для продовження історії, як нового етапу історії. Соціальні й політичні інститути є не джерелом панування над людьми, а кінцевим результатом реалізації форм насильства. З іншого боку, соціальні інститути як типізація звичних дій, будучи наслідком влади, не можуть не бути її суб’єктом, як не можуть не бути суб’єктом соціальних відносин взагалі. Влада в такому розумінні представляється не як надбання, а як стратегія, механізм, тактика або знання.

Інформаційна цивілізація, до якої підійшло людство, змінює не просто статус інформації, тобто роль її позитивних наслідків, але й різко розширює негативні можливості. Перед нами опинився сильнодіючий засіб, для якого немає меж. Звідси слідує як підсилююча суспільство й державу роль інформаційних систем і мереж, так і роль, що ослабляє, оскільки вони стають основною метою супротивника або опонента. Інформація починає нести в собі як творчу, так і руйнівну силу, але в набагато сильнішому ступені, аніж це було раніше. Таким чином, існує неусувний зв’язок інформаційної й неінформаційної компоненти. Інформаційне насильство не виникає в інформаційному суспільстві, а існує завжди, є двигуном історичного розвитку.