Психология и социология/5 Психолого-воспитательные проблемы развития личности в современных условиях

Колчигіна А.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Вибір способів подолання негативних ситуацій

у студентів з різним ступенем мотивації досягнення

Навчальна діяльність являється важливою складовою цілісного професійного та особистісного формування студента, дозволяючи пристосовуватися до навколишнього світу, орієнтуватися в ньому, краще і повніше задовольняти свої основні потреби, в тому числі потреби інтелектуального росту та персонального розвитку. В процесі навчальної діяльності студент виступає в якості її суб’єкта, тобто носієм предметно-практичної активності та пізнання.

Формування студента як суб’єкта учбової діяльності визначається оволодінням основними формами цієї діяльності, вмінням планувати та організовувати навчання, визначати навчальні дії та програму їх виконання, долаючи різні форми контролю засвоєння знань, що використовуються викладачами. Так, навчальна діяльність, припускаючи контроль над засвоєнням отриманих знань, супроводжується переживанням стресових ситуацій [2], що актуалізують відповідь студентів в якості вибору способів подолання цих негативних подій. При цьому, важливу роль у становленні внутрішньої єдності, цілісності всіх сторін особистості студента, визначаючи цілеспрямований характер діяльності студента, відіграє мотивація досягнення [1].

Мотивація досягнення, за концепцією Дж. Аткінсона та Д. Макклелланда, складається з двох протилежних тенденцій – досягнення успіху та уникнення невдачі. Мотив досягнення обумовлює діяльність особистості, спрямовану на позитивний результат. Мотив уникнення невдачі детермінується захисною поведінкою, очікуванням неприємних наслідків діяльності [3].

Мета нашого дослідження - вивчити вплив мотивації досягнення на вибір студентами способів подолання негативних ситуацій в процесі навчальної діяльності. В дослідженні взяли участь 50 студентів денної форми навчання навчально-наукового інституту, права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх прав, віком від 18 – 23 років.

Для діагностики особистості на мотивацію до успіху та на мотивацію до уникнення невдачі використовувалась методика Т. Елерса. Дослідження проводилося в нейтральних умовах учбової діяльності. Випробувані були розподілені на три групи на основі аналізу двох показників за методиками Т. Елерса. Перша (20 студентів) отримала високі показники мотивації до успіху і низькі - прагнення до уникнення невдачі. У групу з приблизно однаковими помірними показниками прагнення до успіху і прагнення до уникнення невдачі увійшло 15 осіб. У групі з вираженою мотивацією до уникнення невдачі виявилося 15 студентів.

Для вивчення засобів та стратегій психологічного подолання негативних ситуацій використовувався опитувальник «Засоби подолання негативних ситуацій» [4]. Опитувальник діагностує три рівня (низький, середній, високий) стратегій подолання, включаючи такі шкали, як «пошук підтримки», «підвищення самооцінки», «самозвинувачення», «аналіз проблеми» та «пошук винних». Стратегії подолання є результатом актуальної відповіді особистості на потреби негативної ситуації. Стратегії являються комбінацією засобів подолання, що визначаються як дії людини та використовуються в ситуації психологічної загрози фізичному, особистісному та соціальному благополуччю, здійснюючись в когнітивній, поведінковій та емоційних сферах.

Для дослідження вибору стратегій подолання негативних ситуацій студентами відокремлених нами трьох груп в залежності від показника мотивації досягнення використовувався критерій Фішера. Визначені наступні закономірності.

В трьох групах були виявлені достовірні відмінності по такій шкалі, як «підвищення самооцінки» (середній та високий рівні). По іншим шкалам («пошук підтримки», «підвищення самооцінки» - низький рівень, «самозвинувачення», «аналіз проблеми», «пошук винних») достовірних відмінностей не виявлено. За шкалою «підвищення самооцінки» (середній та високий рівні) третя група студентів з вираженою мотивацією до уникнення невдачі перевищує першу групу студентів, що отримала високі показники мотивації до успіху і низькі - прагнення до уникнення невдачі, та групу студентів з приблизно однаковими помірними показниками прагнення до успіху і прагнення до уникнення невдачі.

Високі показники за шкалою «підвищення самооцінки» (середній та високий рівні) у студентів з вираженою мотивацією до уникнення невдачі свідчать про те, що, знаходячись в стресовій ситуації, що виникають в навчальному процесі, вони направляють свої зусилля на підвищення самооцінки за рахунок акценту на минулих успіхах і досягненнях [4], ніж студенти з вираженою мотивацією до успіху та студенти з приблизно однаковими помірними показниками прагнення до успіху та прагнення до уникнення невдачі. Група з вираженою мотивацією до уникнення невдачі головні зусилля спрямовують на зникнення з поля проблемної ситуації шляхом переключення уваги на іншу діяльність чи суб’єкт. Тобто бажання в критичних життєвих ситуаціях турбуватися проблемами інших людей свідчить про знецінення власних проблем та бажанні закріплення самооцінки.

Література:

1. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.

2. Лурия А.Р., Леонтьев А.Н. Экзамен и психика // Лурия А.Р. Психологическое наследие. Избранные труды по общей психологии / Под ред. Ж.М. Глозман, Д.А. Леонтьева, Е.Г. Радковской. – М.: Смысл, 2003. – С. 126-182.

3. Макклелланд Д. Мотивация человека. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с.

4. Маликова Т.В., Михайлов Л. А., Соломин В. П., Шатровой О. В. Психологическая защита: Направления и методы. Учебное пособие. – СПб.: Речь, 2008. – 231 с.

5. Фрэнкин Р. Мотивация поведения. – СПб.: Питер, 2003. – 651 с.