Психологія та соціологія/8. Педагогічна психологія

Кочкурова О. В.

асистент кафедри загальної психології

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького

Професійна ідентичність майбутніх вчителів

(теоретичний аспект)

Модернізація сучасної вищої освіти, пов’язана із залученням України до Болонського процесу, передбачає принципово новий підхід до підготовки майбутніх фахівців, особливо майбутніх вчителів.     Удосконалення підготовки майбутніх педагогів, становлення їхньої професійної ідентичності може трактуватися не як зміна напрямку навчання, а як удосконалення його якості, розширення репертуару можливостей, збільшення ресурсного банку освіти.                                                                                                              У зв’язку із цим видається дуже важливою поява у психолого-педагогічній літературі ряду робіт присвячених дослідженню професійної ідентичності - М.М. Абдуллаєвої, Н. Волянюк, Г.В. Гарбузової, О.Я. Ємельянової, О.П. Єрмолаєвої, Н.Л. Іванової, Г. Ложкіна, А.М. Лукіянчук, А. Маслоу, Л.М. Мітіної, Ю.П. Поварєнкова, Т.Г. Стефаненко, Є.В. Чорного А.А. Шатохіна, Л.Б. Шнейдер та ін.                                                                      Так, згідно визначення А.М. Лукіянчук [4], професійна ідентичність - це динамічна система, яка формується у процесі професійної освіти та активного розвитку професійної компетентності і впливає на ціннісно-смислову сферу і удосконалення професійної майстерності майбутнього спеціаліста.                                                                                                               Ю.П. Поварєнков [7], у межах концепції професійного розвитку аналізує професійну ідентичність як:                                                                      1) провідну тенденцію становлення суб’єкта професійного шляху;                2) емоційний стан, в якому перебуває особистість на різних етапах професійного шляху; він виникає на основі ставлення до професійної діяльності і професіоналізації в цілому як засобу соціалізації, самореалізації і задоволення рівня домагань особистості, а також на основі ставлення особистості до себе як суб’єкта професійного шляху, як професіонала;                        3) підструктура суб’єкта, професійного шляху, що реалізується у формі функціональної системи, спрямованого на досягнення певного рівня професійної ідентичності.                                                                               Вузьке і широке тлумачення професійної ідентичності дають     Г. Ложкін та Н. Волянюк. У вузькому розумінні професійна ідентичність розглядається ними як самосвідомість, система уявлень людини про себе як суб’єкта життєдіяльності. В широкому сенсі професійна ідентичність є поняттям, у котрому формовиявляються концептуальні уявлення людини про її місце в професійній групі чи спільноті; ці уявлення супроводжуються певними ціннісними і мотиваційними орієнтаціями [3, с. 123].                          Питаннями становлення професійної ідентичності студентів вузів займалися Н.В. Антонова, Г.В. Гарбузова, О.П. Єрмолаєва, Н.Л. Іванова, М.В. Кліщєвська, Д.О. Леонтьєв, Ю.П. Поварєнков, У.С. Родигіна, В.Ф. Сафін, Є.В. Чорний, А.А. Шатохін, Л.Б. Шнейдер та ін.                                               Професійну ідентичність студента У.С. Родигіна, визначає як результат цілеспрямованої активності суб’єкта у межах учбово-професійної діяльності, яка характеризується значущістю для студентів професії як засобу задоволення своїх потреб; це єдність уявлень про самого себе, емоційних переживань та усвідомленої активності, які пов’язані з отриманням професії, на основі яких з’являється почуття тотожності з самим собою як майбутнім фахівцем [8, с. 40-41].                                                                      Психологічними особливостями професійної ідентичності студентів на думку дослідниці є:                                                                                       1) професійна ідентичність студентів має діяльнісний характер; 

2) професійна ідентичність студентів має імовірнісний характер;

3) професійна ідентичність студентів має нерівномірний розвиток;

4) професійна ідентичність студентів має індивідуальний характер розвитку;          

5) професійну ідентичність студентів можливо розвивати за допомогою механізмів ідентифікації та рефлексії;                                                           

6) професійна ідентичність студентів може бути активізована за допомогою спеціальних розвиваючих завдань.                                              Проблему професійної ідентичності студентів педагогічного вузу вивчали В.Г. Абдурашитов, Н.В. Антонова, Т.С. Бєрєзіна, З.В. Єрмакова, Ж. Зайнобіддінов, В.Л. Зливков, Н.В. Кузьміна, А.М. Лукіянчук, Т.В. Міщенко, А.С. Назиров, З.О. Оруджєв, Ю.П. Поварєнков, В.Ф. Сафін та ін.                        Професійну ідентичність педагога, Т.С. Бєрєзіна визначає як результат усвідомлення індивідом своєї тотожності з професійною діяльністю та спільнотою, знання меж своєї професійної компетенції та впевненості в своїй ефективності, відчуття себе як професіонал [1, с. 25].                                         Професійна ідентичність педагога виконує такі функції, як розвиток «професійного почуття», тобто емоційного прийняття себе як людини яка, займається певною справою, усвідомлення певної ментальності, впевненість у своїй професійній приналежності, самостійності та ефективності, переживання своєї професійної цілісності та визначеності. Професійну ідентичність характеризує приєднання та накладання образу професії (зі всіма її закономірностями) на особливості конкретної особистості [1, с. 24].  На думку О.П. Єрмолаєвої, Т.В.  Міщенко, А.С. Назирова, Ю.П. Поварєнкова, У.С. Родигіної процес навчання у вузі супроводжується становленням професійної ідентичності студентів.                                                    Розвиток (формування) професійної ідентичності у майбутнього вчителя – це шлях ототожнення власних індивідуальних властивостей з індивідуальними властивостями досвідченого вчителя, які викликають у студентів інтерес, захоплення, стають для нього близькими, зрозумілими і бажаними для майбутньої професійної діяльності [5, с. 372].                             Т.С. Бєрєзіна [1] виділяє три основні етапи становлення професійної ідентичності студентів педагогічного вузу:                                                        1) первинний вибір, коли студенти вперше знайомляться з професійною спільнотою, навіть не приміряючись до неї. При цьому у майбутніх педагогів формується ціннісне ставлення до обраної професії;                2) підтвердження чи ні первинного вибору. На цьому етапі можуть суттєво змінюватися професійні уподобання та наміри студентів, що нерідко призводить до розчарування  у своєму професійному виборі або навпаки, до впевненості у ньому;                                                                                         3) реалізація первинного вибору в діяльності. На цьому етапі відбувається перехід студентів до ототожнення себе зі своєю професійною діяльністю, входження у професійну спільноту, усвідомлення своєї професійної самостійності та ефективності.                                                           Модель формування професійної ідентичності учителя в процесі його вузівської підготовки, як зазначає С.Т. Бєрєзіна [1], носить трьох факторний характер та включає у себе суб’єктивні, чи особистісні, внутрішні, фактори, пов’язані з ціннісно-смисловою сферою, самосвідомістю, самоактуалізацією, рефлексивністю, компетентністю, вміннями, задоволенням, творчістю; об’єктивні, чи зовнішні, фактори, пов’язані з вимогами професійної діяльності, яка здійснюється в особистісно-орієнтованій парадигмі, яка виступає регулюючою основою професійно-особистісного самовизначення вчителя; об’єктивно-суб’єктивні фактори, які пов’язані з організацією освітньої та професійної сфер.                                                                                       Розвиток професійної ідентичності, на думку Н. Жігінас [2], може відбуватися у таких напрямках:                                                                            1) розвиток потреб і інтересів;                                                                           2) формування домагань особистості у плані визначення того ким та яким людина себе бачить;                                                                                         3) відбувається все більш глибоке усвідомлення себе, своїх можливостей та потреб.                                                                                На думку, М.М. Павлюк [6] необхідною умовою розвитку професійної ідентичності вчителя є сама особистість вчителя, особистісний і професійний потенціал, а також спеціальні знання і уміння, необхідні для даного виду діяльності.                                                                                                             А.М. Лукіянчук [5] до  складових компонентів структури професійної ідентичності педагога відносить комунікативний, емоційно-вольовий та емпатійний.  Ці компоненти взаємодіючи, формують ядро професійної ідентичності – образ професійного «Я», зміст якого, крім названого вище, складає навчально-професійна діяльність, вивчення студентами передового педагогічного досвіду, академічні компетенції, що формують майбутні індивідуальні якості особистості і властивості педагогічної діяльності. Зазначене, на думку дослідниці, сприятиме  сформованості у майбутніх фахівців педагогічного профілю низки якостей, властивостей, а саме: дотримання моральних принципів загальнолюдських ідеалів; розуміння сучасних проблем розвитку суспільства, людського буття, духовної культури; початкові знання з різних напрямів культури, мистецтва, науки; загальна ерудиція; широке коло інтересів; здатність співчувати, співпереживати, вільно спілкуватися з людьми різного віку [5, с. 373].                        Отже, проведений теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що професійна ідентичність майбутнього вчителя – це усвідомлення своєї приналежності професії педагога, уявлення про свою відповідність певним вимогам професії (певні якості особистості, знання та вміння) та співставлення своєї відповідності професійному образу. Професійна ідентичність педагога динамічна система, яка починає формуватись у процесі професійної підготовки (освіти) та має подальший розвиток у професійній діяльності.                                                                                  

 

Професійна ідентичність є необхідною складовою професійного розвитку особистості, становлення професіонала та кар’єрного росту. Формуючи професійну ідентичність майбутні вчителя корегують власний стиль роботи, починають усвідомлювати свої професійні можливості, вчаться управляти розвитком власної кар’єри, підвищують свою професійну компетентність.  

Література:

1.     Березина Т. С. Становление профессиональной идентичности педагога / Т. С. Березина // Педагогическое образование и наука. – 2008. - № 7. – С. 24 – 27.

2.     Жигинас Н. Этапы формирования профессиональной идентичности педагога / Н. Жигинас // Высшее образование в России. – 2007. - № 8. – С. 121 – 122.

3.     Ложкін Г., Волянюк Н. Професійна ідентичність в контексті маргінальної поведінки суб’єкта/ Г. Ложкін, Н. Волянюк // Соціальна психологія. – 2008.- № 3.- С. 123 – 130.

4.     Лукіянчук А. М. Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу I – II рівнів акредитації педагогічного профілю / А. М. Лукіянчук //  www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/3/statti/2lukiyanchuk/lukiyanchuk.htm

5.     Лукіянчук А. М. Модель розвитку професійної ідентичності майбутніх педагогів / А. М. Лукіянчук // Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Випуск 7. – К., 2010. – С. 370 – 380.

6.     Павлюк М. М. Розвиток професійної ідентичності педагога як чинник попередження дезадаптації школярів / М. М. Павлюк // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. XI, част. 6. – К., 2009. – С. 318 - 327.

7.     Поваренков Ю. П. Психологическое содержание профессионального становлення человека / Ю.П. Поваренков  – М.: Изд-во УРАО, 2002. – 160 с.

8.     Родыгина У. С. Психологические особенности профессиональной идентичности студентов / У. С. Родыгина // Психологическая наука и образование. – 2007. - № 4. – С. 39 – 48.