*97563*

Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Богацька Н. М., Прилуцька У.А., Павлюк А.В.

Вінницький національний торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

РЕЗЕРВИ ЗМЕНШЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

В сьогоднішніх умовах є досить актуальним питання визначення резервів зниження собівартості виробництва продукції та підвищення її ефективності. Оскільки в собівартості відбиваються всі сторони виробничої й фінансово-господарської діяльності підприємства: рівень використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників і керівництва в цілому. Основою вирішення великого кола проблем, пов’язаних з ефективною діяльністю підприємства є саме шляхи зменшення собівартості продукції.

Теоретичні і практичні аспекти вивчення резервів скорочення собівартості продукції та підвищення ефективності виробництва знайшли свої відображення в досліджуваннях вчених-економістів, зокрема: Орлова О., Романенко В., Калініченко І., Линенко А, Саблука Р., Плотнікової Т., Ткаченко М. та інших.

Одним з найважливіших економічних показників, що багатогранно характеризує діяльність будь-якого підприємства є собівартість продукції.

Собівартість продукції являє собою вартісну оцінку використаних у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво.

Резерви зниження собівартості продукції – це кількісно визначені можливості економії витрат людської та уречевленої праці. А саме це можна виявляти на ранніх стадіях життєвого циклу і у процесі виробництва. На ранніх стадіях життєвого циклу виробів ефективним методом виявлення резервів зниження собівартості є функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

Завданнями проведення ФВА є: підвищення конкурентоспроможності продукції; підвищення якості об’єкта в цілому або його складових; зниження витрат на виробництво (зниження матеріало-, фондо-, трудо- і енергомісткості); підвищення продуктивності праці, заміна дефіцитних, імпортних матеріалів, комплектуючих виробів; збільшення обсягу продукції без додаткових матеріальних вкладень; ліквідація «вузьких місць» у виробництві; зниження експлуатаційних і транспортних витрат; підвищення екологізації виробництва; розробка нових або вдосконалення наявних конструкцій, технологічних процесів; підвищення споживчих властивостей виробу за одночасного скорочення витрат та при збереженні або економічно виправданому збільшенні витрат.

За прийнятими для впровадження ідеями ФВА розробляють конкретні заходи на конкретному підприємстві, спрямовані на зниження витрат на виробництво, і контролюють їхнє виконання, що сприяє підвищенню рентабельності та конкурентоздатності продукції. Отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних та фінансових ресурсів залежить від того, як підприємство вирішує питання зниження собівартості продукції.

Основними чинниками та шляхами резервів зниження собівартості продукції є:

1) Техніко-економічні фактори, а саме неперервний технічний прогрес, введення нової техніки, комплексна механізація і автоматизація виробництва.

2) Збереження сурового режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства.

3) Правильний вибір постачальників матеріалів.

4) Зменшення витрат на обслуговування виробництва і управління.

5) Спрощення та здешевлення апарату управління, в економії на управлінських витратах.

6) Зниження втрат від браку.

7) Зростання продуктивності праці та економії заробітної плати.

8) Підвищення якості продукції, забезпечення покупців достовірною інформацією.

9) Знищення або скорочення витрат, котрі не є необхідними при нормальній організації виробничого процесу; скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у структурі виробництва.

Отже, собівартість відображає затрати підприємства на виробництво та збут продукції, виражені у грошовій формі. Важливим моментом у вивченні собівартості продукції є розгляд факторів, які впливають на показник та визначення основних напрямів її зниження. Основним і найбільш головним резервом зниження собівартості є зниження матеріальних затрат та зміна умов виробництва і реалізації продукції.

Література:

1. Постолюк Н. Значення собівартості продукції при прийнятті управлінських рішень/ Н.Постолюк//Підприємництво, господарство і право. – 2008. - №6.-С.114-116.

2. Удалов Д. А. Методические рекомендации по количественной оценке состояния корпоративного управления» / Д. А. Удалов // Финансы и кредит. – № 27(411). – 2010. – С. 15-23.

3. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз. Навч.посіб./ М. Чумаченко. – К.:КНЕУ,2007.-350с.

4. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №16 «Витрати» [Електронний ресурс].