*97564*

Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Богацька Н. М., Шафієва С. Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного тороговельно-економічного університету

Шляхи підвищення рентабельності підприємства

Вступ. Сьогодні економічний аналіз підприємства та техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів неможливі без ретельної перевірки ефективності діяльності підприємства. Відповідно, важливо знати, з якою ефективністю використовуються ресурси, що потрапляють до виробничої системи. Порівняння як основний спосіб оцінки ефективності застосовується практично всіма науковими економічними школами та дослідниками. Саме порівняння отриманого результату з витратами, що спрямовувалися на досягнення цього результату, і лежить в основі поняття рентабельності. Такий спосіб оцінки дає можливість оцінити якість управління підприємством і використання ресурсів цим підприємством. При цьому важливим залишається питання підвищення рентабельності та визначення суті її різновидів з метою уникнення неправильного тлумачення як органами перевірки, так і менеджментом.

Постановка завдання. Розглянути поняття рентабельності підприємства та вказати можливі шляхи її підвищення.

Аналіз досліджень. Ідею рентабельності підприємства як способу оцінки його ефективності досліджувало багато науковців, в тому числі В. Андрійчук, А. Азізов, А. Ажаман, В. Гаєвська, П. Руснак. Їхні роботи спрямовані на порівняння результатів з витратами, однак майже не враховуються способи порівняння різного роду доходів, наприклад, прибутку і доходу. Прибуток виражається не як самостійний різновид доходів, а лише різниця між виручкою та собівартістю реалізованої продукції чи наданих послуг [1;3;5] .

А. Шегда та В. Долинський пропонують використовувати різні види рентабельності залежно від цілі аналізу. Якщо існує завдання визначити ефективність реалізації товару та ефективність всієї діяльності (виробництва), то використовуються зовсім інші складові порівняння. Така схема аналізу більш досконала, однак вона провокує непорозуміння на практиці, оскільки під словом «рентабельність» менеджери, аудитори та податківці можуть розуміти відмінні одне від одного явища. УЦе означає, що потрібно чітко визначатися як із категорією показника, так і розумінням його суті [2].

Результати дослідження. Взагалі рентабельність за класичною своєю суттю демонструє здатність підприємства покривати витрати своєї діяльності за рахунок доходів, отриманих внаслідок цієї дільності. Повноцінне розуміння рентабельності неможливе без розуміння категорій, що використовуються в процесі її визначення.

Буь-яке підприємство для отримання результату здійснює витрати як на виробництво, так і на реалізацію. Менеджмент оцінює витрати і доходи в математично-числовій формі за допомогою форм фінансової звітності № 1 «Баланс» та № 2 «Звіт про фінансові результати», і підсумовує їх шляхом калькуляції.

Для менеджменту підприємства важливо орієнтуватися в різних видах рентабельності, яка випливає з різних видів собівартості та прибутку. Найважливішими з них є: рентабельність продажів; рентабельність активів; рентабельність власного капіталу; рентабельність інвестицій; рентабельність діяльності; рентабельність продукції.

Розміри рентабельності залежать від розмірів витрат та доходів, і це універсальна залежність. На практиці будь-який підприємець намагається як зменшити витрати, так і збільшити доходи. При цьому потрібно пам’ятати, що варто дотримуватися такого рівня витрат, який би зміг забезпечити якість продукції та гідну оплату праці персоналу. Крім того, політика витрат повинна включати в себе зобов’язання підприємства перед державою та соціальним середовищем. Рентабельність зростає відповідно до ефекту масштабу, і це пов’язано з тим, що витрати бувають постійні та змінні. Постійні залишаються в певному діапазоні величин незалежно від масштабів господарювання, а змінні пропорційно зростають. В момент подолання точки беззбитковості, коли доходи починають дорівнювати і переважати суму витрат, рентабельність підприємства стає додатною і продовжує зростати з нарощуванням обсягу виробництва.

В ринковому середовищі доходи мають дуже велике значення для розміру рентабельності, адже вміння реалізувати продукцію чи послугу за допомогою маркетингових заходів дозволяє встановлювати досить високу ціну на продукцію, а отже, отримувати більший прибуток. При цьому боротьба за обсяг ринку не втрачає свого значення, і для забезпечення високого рівня рентабельності потрібно здійснювати як маркетингові заходи, так і довгострокове планування та стратегічний менеджмент.

Розглянемо показники рентабельності підприємств в основних галузях економіки України у 2008 та 2010 рр. (табл. 1) [4]. Якщо середня рентабельність діяльності в Україні зменшилась до 20,2 % від базового періоду через нижчу рентабельність підприємств АПК, машинобудування, металургії, видобувної промисловості, то виробники продукції хімічної промисловості, банки та фінансові установи і будівельники спромоглися підвищити свою рентабельність. Це пов’язано не лише із проблемами кризового періоду, а й зі складністю ведення конкурентної боротьби, особливо це стосується підприємств металургії та АПК. Таким чином, обсяги реалізації також мають велике значення для ефективності діяльності підприємств.

Таблиця 1

Рентабельність підприємств в галузях економіки України,

2009-2010 рр., %.

Галузі	Роки		Відхилення, %
	2009	2010
Всього, у тому числі:	3,3	4,0	121,2
сільське господарство	14,7	23,2	157,8
промисловість	1,8	3,6	200
будівництво	-0,9	-1,2	133, 3
торгівля	4,5	9,8	217,8
ремонт та торгівля автомобілями і мотоциклами	-2,4	12,6	-525
оптова торгівля	5,5	10,3	187,3
роздрібна торгівля	3,3	5,8	175,8
діяльність готелів та ресторанів	-3,3	-1,8	54,5
діяльність транспорту та зв’язку	8,5	7,2	84,7
фінансова діяльність	1,5	3,2	213,3
операції з нерухомим майном	5,1	-4,2	-82,3
освіта	6,0	6,7	111,7
охорона здоров’я	3,1	3,9	125,8
надання комунальних та індивідуальних послуг	-13,7	-14,8	108

На відміну від періоду зростання економіки, впродовж всього періоду кризи головним фактором утримання рентабельності в позитивному діапазоні величини залишається зменшення витрат, їх оптимізація.

Висновки. Нормативного значення для коефіцієнтів рентабельності не існує, але є загальне правило: чим вище значення коефіцієнту, тим краще діє підприємство. Збільшення рентабельності протягом звітного періоду свідчить про покращення результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення. Порівняння з середньогалузевими показниками дозволяє визначити місце підприємства серед інших підприємств галузі. Важливими правилами підтримання рентабельності в позитивній динаміці є використання стратегічного менеджменту, маркетингової діяльності, технологічної модернізації та оптимізації витрат підприємства.

Література

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 355 с.

2. Долинський В.П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Вища школа, - 1999. – 164с.

3. Економіка підприємства, Навч.посіб.// А.В.Шегда, Т.М.Литвиненко, М.П. Нахаба та ін., За ред. А.В.Шегди. – К.: Знання – Прес, 2001. – 335с.

4. Рентабельність операційної діяльності. - http://www.zt.ukrstat.gov.ua/StatInfo/Fin/rentablprom_r.htm.

5. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 4-те видання, стереотипне. – Львів: «Новий Світ», 2008. – 344 с.