*99526*

Економічні науки/3. Фінансові відносини

Передерій Ю.І.

Криворізький економічний інститут

Оптимізація фінансового забезпечення муніципальних природних монополій на прикладі водопровідно-каналізаційних підприємств ЖКГ

 

На сучасному етапі господарювання постійно зростає соціальне і економічне  значення муніципальних природних монополій у наданні якісних послуг з водо- і теплопостачання, водовідведення, формуванні багатофункціонального та суспільно значущого складника національної економіки – житлово-комунального господарства (ЖКГ).

У сьогоднішніх умовах стан ЖКГ є нестабіль­ним, що пояснюється низкою причин, серед яких і недостатність фінансового забезпечення, і відсутність підтримки з боку держави, і невідповідність техніко-економічних параметрів виробництва світовим стандартам.

Серед досліджень, які висвітлюють окремі аспекти вдосконалення фінансового забезпечення житлово-комунального господарства, слід відзначити праці таких вітчизняних та зарубіжних науковців, як: Г. Агаджанова, Ю. Антонюк, Ю. Вальсхьофера, В. Варнавського, І. Запатріної, Ю. Леги, В. Тітяєва, Н. Чечетової, Н. Матвєєвої та багатьох інших.

Недоліки в організаційному механізмі розвитку водопровідно-каналізаційних підприємств, незадовільний технічний та економічний стан об’єктів підприємств, відсутність інве­стицій, невпорядкована система управління та фінансового забезпечення призводять до неефек­тивної роботи підприємств комунального гос­подарства.

Водопровідно-каналізаційним підприємствам нині не вистачає фінансових ресурсів для проведення програм реконструкції та технічної модернізації. Виправити таку ситуацію можливо завдяки залученню позабюджетних фінансових ресурсів з подальшим використанням їх для реконструкції об’єктів і підвищення рівня технічного обслуговування водопровідно-каналізаційних підприємств, впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Сьогодні в Україні по суті основними альтернативними джерелами фінансового забезпечення діяльності і розвитку водопровідно-каналізаційних підприємств можуть стати:

¾                   платежі населення, підприємств, організацій та інших абонентів за надані житлово-комунальні послуги;

¾                   кошти бюджетів всіх рівнів у вигляді субсидій на покриття недоотриманих доходів підприємств ЖКГ за надані послуги пільговим категоріям споживачів;

¾                   компенсуючі платежі, роботи і послуги, матеріальні цінності, що вносяться підприємствами на відновлення і ремонт об’єктів, споруд, комунікацій;

¾                   разові внески громадян для фінансування конкретних заходів щодо ремонту об’єктів водопровідно-каналізаційних підприємств;

¾                   кошти державного бюджету, що виділяються на державну підтримку розвитку водопровідно-каналізаційних підприємств, забезпечення пільг з оплати обслуговування і ремонту об'єктів зазначених підприємств;

¾                   кошти, що утворюються в результаті податкових змін;

¾                   оподаткування суб'єктів підприємництва галузі податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Загалом, сфера ЖКГ є надзвичайно привабливим об’єктом для бізнесу, оскільки попит на житлово-комунальні послуги буде завжди. Причинами зацікавленості інвесторів у капіталовкладенні в сферу ЖКГ є:

¾                   підприємства ЖКГ є природними монополістами, які мають постійний ринок збуту, володіють реальною владою з точки зору реалізації продукту чи послуг, у деякій мірі контролюють ціну і можуть впливати на неї змінюючи кількість товару або послуг;

¾                   наявність ефекту від масштабу виробництва – зменшення витрат на одиницю товару при зростанні обсягів виробництва;

¾                   присутність ЖКГ у кожному населеному пункті країни зумовлює значні обсяги надходжень коштів від реалізації послуг;

¾                   житлово-комунальні підприємства мають значний потенціал для зниження затрат на виробництво послуг і передусім за рахунок упровадження ресурсозберігаючих технологій та ефективного управління.

Для підвищення інвестиційної привабливості комунального господарства першочерговим завданням держави є зменшення наявних ризиків з метою прискорення залучення приватного інвестора в галузь, а саме:

¾                   врегулювання тарифної політики на середньо- та довгострокову перспективу або забезпечення покриття витрат, що виникатимуть в інвесторів через тривалий термін перегляду тарифів;

¾                   розробка проектів із залученням приватних інвесторів на конкурсних засадах, при чому забезпечення рівних умов для всіх інвесторів;

¾                   удосконалення законодавчої бази з питань захисту прав інвесторів;.

¾                   надання інвесторам, які вкладатимуть кошти в розвиток комунального господарства, пільг при сплаті місцевих податків і зборів;

¾                   введення договорів, у яких зазначати не тільки права й обов'язки сторін (комунального підприємства, органу місцевого самоврядування, інвестора), але й межі втручання органу місцевого самоврядування в діяльність комунального підприємства або джерела покриття додаткових затрат, що виникатимуть в інвесторів через непередбачене втручання органів місцевого самоврядування в реалізацію інвестиційного проекту.

Реалізація інвестиційного проекту є механізмом вирішення проблеми недостатнього фінансового забезпечення підприємств ЖКГ, яка дозволить понизити загрозу створення аварійних ситуацій в системі життєзабезпечення міста, підвищити якість послуг, які надаються підприємствами галузі, стимулювати населення до погашення боргів минулих років та своєчасної оплати послуг, і в цілому до зменшення витрат міського бюджету на утримання житлово-комунальної та соціальної сфери.