ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

*99886*

К.е.н. Шевчук І.В.,

к.е.н. Недільська Л.В.,

Ходюк І.В.

Житомирський національний агроекологічний університет

ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Постановка проблеми. З ухваленням Податкового кодексу розпочато податкову реформу, спрямовану на демократизацію податкової системи, дотримання принципу добровільності сплати податків, створення сприятливих умов оподаткування, активізацію інвестиційної діяльності, скорочення витрат платників податків та держави на адміністрування податкових платежів. Стратегічною метою трансформації податкової системи України є лібералізації податкової політики, створення правових основ для легалізації доходів та наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС.

У Податковому кодексі не лише модифіковано існуючу податкову базу, а й вдосконалено деякі види податків, принципи та норми оподаткування. Так, у ньому передбачено особливості оподаткування сільськогосподарських виробників, зокрема, підприємств лісового господарства у вигляді спеціального режиму. Проте в період адаптації нових податкових правил виявилась низка практичних проблем, з якими зіткнулися багато підприємств лісової галузі. Наприклад, достатньо дискусійними є сучасні підходи до реєстрації платників ПДВ, податкові періоди, які для більшості платників стали відповідати календарному місяцю, процедура автоматичного бюджетного відшкодування, спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських підприємств тощо.

У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність вивчення особливостей податкових процедур підприємств лісового господарства в умовах трансформації податкового законодавства. Тому, метою статті є виявлення та оцінка наслідків застосування норм Податкового кодексу підприємствами лісового господарства щодо податку на додану вартість.

Стан вивчення проблеми. Питанням вдосконалення податкового законодавства та реформування на цій основі податкової системи України присвячені наукові дослідження багатьох вчених. Особливості механізму оподаткування ПДВ в галузі сільськогосподарського виробництва та розробка шляхів його удосконалення висвітлюється у наукових працях О. Василика, М. Дем’яненка, В. Синчака, Л. Тулуша [3, 9, 10]. Особливої актуальності елементи непрямого оподаткування набувають із введенням в дію Податкового Кодексу. Оцінку окремих параметрів практичного застосування його положень здійснюють економісти-практики: Н. Вахновська, О.Германова, Ю. Лапшин [1, 2, 4]. Проте, незважаючи на підвищений інтерес до даного питання, залишається низка невирішених проблем, які потребують подальших теоретичних та практичних досліджень.

Результати дослідження. Невід’ємною складовою економічної системи держави є фінансове регулювання діяльності суб’єктів господарювання через податковий механізм. Серед його інструментів важлива роль відводиться непрямим податкам, значення яких в сучасних фінансових системах зростає. Так, провідну роль у формуванні дохідної частини державного бюджету відіграє податок на додану вартість. Однак, останніми роками, через наявність значних проблем при його справлянні через недостатню відпрацьованість механізму, ПДВ поступово перетворювався з бюджетоутворюючого в бюджетовитратний.

Розглянемо динаміку платежів до державного бюджету за ПДВ на прикладі ДП «Бердичівське лісове господарство» (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка сплати ПДВ до державного бюджету ДП «Бердичівське лісове господарство» за 2008-2011 рр.

Джерело: дані Декларацій з податку на додану вартість ДП «Бердичівське лісове господарство» за 2008-2011 рр.

Протягом 2008-2011 рр. спостерігається істотне коливання податкових платежів з 837,5 тис. грн. у 2008 р. до 313,1 тис. грн. у 2011 р. Водночас у 2010 р. відбулося стрімке зростання величини сплаченого податку до 963,8 тис. грн., що майже на 400 тис. грн. більше ніж у попередньому році. Проте сума ПДВ за поточний рік зменшилася втричі, що може свідчити про скорочення обсягу оподатковуваних операцій підприємства, обумовлений його незадовільним станом. Очевидно, що така нестабільність характерна для більшості підприємств сільськогосподарської галузі та є наслідком частої зміни податкових правил і процедур спеціального режиму оподаткування.

Неповний рік апробації Податкового кодексу ще не дав змоги однозначно його оцінити. Поряд із схвальними оцінками науковців та фахівців, які наголошують на тому, що збільшення кількості платників, зростання надходжень до бюджету, зниження ставки податку, свідчить про позитивні зрушення, лунають й критичні відзиви щодо податкових новацій [4]. Вони пов’язані як з внутрішніми суперечностями Податкового Кодексу та невідповідністю іншим нормативним актам, так і з недоліками самого податкового механізму.

Загалом українська наукова спільнота оцінює Податковий кодекс як прогресивний документ, який поступово знижує ставки основних податків, наближує правила податкового обліку до бухгалтерського та спрощує порядок відшкодування ПДВ. Крім того, передбачається зменшення ставки податку та звільнення від сплати ПДВ значного переліку операцій суб’єктів господарської діяльності, введено процедуру автоматичного відшкодування ПДВ за рахунок коштів державного бюджету та внесено зміни до процедури складання податкової звітності.

Перелічені вище нововведення внесли корективи в господарську діяльність підприємств різних галузей, у тому числі, лісової. Порівняльний аналіз чинного податкового законодавства з попередніми нормами дає змогу виявити і деталізувати позитивний вплив Податкового кодексу на розвиток підприємств лісового господарства (рис. 2).

Рис. 2. Порівняльний аналіз норм податкового законодавства в частині ПДВ до і після прийняття Податкового кодексу

Джерело: Закон України «Про податок на додану вартість» від 3.041997 р. та Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.

З 1 січня 2011 року відбулися зміни у застосуванні спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників. Відтепер для них визначено механізм акумулювання сум ПДВ, що залишаються у їх розпорядженні на спеціальних рахунках. Тобто суми ПДВ не підлягають сплаті до бюджету, а використовуються для відшкодування ПДВ, нарахованого постачальникам на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявністю залишку – для інших виробничих цілей [5].

Перебувати на спецрежимі ПДВ підприємства мають можливість до 31.12.2017 р. При цьому передбачено контроль за цільовим використанням сум перерахованого податку та передбачено штрафні санкції. Отже, сільськогосподарські підприємства, основною діяльністю яких є постачання вироблених ними сільськогосподарських товарів на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в яких питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менш як 75 % вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, може обрати спеціальний режим оподаткування [6]. Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері лісового господарства поширюється на такі види діяльності: лісівництво та лісозаготівлі, одержання продукції лісового господарства, надання послуг у лісовому господарстві. При цьому обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського та лісового господарства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства, якщо така продукція збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку [5].

Необхідно звернути увагу на зміни в процедурі реєстрації платників ПДВ. Підприємство зобов’язане зареєструватися платником в органі Державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, набравши 300000 грн. обороту або якщо воно пропрацювало не менше 12 місяців та більша частина обороту була з платниками ПДВ. Звідси випливає, що стати платником ПДВ при реєстрації «з нуля» при необхідності уже неможливо. Можливість добровільної реєстрації також передбачена, але з суттєвими обмеженнями. Статус платника ПДВ може бути присвоєно особам з обсягом постачань менш ніж 300 тис. грн., у яких постачання іншим платникам ПДВ за останні 12 місяців становлять не менш ніж 50% загального обсягу постачань [6]. Ця норма є достатньо дискусійною, тому що, наприклад, імпортер товарів, які продаються вроздріб, із невеликим обсягом втрачає право на податковий кредит щодо імпортного ПДВ, оскільки не зможе зареєструватися платником ПДВ.

Для більшості платників податку встановлено місячний податковий період. Водночас, квартальний період зможуть застосовувати ті платники податку, яким встановлено нульову ставку податку на прибуток.

Найбільш помітною нормою у частині ПДВ стало зниження ставки податку з 20 % до 17 % з 1.01.2014 р. Переваги такого заходу для підприємств можна спрогнозувати вже сьогодні. Для прикладу, ДП «Бердичівське лісове господарство» за серпень 2011 р. здійснило операцій з постачання деревини на суму 326469 грн. і розмір податкових зобов’язань за ставкою 20 % становив 65294 грн., а розрахунки з бюджетом було проведено на суму 40551 грн. При застосуванні 17 % ставки, підприємство отримало б можливість зекономити близько 10 тис. грн. (9794 грн.) в межах одного звітного періоду (місяця) (рис. 3).

Рис. 3. Фактичне та розрахункове податкове зобов’язання з ПДВ ДП «Бердичівське лісове господарство»

Джерело: розраховано за даними Декларацій з податку на додану вартість ДП «Бердичівське лісове господарство» за 2011 рр.

Оскільки оборот підприємства за звітний період зросте на 10 тис. грн., то заощаджені кошти можуть бути використані на розширення виробництва. У результаті нововведень заборгованість підприємства перед бюджетом зменшується на 3 %, що спричиняє вивільнення частини коштів на господарські потреби.

Отже, зниження ставки ПДВ дозволить зменшити податкове навантаження на платників податку, сприятиме використанню вивільнених коштів на господарські цілі шляхом реального інвестування.

Водночас, зниження ставки ПДВ може призвести до скорочення податкових надходжень ПДВ до державного бюджету. Втім, недостачу можна буде компенсувати шляхом покращення адміністрування: вдосконалення системи обліку платників податків, включаючи запровадження автоматичної реєстрації платників акцизного податку на основі інформації органів ліцензування; погашення податкового боргу за рахунок стягнення коштів з рахунків платника податків, а також за рахунок його майна.

Тим більше, за даними Державної податкової служби України, спостерігаються позитивні тенденції, зокрема, приріст платників – юридичних осіб у 2011 р. склав 24 тис. осіб. З початку поточного року в Україні було зареєстровано 44 тис. нових суб’єктів господарювання, що на 1 тис. більше, ніж у попередньому періоді. Всього на обліку в Державній податковій службі знаходиться 1,2 млн. платників податків - юридичних осіб [8].

Додаткові податкові надходження до бюджету можна очікувати також за рахунок перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію платників шляхом запровадження:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 2012 року;

- малопрогресивного оподаткування доходів фізичних осіб шляхом встановлення ставки 17 % до доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці, які перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати;

- оподаткування за ставкою 5 % процентів на депозитними банківськими рахунками з 2015 року.

Важливим аспектом оновленого законодавства з ПДВ є застосування нульової відсоткової ставки до експортних операцій деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД до 01.01.14 р. [6].

Отже, у разі експорту продукції лісового господарства платники можуть застосовувати нульову ставку ПДВ, наслідком чого стає можливість отримання бюджетного відшкодування. Наразі, сільськогосподарська продукція, в тому числі й лісництва, утворює важливу експортну статтю нашої держави, тому створення правових основ для легалізації доходів підприємств даної галузі − важливий крок до збільшення податкових надходжень до бюджету.

Проте останнім часом поширюється інформація щодо скасування можливості застосування нульової ставки підприємствами, що експортують деревину. Це повинно стимулювати виробництво та, відповідно, експорт кінцевої продукції лісового господарства (меблів), а не сировини (деревини).

Вирішення питання своєчасного відшкодування ПДВ, яке напряму залежить від удосконалення процедур адміністрування податку – одне з пріоритетних напрямів роботи органів ДПС у 2011 р. Відшкодування ПДВ завжди було болючою проблемою для вітчизняного бізнесу. Суми невідшкодованого податку сягали мільярдних сум, і це суттєво гальмувало соціально-економічний розвиток країни. З 1 березня поточного року Державна податкова служба перейшла на автоматичний режим відшкодування ПДВ, який значно спрощує процедуру і скорочує терміни відшкодування податку. В автоматичному режимі проводиться розрахунок обсягу постачання, розбіжностей між податковим кредитом платника і зобов’язаннями його контрагентів. Так, за січень-серпень 2011 року в автоматичному режиму відшкодовано 12,2 млрд. грн. ПДВ. Кількість платників, які отримали право на цю процедуру за зазначений період, збільшилась майже вдесятеро. За результатами декларацій за серпень, поданих у вересні, 236 платників податків отримали право на автоматичне відшкодування ПДВ на суму 2,2 млрд. грн. Це складає більше 50 % від сум податку, які були задекларовані до відшкодування за серпень [7]. Таким чином, податкова служба сьогодні зацікавлена в тому, щоб якомога більше експортерів отримували відшкодування ПДВ в автоматичному режимі. Адже, оперативне повернення коштів підприємствам реального сектору економіки є запорукою економічного розвитку всього бізнес-середовища.

Це питання є одним з ключових для підприємств експортерів деревини в Україні, оскільки спрощена процедура бюджетного відшкодування дозволить їм отримувати з бюджету грошове відшкодування через декілька тижнів, а не місяців або років очікування, як це було до цього часу. Також податкові органи зможуть визначати коло платників, які мають сумнівну податкову історію, в результаті чого посилиться робота з такими платниками [2].

Податковим кодексом передбачено також зміну процедури оформлення документації та звітності з ПДВ. Раніше чимало запитань у підприємств виникало стосовно податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах. Тому, з метою здійснення контролю за правильністю відображення податкових накладних при формуванні податкового кредиту з ПДВ було введено певні норми та обмеження. Так, якщо платник не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, то таке право зберігається за ним протягом 365 днів із дати виписування податкової накладної [8]. Тобто, встановлено граничний термін включення податкової накладної до податкового кредиту.

Порядок заповнення податкової накладної не зазнав суттєвих змін, однак до її форми були внесені незначні зміни у зв’язку з необхідністю реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі проводиться платниками ПДВ у яких сума податку в одній податковій накладній коливається в межах від 1 млн. з 1.01.2011 р. до 10 тис. грн. у 2012 р. [6]. Починаючи з 1 квітня 2011 року податкова звітність з податку на додану вартість подається підприємствами до органів Державної податкової служби за новими формами. Нова форма декларації містить три аркуші, складається з чотирьох розділів та має 8 додатків, з яких три нових. Щодо суб’єктів спецрежиму оподаткування, то вони за базовий податковий період (календарний місяць) подають загальну декларацію, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом та скорочену − за операціями із спецрежимом ПДВ. Виконання зазначеної вище норми покладено, в першу чергу, на обліковий апарат, який безпосередньо відповідає за заповнення та подання податкової звітності з ПДВ. Це, звичайно, збільшує обсяг навантажень , але не викликає значних труднощів.

Висновок. Аналіз стану та особливостей функціонування підприємств лісового господарства в умовах трансформації податкового законодавства свідчить, що нововведення Податкового кодексу в частині ПДВ спрямовані на підвищення ефективності адміністрування даного податку. Припускаємо, що реформування податкового законодавства дасть змогу запобігти руйнації лісогосподарських підприємств та сприятиме їх ефективному функціонуванню в період трансформації економічного середовища.

Подальші наукові дослідження будуть присвячені питанням удосконалення оподаткування сільськогосподарських виробників з врахуванням світових тенденцій податкового регулювання.

Література

1. Вахновська Н.А. Податковий кодекс в контексті реформування податкової системи України [Електронний ресурс] / Н.А. Вахновська // Економічний форум. – 2011. – Вип. 1. − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011.

2. Германова О. Автоматичному відшкодуванню − бути! / О.Германова // Вісник податкової служби України. – 2011. − №11. − С.3 − 4.

3. Дем’яненко М.Я. Проблеми ПДВ в агропромисловому виробництві / М.Я. Дем’яненко // Фінанси України. – 2006. − № 10. – С.3 − 8.

4. Лапшин Ю. Податок на додану вартість: позитивні тенденції / Ю.Лапшин // Вісник податкової служби України. − 2011. − №11. − С. 6−7.

5. Методичні рекомендації з облікового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників / за ред. В.М. Метелиці, Б.В. Мельничука // Облік і фінанси АПК. – 2011. − № 1. – 35 с.

6. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

7. ДПС має активізувати роботу щодо автоматичного відшкодування ПДВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/tax//control.

8. За даними прес-служби ДПС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/tax//control.

9. Синчак В.П. Система оподаткування в сільському господарстві України: теорія, методологія та практика: монографія / В.П. Синчак; Акад. аграр. наук, Нац. наук. центр «Ін-т аграр. економіки», Хмельниц. ун-т упр. та права. — К.; Хмельницкий: ХУУП, 2008. − 476 c.

10. Тулуш Л.Д. Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС / Л.Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. – 2010. − № 2. – С. 90 − 95.