*97645*

к.е.н. Мироненко М.Ю. Горовенко О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. В період входження світової економіки у другу фазу фінансово-економічної кризи, причинами якої є надмірне споживання, відрив фінансових ринків від реального сектору економіки, значне боргове навантаження державного сектору розвинутих країн на економіку, проблема забезпечення стійкості фінансової системи перетворюється на одну з ключових.

Під стійкістю фінансової системи країни розумітимемо її здатність зберігати стан динамічної рівноваги під впливом негативних зовнішніх факторів, зокрема, валютних і цінових коливань, дефіциту платіжного балансу та дефіциту бюджету.

Одним із інструментів забезпечення фінансової стійкості країни є формування золотовалютних (офіційних) резервів.

Золотовалютні резерви (ЗВР) – це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі, перебувають у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання (центральних банків) і можуть бути використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення [1, с. 294]. До таких потреб належить:

- забезпечення країни достатнім запасом міжнародних платіжних засобів для того, щоб її економічні агенти могли своєчасно розраховуватись за своїми зовнішніми зобовязаннями;

- забезпечення можливості проводити інтервенції на валютному ринку та ринку грошей з метою підтримки на необхідному рівні попит і пропозицію на них, впливати на величину валютного курсу, підтримувати купівельну спроможність грошової одиниці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми формування золотовалютних резервів та їх впливу на стійкість фінансової системи розглянуті у працях таких учених: В. Андріанова, О. Василюка, О. Дзюблюка, І. Каракулова, Р. Козловського, С. Кучеренка. Однак проблема впливу золотовалютних резервів на забезпечення стійкості фінансової системи та оцінки забезпеченості країни резервами висвітлена недостатньо.

Виклад основного матеріалу. Основними компонентами ЗВР є резерви в іноземній валюті, спеціальні права запозичення (СПЗ), резервна позиція, золото. Основу ЗВР будь-якої країни сьогодні становлять запаси іноземних вільно конвертованих валют. Вони виступають у формі: по-перше, залишків на кореспондентських та поточних рахунках у закордонних банках, а також короткострокових банківських депозитів. По-друге, ринкових ліквідних фінансових інструментів – казначейських векселів, короткострокових та довгострокових урядових цінних паперів. По-третє, різноманітних боргових документів, які не обертаються на ринку та які є результатом офіційних операцій даної країни з центральними банками та урядовими організаціями інших країн.

Другим елементом ЗВР є спеціальні права запозичення – специфічний фінансовий інструмент, що емітується Міжнародним валютним фондом.

Спеціальні права запозичення (special drawing rights, SDR) – резервні та платіжні засоби, що емітуються Міжнародним Валютним Фондом і існують у безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках та розподілені між країнами-членами пропорційно до їхніх квот. Вони існують для поповнення валютних резервів, урегулювання сальдо платіжних балансів, здійснення розрахунків із Міжнародним валютним фондом та визначення співвідношення вартостей національних валют країн-членів Міжнародного валютного фонду. СПЗ функціонують тільки на міждержавному рівні, вводяться в обіг лише центральними банками та міжнародними організаціями.

Третьою складовою золотовалютних резервів є резервна позиція країни в МВФ. За розміром вона відповідає частині статутного внеску країни в МВФ (до 25 % квоти) в резервних активах, тобто у вільноконвертованих валютах інших країн-учасниць, або у СПЗ. Коли МВФ використовує частину внесеної національної валюти країни-члена МВФ для надання кредиту іншій країні, резервна позиція такої країни зростає. Тому резервна позиція визначається як перевищення розміру квоти країни-учасниці над сумою її національної валюти, що перебуває в розпорядженні МВФ. Країни-учасниці можуть автоматично, за першою вимогою отримувати валютні кошти в МВФ у межах резервної позиції. Використання ними таких коштів, на відміну від кредитів МВФ, не обумовлюється попередньою згодою з боку Фонду й не обмежене будь-якими строками.

Проведемо аналіз ЗВР України. Для цього структуру та динаміку золотовалютних резервів України відобразимо в таблиці 1 [2, с. 77]. Як видно із таблиці 1, починаючи з 2005 року ЗВР України зростали і на кінець 2007 року склали 32,5 млрд. дол. США. Така динаміка пояснюється стабільним економічним зростанням і, на фоні цього можливістю Національним банком поповняти офіційні резерви. У кризові 2008-2009 рр. у зв’язку із зростанням дефіциту платіжного балансу та різкими коливаннями курсу гривні, Національний банк змушений був проводити інтервенції на валютному ринку, що призвело до падіння рівень ЗВР до 26,5 млрд. дол. США. Починаючи з 2010 р. економічна ситуація в Україні почала стабілізовуватись, економічне зростання відновилось (4,2% росту ВВП), що спричинило збільшення золотовалютних резервів до 34,5 млрд. дол. США станом на кінець 2010 р., і перевищує докризовий рівень.

Таблиця 1.

Золотовалютні резерви України у 2005 – серпні 2011 рр.

Період	Золотовалютні резерви, млн. дол. США
	всього	резерви в іноземній валюті	резервна позиція в МВФ	СПЗ	золото
2005	19391	18987	0,004	1	403
2006	22358	21843	0,004	1	513
2007	32479	31783	0,01	3	693
2008	31543	30792	0,03	9	743
2009	26505	25493	0,03	64	948
2010	34576	33319	0,03	8	1249
2011
січень	35139	33964	0,03	8	1166
лютий	36670	35415	0,03	10	1245
березень	36429	35158	0,03	10	1261
квітень	38352	36884	0,03	105	1364
травень	37918	36551	0,03	8	1358
червень	37584	36232	0,03	8	1344
липень	37814	36256	0,03	111	1447
серпень	38206	36595	0,03	8	1602

В 2011 році тенденція зростання ЗВР продовжилась і тривала по серпень місяць, коли їх рівень досягнув 38,2 млрд. дол. США. Однак, у вересні-жовтні відбувається різке скорочення ЗВР до 34,1 млрд. грн., що пов’язано із зростанням дефіциту по поточному рахунку платіжного балансу країни. Останній раз зниження валютних резервів такими темпами спостерігалось в січні-лютому 2009 року і було зумовлено глобальною фінансово-економічною кризою. Головним призначенням золотовалютних резервів є покриття дефіциту платіжного балансу країни. Платіжний баланс країни являє собою сукупність потоків товарів, послуг та капіталів між: даною країною та її закордонними партнерами. Як статистичний звіт платіжний баланс – це звіт про здійснені протягом року зовнішньоекономічні операції країни. Тому в ньому, зокрема, відображений рух золотовалютних резервів, який був здійснений протягом року. У країнах з ринковою економікою, де учасники міжнародних операцій обмінюють одні валюти на інші на приватних валютних ринках, використання центральними банками офіційних валютних резервів для досягнення рівноваги платіжних балансів здійснюється через механізм валютних інтервенцій, які мають за мету обмеження коливань обмінних курсів грошових одиниць. У разі виникнення дефіциту платіжного балансу курс національної валюти знижується, і коли він досягає певного рівня, центральний банк продає іноземну валюту з централізованих резервів в обмін на національну валюту з метою недопущення обезцінення останньої. Це призводить до зменшення обсягів валютних запасів.

Рисунок 1. Золотовалютні резерви України у січні-жовтні 2011 року, млн. грн.

За активного сальдо платіжного балансу і відповідно підвищення курсу національної валюти фінансові органи, навпаки, купують іноземну валюту в обмін на національну, збільшуючи при цьому обсяги валютного резерву [3, с. 447].

Динаміку поточного рахунку платіжного балансу України за 9 місяців поточного року покажемо на рисунку 2 [4].

Рисунок 2. Поточний рахунок платіжного балансу України, січень-вересень 2011 року, млн. дол. США

Рисунок 2 показує, що починаючи з лютого місяця українська економіка має постійний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який за 9 місяців склав –5,49 млрд. дол. США. Зростання дефіциту платіжного балансу призводить до падіння притоку валюти в країну, а отже створює необхідність для Національного банку виходити на валютний ринок із інтервенціями.

Поряд із зростанням дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, наявні і інші причини падіння ЗВР у серпні-жовтні поточного року. По-перше, на динаміку резервів негативний вплив мало коливання курсів світових валют (падіння курсу долара США по відношенню до інших валют, що є головною резервною валютою для України) та ціни золота. По-друге, зріс попит НАК “Нафтогазу” на іноземну валюту, спричинений збільшенням поставок газу і початком опалювального сезону. По-третє, зростання попиту на іноземну валюту зі сторони населення, яке боячись девальвації гривні почало збільшувати власні валютні заощадження.

У міжнародній практиці існують критерії оцінки достатності ЗВР для забезпечення стійкості фінансової системи та макроекономічної стабільності країни, які розглянемо нище [5, с. 42; 6, с. 11].

“Грошовий критерій” – визначається шляхом співставлення величини ЗВР з одним із грошових агрегатів або грошовою базою. Резерви центрального банку виступають формальним забезпеченням національної валюти, а отже їх має вистачати на задоволення раптового попиту на іноземну валюту. Нормальним вважається забезпечення золотовалютними резервами грошової бази на рівні 100% і більше.

(1)

де – значення критерію №1;

ЗВР – золотовалютні резерви країни;

ГБ – грошова база, що являє собою суму готівки в обігу та залишків коштів на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

В таблиці 2 покажемо дані по ЗВР, грошовій базі та розрахованому показнику

.

Таблиця 2

ЗВР та грошова база у 2007 – 2011 року

Період	2007	2008	2009	2010	вересень 2011
ЗВР	32479,00	31543	26505	34576,00	34950,00
Грошова база, млрд. дол. США	27,93	18,86	24,25	28,28	29,15
К1	1,16	1,67	1,09	1,22	1,2

Значення критерію у період з 2007 по вересень 2011 роки перебуває на рівні більшому за 1, що свідчить про достатність ЗВР країни для забезпечення попиту внутрішніх агентів на іноземну валюту. Падіння показника у 2009 році до свого локального мінімуму у 1,09 зумовлене протіканням фінансово-економічної кризи, зокрема ажіотажним попитом на іноземну валюту.

Даний критерій в повній мірі не відображає забезпеченість України у резервних активах оскільки вітчизняна економіка має високий ступінь відкритості: більше 50% ВВП складає експорт. Тому головним фактором, що визначає достатність ЗВР для такої економіки є динаміка платіжного балансу.

Висновок. В статті розглянуто принципи формування золотовалютних резервів країни. Визначено, що основну частку в структурі ЗВР займають запаси вільноконвертованих валют.

Проаналізовано динаміку ЗВР за останні 6 років. Визначено, що основними причини різкого падіння рівня офіційних резервів у вересні-жовтні 2011 року є зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу країни, підвищення поставок газу в країну, зростання попиту на іноземну валюту з боку населення.

Висвітлено критерії оцінки забезпеченості країни золотовалютними резервами. За першим критерієм, що оцінює можливість забезпечення раптового попиту на іноземну валюта, рівень ЗВР є достатнім.

Другий та третій критерій визначають можливість країною фінансувати власний імпорт. Розрахунки показали, що при рівні ЗВР у 34,1 млрд. дол. США та середньомісячному імпорті в 6,65 млрд. дол. США, останній може забезпечуватись на протязі 5 місяців.

Список використаних джерел

1. Гроші та кредит: Підручник. – 3-те вид., перероб. і доп./ М. І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука – К.: КНЕУ, 2002. – 598 с.

2. Бюлетень Національного банку України. – 2011, жовтень.

3. Ф. Мишкин. Экономическая теория денег, банковского дела и финансовыих рынков: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 820 с.

4. Статистика. Зовнішній сектор [Електронний ресурс] // Національний банк України: офіц веб-сайт. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

5. Каракулова І. Традиційні та альтернативні підходи визначення достатності золотовалютних резервів держави // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – 2011. – №127.

6. Козловський Р. Світові тенденції акумуляції та використання міжнародних золотовалютних резервів // Галицький економічний вісник. – 2010. – №2(27).