*99451*
Науковий керівник: Кравчук І.П.
Виконала:
Сулім І.С.
Буковинський
державний фінансово-економічний університет
м. Чернівці
Розвиток електронного
банкінгу в Україні
За умов швидкого
розвитку комунікацій і сучасних технологій на
сучасному етапі розвитку все більшого поширення набуває електронний
банкінг. Адже за сучасного стрімкого розвитку
стало можливим здійснювати платежі за комунальні послуги, розрахунки по
заробітній платі, оплата телефонних та будь-яких інших рахунків за допомогою
системи електронного банкінгу. Електронний банкінг це дуже зручний спосіб
дізнатися про стан своїх банківських рахунків в будь-який зручний час для
користувача. Інтернет банкінг,
телефонний банкінг, факсимільний зв'язок та e-mail розсилка – елементи системи
Клієнт-Банк, що використовується для спрощення виконання операцій клієнтами
банку самостійно.
Електронний банкінг
(E-banking) - це діяльність банку по
наданню комплексу послуг клієнтам за
допомогою комп’ютерних технологій.
До таких послуг можна віднести:
1. Управління рахунками (виписки,
перекази з рахунку на рахунок, баланси).
2. Інвестування коштів (депозити, цінні
папери, валютні операції).
3. Перекази та оплата рахунків за
товари та послуги.
4. Консультаційні та інформаційні
послуги.
5. Кредитні операції.
6. Ризик-менеджмент, тобто управління
ризиками.
Спектр послуг, що
надається клієнтам електронного банкінгу, практично не відрізняється від того,
що доступний клієнтам в офісі банку. Таким чином, під електронними банківськими
послугами слід розуміти дії банку, що спрямовані на вдосконалення та реалізацію
звичних банківських операцій шляхом використання інформаційних систем. Поява
Інтернет-комерції стала результатом появи відносно нових банківських продуктів,
таких як: обслуговування платежів Інтернет-магазину, електронна сертифікація,
«мобільний банкінг» (використання мобільного зв’язку та SMS-повідомлень), віртуальні платіжні картки та інші, що стали
результатом розвитку Всесвітньої мережі [1,3].
Вітчизняні банки вже
мають достатній досвід роботи з системами «Клієнт-банк» та телебанкінгу. На
черзі - Інтернет-банкінг. Впровадження системи «Клієнт-банк» є однією з перших
вдалих спроб вітчизняних банків покращити сервіс та удосконалити власну роботу
за допомогою автоматизованих систем. Спеціалісти стверджують, що таку систему
вперше було використано в Україні у 1992 році. Беручи до уваги складні
економічні умови того часу, а головне, практично відсутність розвинутого ринку
комп’ютерної техніки, система «Клієнт-банк» стала своєрідним «проривом» у банківській
справі. Система «Клієнт-Банк» дозволяє користувачу керувати рахунками в банку
та отримувати всю поточну інформацію про рух коштів, не виходячи з офісу.
Система орієнтована на роботу з одним користувачем і припускає інсталяцію у
клієнтів, що регулярно взаємодіють з банком [1,2].
Недоліками системи
по-перше є те, що розробка багатофункціональної системи коштує немало, що робить це неефективним для невеликих
банків з незаможною клієнтурою, по-друге, ця система непридатна для доступу з
інших, аніж офіс, місць, якщо користувач не має при собі ноутбука та мобільного
телефона.
Вартість користування такою системою коштує приблизно
100-200 грн. на місяць у Києві та 25-100 грн. у регіонах.
Телефонний банкінг
(телебанкінг) поки що залишається найбільш популярною формою віддаленного
банкінгу на Заході і поступово впроваджується банками в Україні. З боку клієнта
це виглядає так. Він дзвонить по визначеному номеру і чує відповідь
електронного оператора, який пропонує перевести телефон в режим тонового
набору. Потім, наприклад, натиснути кнопку 1, щоб увійти в меню операцій. Або
іншу, щоб одержати іншу послугу. Далі клієнту необхідно ввести свій унікальний
номер, потім послідовно пароль та код операції. Припустимо, він хоче заплатити
за квартиру. Відповідаючи на запитання, він набирає потрібні цифри. Система здійснює операції та повідомляє клієнту,
що операція успішно проведена і зареєстрована під певним номером. Отже, перебуваючи у відпустці чи в
командировці клієнт має змогу за допомогою лише телефону досить швидко
дізнатися про стан рахунку, рівень процентних ставок, котировки цінних паперів,
переказати гроші з рахунку, дати банку наказ про конвертацію однієї валюти в
іншу і т.д. [2,5].
Комп’ютерами користується
приблизно 10% населення України, а телефон є у кожного, можна зробити простий
висновок - потенційних клієнтів телебанкінгу – досить багато. Але можливо така
форма роботи з банком зручна тільки для простих операцій. Проблема в тому, що
телефон - спершу - засіб усного спілкування і для здійснення складних
банківських операцій він пристосований не достатньо добре. Тому для покращення рівня сервісу банки
України неодмінно використовують і факсимільний зв’язок. Для цього клієнту
достатньо, виходячи з офісу, залишити
факс-апарат включеним у режимі автоматичного прийому. Ввечері, приблизно о 22
годині після обробки всіх платежів та закінчення операційного дня система почне
розсилку виписок. Вранці, прийшовши до офісу, клієнт вже має готову виписку за
попередній день. Такі послуги коштують близько 10 грн. [4,7].
Internet-banking - це різновид
віддаленого банкінгу, який є найбільш прогресивним, зручним та перспективним.
Клієнту немає необхідності придбавати чи встановлювати спеціальне програмне
забезпечення. Достатньо отримати в банку ім’я та пароль для входу в систему та
дискету з ключем для електронного підпису своїх розпоряджень банку. Саме тут і
з’являються великі можливості для банку в наданні послуг, а для клієнта - в максимально зручному шляху отримання цих
послуг.
Для тих, хто не має
часу або бажання власноруч заходити на сайт банку і шукати потрібну інформацію,
банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто відсилати клієнту електронною
поштою всю необхідну інформацію. Крім того банк може спростити процедуру
подання різних документів до банку шляхом прикріплення до сайту бланків
всіляких заявок, доручень, договорів у текстовому форматі. Інтернет-банкінг
вдало виконує функцію консалтингу, оскільки дозволяє у зручній формі
спілкуватися. Для більш активних клієнтів банк може впровадити систему, яка
дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів, у вигідному розміщенні вільних коштів, а
головне - обслуговувати електронну
комерцію. У розвинених країнах, де Інтернет-технології завжди знаходяться у центрі уваги великих інвесторів, на світ
з’явилися віртуальні банки, які базуються на www-сервері - віртуальному офісі,
який виконує ті ж функції, що і традиційний банк. Вартість послуг такого віртуального
банку суттєво знижується завдяки використанню менших приміщень, невеликого
штату співробітників, відсутності сховищ. Але поки що через технічну складність
реалізації такого проекту (а значить і високу вартість) та недовіру потенційних
клієнтів вони являють собою поодинокі приклади або тісно пов’язані з
традиційними фінансовими установами. Зрозуміло, що в Україні до таких проектів
ще далеко [5,6].
Гальмом стрімкого
розвитку електронного банкінгу в Україні є недостатня кількість користувачів
Інтернету. Причому більшість з них використовує Мережу як інформаційну мережу
або зручний канал для ділового листування.
Можна зробити
висновок, що банк, впроваджуючи ту чи іншу модель електронного обслуговування,
повинен врахувати можливості та побажання клієнтів, а також особливості їх
операцій. На жаль, сьогодні багато потенційних клієнтів не розуміють, що дасть
їм те чи інше банківське нововведення, а тому виникає необхідність розробки
пакетів послуг. За приклад можна взяти Ікар-банк, який на своєму сайті
(www.ikarbank.com) розмістив 4 варіанти отримання його послуг в системі
«Домашній Банк», де детально описані вимоги, переваги та характер здійснення
того чи іншого варіанту.
Література:
1.
http://pidruchniki.ws/17910211/finansi/elektronniy_banking
2.
http://www.netinfo.in.ua/ukr/default.asp-id=218.htm
3.
http://www.aval.ua/e-services/banking_electronic_system/
4.
http://www.npblog.com.ua/index.php/ekonomika/elektronnij-banking.html
5.
http://www.swedbank.ua/index.php?cat=482
6.
http://www.vab.ua/ukr/personal/payment_cards/electron_banking/