*99621*

Економічні науки/ 3. Фінансові відносини

Ватаманюк О. С.

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Податкове стимулювання підприємств у контексті розвитку економіки держави

В умовах розвитку міжнародних економічних зв’язків країн та інтеграції України до Європейської спільноти, формування розвиненої національної економіки набуває пріоритетного значення. У цьому процесі особлива роль належить державі, її можливості та здатності адекватно реагувати на процеси у ринковій економіці, які впливають на діяльність суб’єктів господарювання.

З огляду на зазначене, не можемо не погодитися із думкою науковців щодо підвищеної відповідальності держави перед підприємствами, які в умовах ринкової економіки постійно перебувають у стані подолання внутрішньої і зовнішньої нестабільності. Використовуючи прямі і непрямі важелі втручання, держава створює і регулює економічні умови діяльності підприємств, призначені для захисту її економічних інтересів та національної економіки загалом [4, c. 105].

Відомо, що методи державного регулювання діяльності підприємств можна класифікувати за трьома групами: економічні, організаційні та правові методи. Ключова роль серед економічних методів державного регулювання належить податковій політиці, яка реалізується через державний податковий менеджмент. Хоча регулювання податкової системи є однією із функцій податкового менеджменту, термін «податкове регулювання» має інше забарвлення і, погоджуючись із думкою Ю. Б. Іванова, його слід розглядати як процес, що базується на свідомому, активному й цілеспрямованому використанні існуючої незалежно від волі суб’єктів управління регулювальної функції податків задля отримання певних соціально-економічних результатів [1, c. 41].

Таким чином, сутність податків як економічної категорії не обмежується лише фіскальним призначенням, хоча фіскальну функцію податків слід вважати основоположною, адже саме з метою накопичення централізованих ресурсів на забезпечення потреб суспільства і було створено податки. Тим не менше, податки, які вводить держава, у значній мірі впливають також на поведінку суб’єктів господарювання, на їх операційну, фінансову та інвестиційну діяльність. Як зазначає В. М. Федосов, такий вплив здійснюється незалежно від волі держави, яка їх встановлює, а регулююча функція податків виступає об’єктивним явищем [3, c. 15].

При цьому, не слід вважати регулюючу функцію податків похідною від фіскальної, адже економічна поведінка платників податків обумовлена не тільки фактом вилучення державою частини їх доходів, але й визначається умовами цього вилучення, тобто порядком оподаткування, а також особливостями та співвідношенням інших елементів податків [1, c. 38]. З огляду на зазначене, можна стверджувати, що проявами регулюючої функції податків виступають податкове стимулювання та податкове стримування.

Внаслідок застосування заходів податкового стримування підвищується рівень податкового навантаження на підприємство. На нашу думку, найбільш точно економічну суть податкового навантаження розкриває А. Соколовська, визначаючи його як ефект впливу податків на їх платників та економіку загалом з економічними обмеженнями, які виникають внаслідок сплати податку та відволікання коштів від інших можливих напрямів використання [2, c. 7]. Зростання податкового навантаження призводить до збільшення непродуктивних витрат підприємства і зниження його рентабельності. Більш вірогідно, що за таких умов суб’єкт господарювання буде схильним до уникнення сплати податків, тому постає необхідність у формуванні державою оптимального рівня податкового навантаження на підприємство та стимулювання легалізації його доходів.

Заходи податкового стимулювання, на відміну від податкового стримування, як правило, викликають реальну зацікавленість суб’єкта господарювання у виконанні умов, передбачених нормами податкового законодавства, що виявляється через узгодження інтересів держави і платника у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку. Підтвердженням цієї тези може слугувати результат дослідження, проведеного професором А. Оукеном і представленого Американській статистичній асоціації у 1965 р. щодо оцінки політики зниження податкового навантаження та його впливу на динаміку ВНП при використанні прогресивного оподаткування. Зменшення надходжень прибуткового податку з громадян на 10 млрд. дол. і податку на прибуток корпорацій на 3 млрд. дол. призвело до зростання обсягу ВНП на 36,2 млрд. дол., що, у свою чергу, вплинуло на збільшення споживання на 28,4 млрд. дол. та зростання інвестиційної активності на 7,8 млрд. дол. [5, c. 6].

Таким чином, за допомогою притаманних йому методів, державне податкове регулювання дозволяє за рахунок підвищення або зниження загального рівня оподаткування інтенсифікувати інвестиційну активність, впливати на розвиток виробництва та задовольняти потреби різних верств населення.

Література:

1. Іванов Ю. Функції податків та податкове регулювання [Текст] / Ю. Іванов // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. - № 19. – С. 36 – 43.

2. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки [Текст] / А. Соколовська // Фінанси України. – 2006. – № 7. – С. 4–12.

3. Федосов В. М. Податкова система України [Текст] : підручн. / В. М. Федосов, В. М. Опарін, Г. О. П’ятаченко. – Київ: Либідь, 1994. – 404 с.

4. Хорунжий А. І. Податкове регулювання діяльності вітчизняних підприємств при становленні ринкових відносин [Текст] / А. І. Хорунжий, О. А. Луцишин // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2010. - № 20.2. – С. 104 – 109.

5. Чугунов І.Я. Оподаткування доходів громадян як складова фінансово-економічних відносин [Текст] / І.Я. Чугунов, А.О. Нікітішин // Наукові праці НДФІ. – 2008. - № 1 (42). – С. 3 – 11.