*95867*

Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Бронюк О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

РОЛЬ ІНВЕСТУВАННЯ В СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ

Необхідність розгляду сутності інвестиційної діяльності, особливостей формування інвестиційного потенціалу, державного регулювання та оптимізації процесу інвестування страхових компаній пов’язана з потребою дослідження цього напряму їх діяльності, з точки зору як кінцевих результатів функціонування страховиків, так і національної економіки в цілому. Активізація інвестиційної діяльності страхових компаній підносить сферу страхування до рангу важливих чинників, які впливають на розвиток економіки, оскільки пасивні кошти, отримані від страхувальників, стають активним капіталом, що задіяний на фінансовому ринку.

Зростання інвестиційних ринків України значною мірою може бути забезпечено за рахунок ефективного використання страхових ресурсів вітчизняних страхових компаній. На теперішній час цей напрям діяльності страховиків в Україні залишається недостатньою мірою розвинутим і використаним. Однак, в перспективі його реалізація здатна забезпечити піднесення національної економіки. В сучасних умовах важливого значення набуває вирішення проблем економічного, організаційно-правового, функціонального, інформаційно-аналітичного, кадрового та соціально-психологічного характеру, що стримують як розвиток вітчизняного страхового ринку, так і здійснення страховими компаніями ефективної інвестиційної діяльності. У цьому контексті особливої актуальності набуває система заходів щодо активізації та удосконалення інвестиційної діяльності страховиків [1].

Вагомий вклад у дослідження теоретико-методологічних та організаційно-правових основ страхової діяльності внесли такі вчені, як М.М. Александрова, В.Д. Базилевич, Заруба, М.С. Клапків, Є.В. Коломін, В. Кругляк, О.Б. Крутик, М.В. Мних, Л.А. Орланюк-Маліцька, С.С. Осадець, Л.І. Рейтман, О.О. Слюсаренко, Л.А. Юрченко, Т.О. Яковлєва.

Страховий ринок, як невід'ємна складова фінансового ринку країни, є чутливим до проблем будь-яких його сегментів. Водночас, він тісно пов'язаний з виробничою сферою, рівнем добробуту населення. Позитивні зміни в економіці, підвищення добробуту населення сприяють активності страхових компаній, а стабільний розвиток останніх створює умови для покращення стану економіки шляхом інвестування накопичених ними грошових коштів у різні її сфери та галузі [2].

Світовий досвід показує, що страхові компанії можуть акумулювати фінансові ресурси у декілька разів більше, ніж середні комерційні банки. Однак  це відбувається тільки за певних економічних умов при високому рівні розвитку фінансового і, передусім, фондового ринку, при зростанні добробуту населення. Саме останній фактор, а також формування умов для збільшення прибутковості діяльності підприємств, формують передумови для розвитку страхового ринку.

Страховий ринок є важливою ланкою в системі фінансового посередництва у багатьох промислово розвинутих країнах. У більшості таких країн світу страхові компанії за розміром загальних активів знаходяться на другому місці після банківських інституцій. Зокрема, співвідношення активів страхового ринку до ВВП у Великобританії складає - 96,5%, у США - 45,2%, Японії - 66,9%, Франції - 63,0%, Німеччині - 45,5%, в Україні ж цей показник становить лише 3,2% [3].

У розвинутих країнах в останні роки суттєво посилилася конкуренція між банківським і страховим бізнесом. Обсяг надходжень до бюджетів країн ЄС від страхової галузі співставний з обсягом відповідних надходжень від банківського сектору фінансового ринку. При цьому частка заощаджень на банківських рахунках зменшилася з 50 до 13%, а частка коштів, розміщених у страхових компаніях, навпаки, зросла із 15 до 40%. В свою чергу, банки стали надавати страхові послуги, а страхові компанії беруть активну участь у банківських операціях [4].

В першу чергу, це стосується страхування життя, яке в останні десятиріччя все більше використовується в якості накопичувального фінансового інструмента. Його перевагою є те, що, на відміну від депозитних вкладів, договори страхування укладаються на значний термін, котрий у декілька разів перевищує термін розміщення строкових депозитів. Завдяки цьому страхові компанії мають можливість вкладення коштів у довгострокові цінні папери, що дозволяє значно підвищити дохідність фінансових інвестицій. Окрім того, договори страхування передбачають ще й надання страхового захисту клієнтам.

У фінансовому секторі економіки України поки домінують банківські інститути, що обумовлено як специфікою розвитку вітчизняного фінансового ринку, так і наявністю законодавчих обмежень стосовно розміщення страхових резервів. Банківський і страховий бізнес в Україні поки не є конкурентами, оскільки пропоновані ними послуги мають більше відмінних, ніж спільних рис.

Суттєве відставання розвитку страхового бізнесу в Україні від банківського обумовлено наступними причинами: по-перше, позицією держави, яка більш зацікавлена в ефективному функціонуванні банківського сектора, що призвело до домінуючої ролі банківських інституцій в економіці України; по-друге, недовірою населення і суб'єктів господарювання до вітчизняних страхових компаній; по-третє, низьким рівнем капіталізації страхових компаній і, відповідно, недостатньою їх фінансовою стійкістю; по-четверте, відсутністю ефективної законодавчої бази у сфері страхування, наявністю значних обмежень щодо розміщення страхових резервів [2].

Збільшення кількості страхових компаній, з одного боку, є важливим показником розвитку страхового бізнесу, підвищення конкуренції і привабливості умов страхування, а, з іншого боку, - він не відображає дійсного стану на ринку страхових послуг  і свідчить про низьку капіталізацію цієї частини фінансового ринку.

Для посилення конкуренції між страховими компаніями та банківськими установами на ринку фінансових послуг перші повинні на порядок збільшити обсяги капіталізації і, крім того, значно збільшити надходження страхових платежів. Останнє можна досягти як за рахунок росту добровільного страхування підприємницьких ризиків, так і шляхом страхування досягнутого рівня добробуту домогосподарствами. Водночас, населення буде зацікавлене у добровільному страхуванні майна, життя, інших видів ризиків, характерних для сучасного розвинутого суспільства, лише у випадку збільшення власного добробуту, підвищення рівня доходів, збільшення прошарку представників середнього класу [2].

До фінансової кризи населення віддавало перевагу розміщенню своїх вільних коштів у комерційних банках - це дозволяло отримати суттєво вищі доходи у більш простий спосіб в порівнянні з іншими формами інвестування (в тому числі і за договорами довгострокового страхування життя). Страхування є засобом збереження досягнутого рівня добробуту, а відповідно, його поширення в Україні суттєво обмежується внаслідок того, що більшість населення живе нижче необхідного рівня середнього класу навіть за вітчизняними стандартами. Крім того, з метою залучення капіталу  в Україні необхідно підвищувати рівень відповідальності страхових компаній (що обумовить зменшення їх кількості), подальше підвищення нормативу капіталізації, реалізації інших важливих умов їх ефективної діяльності.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так і всій системі страхування. Даний сегмент фінансового ринку все ще перебуває у стадії формування, але вже нині з'являються ознаки того, що саме страхування в змозі забезпечити не лише безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві через механізм страхового захисту, але й у перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів [3].

Розвиток страхового ринку стримує дія таких факторів, як: відсутність державної політики розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих суб'єктів і населення, слабкість стимулів у розвитку страхування [4].

Аналіз цих проблем показує, що вітчизняний страховий ринок потребує не сумнівної за своєю доречністю і перспективами інституціональної підтримки, а використання досвіду розвинутих країн із забезпечення високої якості страхових послуг. Особливо в таких стратегічно і соціально важливих для України сферах, як сільське господарство, середній і малий бізнес, медичне і пенсійне страхування, а також для створюваного зараз ринку іпотечного кредитування.

Розвиток страхового ринку України обумовлює необхідність визначення основних напрямів формування ефективного механізму надання страхових послуг для забезпечення страхового захисту, зокрема: страхування майна, відповідальності, фінансових ризиків, а також медичного страхування, страхування життя від нещасних випадків. Необхідно передбачити розширення переліку страхових послуг, інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності, подальшу інтеграцію України в міжнародні структури.

Література:

1. Воробйов Ю.Н., Воробйова Є.І., Ворошило В.В. Страхування в Україні: тенденції й особистості розвитку // Экономика и управление. - 2006. - № 2-3. - С. 20-25.

2. Обзор рынка страхования в 2007 году // Страховой клуб. - 2007. - Декабрь. - С. 16-25.

3. Павлюченко Т. Инвесторы грядут // Финансы для всех. - 2006. - №7. - С. 6

4. Свириденко А.А. Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні // Фінанси України. - 2009. - №4. - С. 146-147.