*99291*

Сорока Марія, група ОА-О9-А

Науковий керівник: Стельмашенко О.В

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ КРИЗИ

Дослідження проблем менеджменту в умовах кризи та шляхів їх вирішення з урахуванням стратегічних перспектив діяльності підприємств.

Будь-яка організація, починаючи з моменту свого виникнення, стикається з цілим рядом проблем, які можуть спровокувати гостру кризу, що супроводжується різким погіршенням показників діяльності: ліквідності, платоспроможності, рентабельності, обіговості оборотних коштів, фінансової стійкості. Кризи можуть виникнути на будь-якому з етапів життєвого циклу організації. В умовах глобальної економічної кризи збільшується ймовірність виникнення кризових ситуацій для багатьох підприємств. Здійснення оперативних заходів щодо виходу з економічної нестабільності у відриві від стратегічних цілей може короткочасно поліпшити фінансове становище підприємств, але не усуне причини кризових явищ.

Кризовий стан підприємств вимагає від менеджерів проведення низки нетрадиційних заходів, використання в управлінні методів і підходів, які значно відрізняються від управління в звичних, стабільних, умовах

Один з основних напрямків – це відносини з власниками та інвесторами.[1,c.345] Власники та інвестори зацікавлені в отриманні доходів від своїх інвестицій, в показниках приросту капіталу. Підприємства зацікавлені в інвесторах та акціонерах, оскільки для росту, розвитку необхідний капітал. Фінансова ефективність підприємств не завжди готова задовольнити потреби власників, але рівновага підтримується довірою, впевненістю в майбутньому відшкодуванню інвестицій. Також ситуація загострюється необхідністю отримання кредитів, оскільки може бракувати готівкових коштів для поточної діяльності, а підприємство можливості отримати кредит в умовах економічної кризи банківської системи. Це, в сукупності з обов’язком повернення кредитів, різко перешкоджає роботі системи збуту готової продукції.

Менеджмент повинен реагувати на ці проблеми, використовуючи одну чи декілька з наступних стратегій, які є основними засобами управління у сучасних наявних для підприємства умовах:

- злиття і придбання, що забезпечить отримання додаткових ресурсів і додаткової частки ринку збуту і, що важливо для власників, збільшення вартості підприємств;

- оптимізація витрат, яка може відбуватися шляхом зниження операційних витрат, або шляхом поступового скорочення персоналу;

- капітальні інвестиції можуть залучатися як в розвиток нових напрямків діяльності, так і в удосконалення існуючих, або в купівлю нового обладнання.[2, c.123]

Умови загальної економічної кризи позначаються на відносинах підприємств з клієнтами. Клієнтами підприємств в даній роботі вважаються кінцеві споживачі і посередники, такі як роздрібні торговці, оптові торговці, брокери, агенти, комерсанти, дилери та дистриб'ютори. В період кризи клієнти можуть тимчасово втрачати фінансові можливості купувати продукцію фірми чи користуватися її послугами.

Для менеджменту підприємства, в умовах кризи, важливо правильно визначити стратегію утримання клієнта, реалізація якої знаходиться під впливом:

- управління ціноутворенням, конкурентноздатність ціни;

-задоволення попиту залежить від якості продукції, послуг своєчасної доставки, дружелюбного сервісу;

-розробки нового продукту з використанням інновацій з удосконалення продукції чи послуг.

Для сучасного економічного періоду ціна товару важлива не менше, ніж його якість. Підприємство, яке прагне запропонувати конкурентноздатну ціну, повинне жорстко контролювати свої витрати. Зробити це можна, оптимізуючи внутрішні процеси підприємства, знаходячи можливість створення додаткової вартості з якнайменшими витратами. Об'єм продажів в кризовій ситуації можна збільшити за рахунок раціонального розміщення місць продажу товару, що полегшує покупцям можливості його придбання.[3, c.55]

Зміна попиту на продукцію, зумовлена змінами купівельної спроможності споживачів в умовах глобальної кризи, вимагає зміни не тільки політики збуту товарів, а й переобладнання виробництва, додаткових маркетингових досліджень. Задоволення потреб кінцевих споживачів вимагає від менеджменту підприємства планування робіт та управління в умовах кризи, тобто вирішення питань забезпечення ресурсами, виробничими потужностями, управління персоналом. Персонал підприємства – це основний ресурс підприємства діяльності та успіху, особливо в умовах кризи. Персонал має до організації певні вимоги, до основних з яких належать наступні: оплата праці, повага до своєї праці, справедливе та достойне відношення, наявність перспектив, підприємство, з огляду до персоналу, висуває свої вимоги – це кваліфікаційна база, продуктивність, гнучкість, лояльність, досвід, дисципліна, дотримання організаційної культури.[4, c.243] Слід зазначити, що на більшості українських підприємств спостерігається надмірність персоналу. В умовах кризи скорочення його чисельності може бути необхідністю.

Стратегія утримання цінних працівників в умовах кризи, в деяких видах діяльності вважається головною. Для реалізації цієї стратегії необхідно управляти процесом роботи з трудовими ресурсами. Внутрішні можливості підприємства можуть зосереджуватися на політиці винагород та системі визнання заслуг, можливості отримання підвищення по службі, розвитку особистості, підтримці внутрішньої культури підприємства.

В умовах кризи підприємству невистачає стратегії, спрямованої на соціальний захист людей, тому важливим є те, щоб кожний підрозділ і співробітник чітко розумів, як його повсякденна діяльність впливає на досягнення цілей підприємства.[4, c.89]

Висновки. Підприємство має успіх тільки в тому випадку, якщо знаходиться в стані послідовного і неухильного розвитку, тому повноцінне управління в умовах кризи повинне охоплювати стратегії довгострокових відносин з внутрішнім та зовнішнім оточенням, без яких неможлива ефективність на стратегічну перспективу.

Список літератури

1. Клейнер Г.Б. Стратегия предприятия. – М.: Дело, 2008. – 586 с.

2. О’Коннор Дж., Макдермотт И. Искусство системного мышления. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. – 256 с.

3. Практика корпоративного управління в Україні / Кітела І., Кіняєв О. – К.: Міжнародна фінансова корпорація, 2005. – 87 с.

4. Фомин Я.А. Диагностика кризисного состояния предприятия. — М.: "ЮНИТИ", 2009. — 348 с.