*99475*

Васильєва Т.О., Клімович І.М.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

НАПРЯМКИ СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Актуальність теми полягає в тому, що на сьогоднішній день спостерігається процес реформування бухгалтерського обліку, впровадження ряду нормативних документів, що регламентують його діяльність, з метою максимального наближення до міжнародних стандартів та вимог ринкової системи господарювання.

Грошові кошти як головний об'єкт обліку та аналізу бухгалтерської діяльності підприємства породжують необхідність аналізу їх руху, в зіставленні їх відтоку і припливу за звітний період на прикладі впровадження в практику Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Звіт про рух грошових коштів" 4 (форма № 3) . Мета складання звіту про рух грошових коштів є надання його користувачам фінансової звітності повної, правдивої та детальної інформації про історичне зміну грошових коштів підприємства, їх еквівалентів за звітний період.

Теоретико-прикладні розробки питань відображення руху грошових коштів у фінансовій звітності та методологічних підходів до її складання досліджувалися у працях вітчизняних вчених: Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Кірейцева Г.Г., Кучеренко Т.Є., Кужельного М.В., Хомина П.Я. Жук В.М. [4]. У спеціалізованих періодичних виданнях друкуються рекомендації щодо заповнення форм бухгалтерської звітності, в тому числі й Звіту про рух грошових коштів. Проте до цього часу його структура і зміст є предметом критичного обговорення і потребує суттєвого удосконалення .

Метою статті є удосконалення методики складання Звіту про рух грошових коштів.

Інформація про рух грошових коштів дозволяє оцінити фінансову гнучкість підприємства — спроможність своєчасно формувати значні суми грошових коштів для невідкладних (незапланованих) потреб.

Стандартний звіт — форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів" — складається із трьох розділів. У розділі І наводяться дані про рух коштів від операційної діяльності. При цьому показники рядків 010 - 120 визначаються непрямим методом, який в основному базується на використанні готових даних (показників) із фінансових звітів за формами № 1 та № 2. Показники рядків 130 - 170 визначаються прямим методом, тобто вибіркою даних про витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку коштів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356 (це Журнали 1 і 2, Відомості 1.1, 1.2, 1.3). У розділах II та III наводяться показники про рух коштів від інвестиційної та фінансової діяльності відповідно, які визначаються прямим методом.

У новому звіті зберігається структура стандартного Звіту про рух грошових коштів, але показники всіх розділів визначаються прямим методом, який передбачає який розкриття інформації про основні види валових грошових надходжень і виплат. Це допоможе спростити складання звіту (адже не потрібно спочатку готувати звіти за формами № 1 і № 2 та проводити коригування за п. 12 П(С)БО 4), а тому це дозволить швидко і так часто, як це потрібно, отримувати необхідну інформацію про стан системи бізнесу — фінансів.

Для спрощення підготовки звіту — як стандартного, так і нового — можна в бухгалтерському обліку відокремити операції операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, існує декілька варіантів, як це зробити:

¾ до рахунків, на яких обліковуються операції одночасно декількох видів діяльності, відкриваються субрахунки, на кожному з них ведеться облік операцій лише за одним видом діяльності (наприклад, до рахунка 36 відкривають субрахунки 3611 "Розрахунки з покупцями за операційною діяльністю", 3612 "Розрахунки з покупцями за інвестиційною діяльністю" та ін.);

¾ до рахунків обліку грошових коштів та їх еквівалентів запроваджується додатковий аналітичний облік за видами діяльності (у програмі 1C це реалізується через додавання до таких рахунків субконто "Види діяльності").

Також до удосконалення звіту можна віднести наступні напрямки:

¾ Забезпечення корисною та достовірною інформацією, яка одержується за допомогою прямого методу в цілях планування грошового потоку;

¾ Уникання виникнення розбіжностей між чистим прибутком та чистим рухом грошових коштів від операційної діяльності;

¾ Ведення аналітичного обліку дебіторської та кредиторської заборгованості більш чіткіше і зрозуміліше;

¾ Більш конкретне визначання суми податку від діяльності, адже податок на прибуток підприємств від інвестиційної та фінансової діяльності у Звіті окремо не відображається.

Отже, можна дійти висновку, що складання Звіту про рух грошових коштів за допомогою прямого методу є більш перспективнішим, і вважається альтернативним варіантом для складання Звіту. Це дозволить отримувати інформацію про реальне надходження і витрачання грошових коштів та прогнозувати дані зміни, а також враховує операції прямого обміну.

Література:

1. Ольга Тучак. Звіт про рух грошових коштів очима фінансового керівника// Баланс.-2010.-№5.-С.34-38

2. В. Пархоменко. Удосконалення звіту про рух грошових коштів // Вісник податкової служби України”. – 2010. - № 26 .