*99529*

                                                                       Экономические науки/ 7. Учёт и аудит

Магістрант  Гук Л.С., к.е.н., доцент Бєлгородцева М. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Фінансова звітність та напрямки її вдосконалення

 

       В умовах глобалізації світової економічної системи ринкові методи управління та державного управління потребують гармонізованої системи звітної інформації для прийняття управлінських рішень. Впровадження МСФЗ сприяло виділенню фінансової звітності в окрему систему економічних знань, які мають свій об’єкт, предмет і елементи дослідження, відмінні від інших обліково-економічних дисциплін. Але окремі теоретичні, методичні, організаційні, практичні, нормативно-правові й інші аспекти гармонізації національного бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами в сучасних умовах розвитку національної економіки вивчені недостатньо. Насамперед це стосується висвітлення сутності гармонізації, методологічних і методичних засад бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів. Отже, виникає необхідність подальшого поглиблення досліджень, спрямованих на удосконалення практики складання і використання фінансової звітності та забезпечення адекватності її вимогам користувачів, що визначає актуальність  дослідження.

Проблеми розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні відображені у працях вітчизняних учених, зокрема М. Т. Білухи, Ф. Ф. Бутинця, С.Ф. Голова,  Б. І. Валуєва, М. Я. Дем’яненка, С. О. Левицької, В. Г. Лінника, Л. В. Нападовської, В. В. Сопка, М. Г. Чумаченка, В. О. Шевчука, В. Г. Швеця та ін.

        Метою статті є дослідження напрямків удосконалення фінансової звітності в Україні в контексті гармонізації із МСФЗ.

     Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період [1]. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень, проте існує чимало питань, що залишились невирішеними. Основним з них є недостатність відображеної у звітності облікової інформації, внаслідок чого користувачі цієї інформації змушені приймати управлінські рішення в умовах певної невизначеності, що, наприклад, посилює ризик втрати вкладеного капіталу для інвестора чи призводить до прийняття хибних рішень щодо розвитку підприємства для власника тощо. Причиною цього є те, що стандартна фінансова звітність розробляється таким чином, щоб задовольнити всіх користувачів необхідною інформацією, але це завдання нереальне з огляду на різні інтереси кожного з них [2]. Отже, необхідно збільшувати кількість облікової інформації представленої у фінансовій звітності.

         Останнім часом дедалі більше уваги світова спільнота приділяє запровадженню Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) до облікової практики окремих категорій суб'єктів господарювання [3]. Однак в Українi дотепер не сформувалися необхiднi умови для повноцiнного впровадження Мiжнародних стандартiв розкриття фiнансової iнформації. Так, Голов С.Ф. виділяє наступні аспекти  застосування  МСФЗ в Україні:

-         перенесення акцентів у міжнародній стандартизації фінансової звітності з гармонізації на конвергенцію;

-         значне скорочення діапазону застосування правил внаслідок заміни численних положень та інструкцій стислими стандартами;

-         відмінності між формами фінансових звітів вітчизняних підприємств і формами фінансових звітів, передбаченими Четвертою Директивою Ради ЄС;

-         невідповідність критеріїв поділу підприємств на малі, середні та великі (крім чисельності працівників для малого підприємства) рекомендації Європейської Комісії;

-         значні розбіжності з міжнародними стандартами у сфері обліку об’єднання бізнесу, консолідації фінансових звітів, подання інформації про фінансові інструменти та основні засоби;

-         необхідність залучення до процесу розробки стандартів усіх зацікавлених сторін, врахування досвіду фахівців різних галузей [4].

       На нашу думку, питання створення дієвої системи підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів є особливо актуальним. Адже вирішення цієї проблеми дозволить забезпечити оперативною, якісною, достовірною інформацією власників, інвесторів та інших користувачів фінансово-економічної інформації.

      Отже, процес застосування міжнародних стандартів фінансової звітності повинен бути поступовим та цілеспрямованим, недоліки чи невідповідності вітчизняної системи бухгалтерського обліку мають усуватися відповідно до вимог ринкової економіки. Адаптація звітності українських підприємств до МСФЗ дозволить уникнути необхідності у складанні  звітності, зменшити ризики для інвесторів та кредиторів, забезпечити прозорість і зрозумілість інформації, підвищити зростання довіри до показників фінансової звітності, поглибити міжнародну кооперацію в галузі бухгалтерського обліку.

 

                                                             Література:

1. П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87

2. Підлужна Н.М., Тесля Г.В., Удосконалення  методики складання фінансової звітності//Вісник Запорізького  національного університету №2(6). - 2010.

3. Іонін Є. Проблеми впровадження в Україні міжнародних стандартів. Аналітичні аспекти // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007 - №4.– С.22-25

4. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: монографія / С. Ф. Голов. — К. : ЦУЛ, 2007. — 522 с.