*99660*

Економічні науки/7. Облік і аудит

Сак П. А.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Оцінка системи фінансового контролю України

за використанням коштів установами соціального захисту населення

Сучасні фінансові відносини потребують високопрофесійного управління з боку державних та місцевих органів влади, які мають забезпечувати ефективне, результативне, прозоре управління державними фінансами. За таких умов необхідний ефективний фінансовий контроль як важлива ланка система управління національною економікою.

Наявність фінансового контролю об’єктивно зумовлена тим, що фінансам як економічній категорії притаманні не тільки розподільча, а й контрольна функції. Тому використання державою та адміністративно-територіальними утвореннями для вирішення своїх завдань фінансів обов’язково передбачає контроль за їх виконанням.

Актуальність фінансового контролю в процесі виконання Державного бюджету України на сьогоднішній момент не викликає сумніву і є важелем систематичного вживання заходів щодо вдосконалення бюджетного законодавства України у даній сфері. Дослідження особливостей безпосередньої процедури здійснення контролю в ході виконання бюджету, статусу та повноважень контролюючих суб'єктів, ефективне застосування наглядових, перевіряючих, аналізуючих засобів використання коштів Державного бюджету є однією з необхідних передумов провадження ефективної бюджетної політики в державі.

Актуальність теми полягає в тому, що розвиток економіки, соціальної сфери та суспільства на сучасному етапі потребує нового концептуального підходу щодо оцінювання контрольної діяльності в їх розвитку, який необхідно і доцільно забезпечити не лише за рахунок простого нарощування відповідного ресурсного забезпечення, а й за наявності адекватного дієвого контролю за формуванням та використанням ресурсної бази. А відтак, важливим моментом є потреба глибокого теоретичного осмислення формування єдиної системи державного фінансового контролю, яка б відобразила сутність та внутрішню структуру такої системи.

Дослідженню суті державного фінансового контролю та практики його застосування присвячено багато праць зарубіжних та вітчизняних науковців. Вагомий вклад у формування теоретичних та практичних основ функціонування фінансового контролю та його складових внесли С.В.Бардащ, Ф.Ф.Бутинець, Л.В.Гуцаленко, З.В.Гуцайлюк, В.А.Дерій, Л.В.Дікань, О.О.Дорошенко, І.К.Дрозд, Л.П.Кулаковська, М.М.Коцупатрий, Н.М.Малюга, Л.В.Нападовська, М.І.Ославський, Н.І.Петренко, В.В.Павлюк, О.А.Петрик, Н.І.Рубан, І.Б.Стеванюк, Б.Ф.Усач, Л.С.Шатковська, В.О.Шевчук, Е.Б.Аткінсона, Дж.Бюкенена, П.Самуельсона та інші, які у своїх працях розглядали окремі аспекти вивчення суті контролю та його необхідність здійснення державою і окремими підприємствами.

На сьогоднішній день Україна вже має свій власний багаторічний досвід реалізації бюджетної політики, аналіз якого дає можливість зробити ряд важливих висновків. При цьому одним з основних висновків зводиться до того, що неодмінною передумовою ефективного виконання бюджету є організація належного фінансового контролю. Власне, фінансовий контроль на такій стадії бюджетного процесу, як виконання Державного бюджету, становить собою регламентовану діяльність законодавчих та виконавчих органів влади та спеціально створених з метою контролю установ, спрямовану на забезпечення дотримання фінансового законодавства та фінансової дисципліни всіма суб'єктами виконання Державного бюджету.

В свою чергу, завданням державного фінансового контролю є забезпечення законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності у ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі [2].

Фінансовий контроль спрямований на дотримання законності, фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням під час мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів, коштів для виконання завдань та функцій держави й ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових відносин. З урахуванням цих аспектів на сучасному етапі організація дієвого фінансового контролю за повнотою формування і своєчасністю надходження державних доходів, а також за законністю й ефективністю використання бюджетних коштів та розпорядженням державною власністю стає одним із напрямів сучасної економічної політики.

Об’єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним[3].

Стосовно особливостей внутрішнього фінансового контролю слід зауважити, що він здійснюється органами виконавчої влади (серед яких виділяють спеціалізовані контролюючі органи) та безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з Державного бюджету.

Особливістю внутрішньогосподарського контролю є те, що даний вид фінансового контролю проводиться безпосередньо на підприємстві, в установі чи організації, що отримує кошти та виконує інші дії в процесі виконання Державного бюджету. Він здійснюється керівниками цих організацій та функціональними структурними підрозділами, при цьому важливу роль при його проведенні відіграє служба внутрішнього аудиту, що повинна бути функціонально незалежною.

Основним фінансовим документом для установ соціального захисту населення, які відносяться до бюджетних організацій є кошторис доходів та видатків, на підставі якого установа соціального захисту населення має право на отримання доходів та здійснення видатків. Кошторис доходів і видатків визначає об’єм та направлення коштів для виконання бюджетною організацією своїх функцій і досягнення цілей, поставлених на календарний рік згідно з бюджетним призначенням.

Варто зауважити, що в умовах обмеженості бюджетних ресурсів першочерговим завданням стає визначення пріоритетів при розподілі бюджетних ресурсів, виявлення джерел фінансування витрат та контроль за цільовим й ефективним використанням коштів.

Згідно зі ст.2 Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»: «головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням  коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, розроблення пропозиції щодо усунення виявлення вад і порушень і запобігання їм у подальшому»[1].

3 метою підвищення результативності контролю доцільно надати органам контрольно-ревізійної служби право здійснювати перевірки на будь-яких підприємствах, в установах та організаціях при наявності обов'язкових підстав при необхідності отримання інформації, що стосується витрачання коштів Державного бюджету та збереження державного майна.

На сьогодні у органів фінансової інспекції фактично відсутні повноваження застосовувати фінансові санкції за порушення у сфері обліку і витрачання коштів Державного бюджету, а отже відсутні належні важелі для забезпечення відшкодування чи поновлення завданих державі збитків внаслідок відповідних порушень. У зв'язку з цим вважається за необхідне розширити повноваження контрольно-ревізійної служби по примусовому застосуванню фінансових санкцій за порушення у бюджетній сфері [5].

Забезпечення функціональної незалежності внутрішніх фінансових управлінь на підприємствах, в установах та організаціях є однією з необхідних передумов досягнення максимальної ефективності контролю на стадії виконання Державного бюджету та ефективної перебудови існуючих контрольних механізмів[4].

Про негативні риси чинної системи можна говорити багато. Досі переважають фіскальні форми контролю – ревізії та перевірки, що проводяться сторонніми для об'єкта контролю органами з метою встановлення фінансових порушень, а не вивчення причин їх виникнення.

Превалюють заходи подальшого контролю, які здійснюються через значний час після прийняття управлінського рішення чи проведення господарської операції. Ревізії проводяться через 2-3, а іноді і через 5 років після тих операцій, що перевіряються.

Не запобігають фінансовим порушенням слабкі регламенти та процедури попереднього і поточного контролю, їх формальне застосування. Як наслідок, не менш ніж у двох із трьох перевірених організацій виявляються факти неправомірного використання коштів та майна, порушення в обліку і звітності на значні суми.

Сьогодні можна констатувати той факт, що за роки реформ не вдалося створити ефективної системи державного контролю і регулювання. На низькому рівні знаходиться організація і стан фінансового контролю, що негативно впливає на економіку України. З метою виходу з цієї ситуації необхідно визнати, що зміцнення та розвиток інститутів державного управління та правопорядку є одним із основних пріоритетів політичних і соціально-економічних реформ, де основна складова – це вирішення комплексу проблем організації механізму управління у фінансовій, податковій сферах та бюджетного регулювання. За допомогою контролю за оптимальним формуванням і ефективним використанням фінансових ресурсів держави, за поведінкою тих, хто приймає відповідні управлінські рішення з цих питань, забезпечується стабільність фінансово-бюджетних відносин.

Отже, оцінюючи нинішнє законодавство в Україні щодо фінансового контролю установ соціального захисту населення, можна з впевненістю сказати, що система контролю не досконала і потребує внесення змін, розробки і впровадження для більш ефективного контролю і запобігання порушень, пов’язаних з використанням коштів. Умови ринкової економіки і розвиток українського суспільства вимагають нового концептуального підходу до створення та функціонування системи державного фінансового контролю. У зв’язку зі зростаючим обсягом фінансових злочинів та порушень питання розвитку й удосконалення діяльності контролюючих органів набувають особливого значення. Саме тому постає необхідність фундаментального теоретичного дослідження та визначення шляхів побудови нової – досконалої системи державного фінансового контролю, здатної вирішити проблему неефективного господарювання у державному секторі економіки.

Література:

1. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. №2939-XII / Офіційний сайт Державної фінансової інспекції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/www.dkrs.gov.ua/

2. Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль [Текст]: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л.В.Гуцаленко, В.А.Дерій, М.М.Коцупатрий. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 452 с.

3. Дорошенко О.О. Методичні аспекти аудиту ефективності виконання бюджетних програм [Текст] / О.О.Дорошенко // Фінанси, облік і аудит. – 2010. – №16. – С. 227-233.

4. Ославський М. Особливості здійснення фінансового контролю в процесі виконання Державного бюджету України // Право України. – 2007. – №6. – С. 57-60.

5. Рубан Н.І. Час незворотних перемін настав // Фінансовий контроль. – 2007. – №4(39). – С. 47-50.

6. Стефанюк І.Б. Об’єкт контролю – внутрішній фінансовий контроль бюджетної установи // Економіка, фінанси, право. – 2004. – №11. – С. 15-17.