*99804*

Экономические науки/Учет и аудит

К.е.н. Ілляшенко О.В.

Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м.Рубіжне), Україна

Організація оперативного обліку орендних операцій

Для формування надійного методологічного інструментарію бухгалтерського обліку орендних операцій необхідно звернутися до дослідження історії виникнення первинного, аналітичного та синтетичного обліку, яка дає величезний матеріал для виявлення тенденцій розвитку бухгалтерського обліку з орендних операцій.

Оперативний облік (operative accounting) - це система поточного спостереження, контролю за окремими господарськими операціями і управління ними в ході їх здійснення. Оперативний облік обмежується рамками підприємства і ведеться на місцях здійснення господарських операцій. Інформація оперативного обліку використовується для повсякденного керівництва діяльністю підприємства. Якщо говорити про використання орендних операцій, то такий від спостереження не надає можливості якісно контролювати весь ланцюжок складного механізму обліку об’єктів оренди. Тому, потрібно більше уваги приділяли аналітичному обліку орендних операцій.

Безумовно орендні операції неможливі без здійснення інвестицій у вигляді капітальних вкладень. Історія обліку капіталовкладень в основний капітал, на основі інвестування, починається з німецькомовних країн наприкінці ХІХ ст. На думку проф. Я.В. Соколова використання аналітичних рахунків за такими операціями призначалось для накопичення витрат, які списуються на рахунок основних засобів тільки після введення в експлуатацію об’єкта [3, с. 172].

Як враховує М. Дьячков, збір інформації щодо складних об’єктів слід починати тільки з аналітичного обліку. Перш за все, зазначав він, слід звернути увагу на вибір безпосередньо аналітичного об’єкта стосовно якого буде здійснена та або інша операція [4, с. 16].

Такі відомі автори підручників з бухгалтерського обліку у США як Б. Нідлз, Х. Андерсен та Д. Колдуел визначають, що сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, а й здійснює планування та прийняття рішень, контроль і привернення уваги керівництва, оцінку, огляд діяльності, що неможливе без формування надійної системи аналітичних рахунків [6, с. 13].

Початковою фазою опрацювання облікової інформації є збір первинної інформації про кожну операцію на підприємстві. Добре організована система збору має істотне значення, від її оперативності залежить якість інформації на виході з облікової системи. Кожна господарська операція звичайно оформлюється первинним документом, що містить важливі дані щодо цієї операції. Різноманітна інформація породжується різними оперативними функціями підприємства. Що стосується саме орендних операцій, то такі операції потребують використання оперативних даних за багатьма показниками, що розподілені у першу чергу в періоді.

Таким чином, для бухгалтерського обліку доцільно використовувати інформаційні дані про орендні операції які класифіковані за обліковими періодами. Саме така класифікація одержала поширення і використовується в економічній літературі. Даний розподіл дозволяє здійснювати контроль за своєчасністю сплати орендних платежів та їх розмежуванням між окремими звітними періодами. Класифікація за типом майна, що передається в оренду, знайде своє відображення на різних аналітичних рахунках обліку предметів оренди.

На думку Т.А. Бондар для потреб бухгалтерського обліку умова про предмет договору оренди повинна стати вирішальною, оскільки саме предмет оренди, його вид і склад, визначають аналітичні рахунки для його обліку [2, с. 87]. В бухгалтерському обліку дана умова буде закріплена відносно аналітичного обліку розрахунків із постачальниками у орендодавця, у орендоотримувача вказана умова може бути використана в обліку щодо технічного обслуговування предмета оренди. Т.А. Бондар враховує, що в аналітичному обліку цілком обґрунтованим є використання інвентарних карток, оскільки їх застосування скорочує трудомісткість облікової роботи, так як інвентарна картка відкривається на кожний предмет оренди одноразово при його надходженні на підприємство [2, 94]. Проте, сучасний облік використання інвентарних карток має і недоліки. Одним із них є те, що потрібно додатково складати оборотні відомості для встановлення відповідності записів в інвентарній картці із синтетичним обліком.

Щодо регістрів аналітичного обліку з обліку основних засобів, які обліковуються на умовах оренди треба ввести додаткові показники. Такими показниками можуть бути: строк корисного використання (експлуатації) об’єкта; ліквідаційна вартість; справедлива вартість (у необхідних випадках); сума дооцінки або уцінки об’єктів; метод нарахування амортизації. Такі показники доцільно ввести до акта приймання-передачі основних засобів (ф. 03-1), інвентарної картки (ф. № 03-6). Зміну відповідних показників (наприклад, строку корисного використання) слід відобразити у інвентаризаційних описах, де вказуються попереднє й нове значення показника [2, с. 96]. Це дасть можливість оперативно знайти інформацію про орендодавця, строк оренди, сплачені орендні платежі тощо, не завантажуючи первинні документи зайвою інформацією.

Деякі вчені вважають, що аналітичний облік розрахунків за орендоване майно у орендоотримувача має бути побудований за допомогою облікових регістрів, які обов’язково повинні містити таку інформацію: про орендодавця (його реквізити), строк дії орендного договору, порядок сплати орендних платежів, розрахунок розмежування загальної суми орендних платежів на фінансові витрати орендоотримувача та відшкодування вартості предмета оренди, дату проведення розрахунків (планову й фактичну), кореспонденцію рахунків [2, с. 116].

В умовах використання значного обсягу економічної інформації, підвищення вимог до її вірогідності та якості, значна увага приділяється аналітичному обліку орендних операцій з точки зору її контрольно-аналітичних функцій. При цьому, специфіка орендних операцій у орендоотримувача вимагає наряду з використанням автоматизованих робочих місць для автоматизації обліку предметів оренди, обов’язково автоматизувати процес визначення вартості, за якою орендоване майно буде оприбутковане на баланс [1, с. 55].

На думку Н. Чемеркина в даному випадку особливу увагу, слід звернути на формування інформації у довідниках. Оскільки від їх повноти і правильної організації буде залежати ефективність функціонування того чи іншого програмного забезпечення. Так, з точки зору «комп’ютерного» бухгалтерського обліку аналітичний облік орендних операцій повинен бути сформований на основі довідника контрагентів. При чому він повинен підрозділятися на орендоотримувачів, продавців (постачальників) орендованого майна, кредиторів (якщо їх багато), інших контрагентів. Така градація довідників повинна забезпечити максимальну аналітичність розрахунків з контрагентами по орендним операціям [1, с. 57]. Про недосконалість організації та технології збору і обробки інформації щодо обліку орендних операцій свідчить те, що дані, необхідні для оперативного управління обліковими процесами, отримують із значним запізненням і в узагальненому вигляді, це знижує оперативність та аналітичність обліку. Тому необхідно удосконалювати бухгалтерську документацію та ведення аналітичного обліку на промислових підприємствах, які здійснюють орендні операції.

Ось чому для формування надійного методологічного інструментарію бухгалтерського обліку орендних операцій необхідно звернутися до дослідження власної категорії аналітичного та оперативного обліку.

Литература:

1. Чемеркина Н. Если вы бухгалтер…Аналитика для «1С» // Бухгалтер и компьютер. – 2002. – №4(31). – С. 14 – 17.

2. Бондар Т.А. Облік і контроль лізингових процесів: сучасний стан та перспективи розвитку: Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний університет. – К., 2004. – 240 с.

3. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебное пособие для вузов. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 638 с.

4. Дьячков М. Вопросы учета в капитальном строительстве// Бухгалтерский учет. – 1941. - № 3. – С. 11 – 17

5. Остапчук Т.П. Облік і контроль капітальних інвестицій: теорія і практика здійснення: Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Житомирський державний технологічний університет. – Житомир., 2004. – 240 с.

6. Нидлз Б. Андерсон Х. Колдуэл Д. Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. – 2-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 496 с.