*97308*
МЕДИЦИНА
Инфекционные болезни
Мироник О.В., Давиденко О.М., Мендреску В.Б.*
Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології
Буковинського державного медичного університету
* Чернівецька обласна клінічна лікарня, м. Чернівці
КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНАЦІЇ АМІЗОНУ ТА НАСТОЯНКИ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ В
ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АНГІНИ
Вступ. Проблема ангін була та залишається актуальної в теперішній час, що
обумовлено убіквітарністю цієї патології переважно серед осіб молодого
працездатного віку, широким спектром
збудників, легкістю шляхів передачі та частим розвитком ускладнень й залишкових
явищ після перенесеної хвороби.
Сучасні підходи до тактики лікування
хворих на ангіни передбачають комплексне застосування медикаментозних засобів
різного походження, в тому числі, на рослинній основі, які направлені на
відновлення імунного гомеостазу, стимуляцію місцевого імунітету піднебінних
мигдаликів [3].
В зв’язку з цим нашу увагу привернув
препарат амізон з групи ненаркотичних аналгетиків, який володіє протизапальною,
жарознижуючою та інтерфероногенною дією. Відомо, що даний препарат з успіхом
застосовується в лікуванні грипу, менінгоенцефаліту, пневмонії, епідемічному
паротиту [2,4,5].
В якості ефективної імуностимулюючої терапії
застосовували настоянку ехінацеї пурпурової, яка містить велику
кількість арабінози, галактози, глюкози, ксилоли, маннози, пентозанів,
фруктози, оліго- та полісахаридів, інуліну, флавоноїдів (лютеолін, кемпферол,
рутин, кверцетин та ін.), ехінакозиди (за силою впливу 6,3 мг ехінакозида прирівнюється
до 1 Од пеніциліну), цикорієву кислоту, ліофільні сполуки (21 речовина),
алкіламіди ненасичених кислот (19 речовин), фітостероли, смоли. Свіжі корені
ехінацеї пурпурової містять макро- і мікроелементи: кальцій (776 мг/100 г
сировини), калій (314 мг), алюміній (129 мг), магній (117 мг), хлор (76 мг),
залізо (48 мг) та незначна кількість селену. Є також карбонати, сульфати,
хлориди, фосфати та силікати [1].
Мета дослідження.
Довести ефективність комбінації амізону з настоянкою ехінацеї пурпурової в
комплексному лікуванні хворих на ангіни.
Матеріали і методи дослідження. Під
спостереженням перебувало 56 хворих на ангіну віком від 16 до 35 років, які
знаходились на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Чернівецької
обласної лікарні. Серед хворих осіб жіночої статі було 31 (55,4%), чоловічої –
25 (44,6%). Середньотяжкий перебіг захворювання був виявлений у 48 (85,7%),
тяжкий перебіг у 8 (14,3%).
Клінічна картина хвороби у всіх пацієнтів була типовою і характеризувалась синдромом інфекційного токсикозу, місцевими запальними змінами у зіві, наявністю регіонарного лімфаденіту.
Фолікулярна ангіна діагностовано у 21
(37,5%) осіб, лакунарна у –19 (33,9%), виразково-некротична у – 9 (16,1%),
катаральна у – 7 (12,5%).
Усі хворі були розподілені на 2 групи: контрольна – 20 осіб, основна – 36 осіб.
Обидві групи були рандомізовані за статево-віковим складом, тяжкістю перебігу
захворювання, характером місцевого запального процесу в зіві.
Пацієнти контрольної групи отримували базисну терапію, яка включала ліжковий режим, дієту №13 за Певзнером, ампіокс, амізон, септефрил, діазолін, розчин фурациліну 1:5000. Пацієнти основної групи додатково отримували настоянку ехінацеї пурпурової з розрахунку по 30 крапель двічі на день за 30 хв. до їди впродовж 10 днів.
Ефективність лікування оцінювали шляхом порівняльного аналізу динаміки основних проявів захворювання у пацієнтів основної та контрольної груп.
Для оцінки імунологічної реактивності визначали наступні показники: кількість Т-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-супресорів, В-лімфоцитів, ЦІК.
Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за методом варіаційної статистики з використанням t критерію Ст’юдента.
Результати досліджень та їх обговорення. Під впливом лікування у пацієнтів основної групи тривалість синдрому інфекційного токсикозу зменшувалась на 2,5±0,2 дні. Фарингоскопічна картина (виражена гіперемія мигдаликів, їх набряк, інфільтрація, фібринозно-гнійний вміст в лакунах і нашарування на мигдаликах) починала змінюватись з 2-го дня і повністю нормалізувалися на 6-й день лікування у пацієнтів основної групи, а у пацієнтів контрольної – на 8-й день. Такий симптом, як біль у горлі при ковтанні, вже на 4-й день зник у 54,7% хворих основної групи, відповідно у 35,4% пацієнтів контрольної групи. Тривалість гарячки у пацієнтів основної групи скорочувалась в середньому 2,3±0,3 дні порівняно з контрольною групою (р<0,05); загальної слабкості – на 2,4±0,2 днів (р<0,05); тривалість зниження апетиту – на 5,5 ±0,4 днів (р<0,05). Відзначалась також швидша ліквідація регіонарного лімфаденіту на 4,2±0,3 дні (р<0,05). Однак, достовірної різниці у групах порівняння за такими симптомами, як болючість лімфатичних вузлів при натисканні не було. Під впливом амізону та настоянки ехінацеї пурпурової середній термін перебування в стаціонарі зменшився на 1,6±0,2 днів, а загальна тривалість хвороби на 2,1±0,3 днів.
Таким чином, у хворих на ангіну досить чітко прослідковується протизапальна, детоксикуюча дія настоянки ехінацеї пурпурової в комбінації з амізоном.
Імунологічне дослідження дозволило відзначити, що вихідні показники імунного статусу до початку лікування характеризувалися Т-лімфопенією у 50,7±1,3% пацієнтів та деяким зниженням числа Т-хелперів. Стан гуморальних факторів імунітету характеризувався високим рівнем ЦІК, показник яких був у 2,4 рази вищим за норму (4,37±0,12 г/л). Отримані дані узгоджуються з даними літератури [2,5].
Настоянка ехінацеї пурпурової та амізон мають виражену імунокорегуючу дію, у зв’язку з чим у хворих основної групи як загальне число Т-лімфоцитів, так і рівень Т-хелперів досягали нижньої межі норми, а також відбувалось зниження рівня ЦІК до верхньої межі норми. Одночасно у пацієнтів контрольної групи зберігалась помірна Т-лімфопенія та висока концентрація ЦІК, що свідчило про збереження у пацієнтів імунодефіцитного стану.
Таким чином, отримані дані дозволяють вважати, що включення настоянки ехінацеї пурпурової в комбінації з аміозном до комплексу лікувальних засобів при ангінах сприяє більш швидшій ліквідації загальнотоксичних та місцевих запальних явищ, прискоренню одужання хворих, попередженню розвитку ускладнень, а також ліквідації імунологічних порушень.
Література
:
1. Давиденко
О.М., Мироник О.В., Трефаненко А.Г., Богачик Н.А., Венгловська Я.В.
Застосування настоянки ехінацеї пурпурової та пелодексу в комплексному
лікуванні хворих на ангіни//Клінічна та експериментальна патологія.-2007.-Т.6,
№2.-С.27-30.
2. Деменков В.Р., Халед Авад
Ель Мехри Эффективность комбинации амизона и тимогена в лечении больных
хроническим тонзиллитом и их влияние на иммунологические показатели//
Украинский медичний альманах.-200.-Т.3, №4. – С.61-63.
3. Марусик
Г.П., Сидорчук Л.І., Сидорчук А.С., Москалюк В.Д., Сидорчук І.Й. Ангіна.
Сучасні аспекти діагностики та лікування.-Чернівці: БДМУ, 2010. – 210 с.
4. Применение нового
украинского препарата амизона в лечении и профилактике инфекционных
болезней: Метод. Рекомендации/под. ред. А.Ф.Фролова, В.М.Фролова, ЮИ.Губского и
др.-Киев, 200.-72 с.
5. Фролов В.М., Фролов А.Ф.,
Пусовой Б.Г., Лоскутова И.В. Эффективность нового украинского препарата амизон
в химиотерапии больных гриппом// Украінський хіміотерапевтичний
журнал.-2000, №1 (5).-С.25-28.