*97308*

МЕДИЦИНА

Инфекционные болезни

Мироник О.В., Давиденко О.М., Мендреску В.Б.*

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології

Буковинського державного медичного університету

* Чернівецька обласна клінічна лікарня, м. Чернівці

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНАЦІЇ АМІЗОНУ ТА НАСТОЯНКИ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АНГІНИ

Вступ. Проблема ангін була та залишається актуальної в теперішній час, що обумовлено убіквітарністю цієї патології переважно серед осіб молодого працездатного віку, широким спектром збудників, легкістю шляхів передачі та частим розвитком ускладнень й залишкових явищ після перенесеної хвороби.

Сучасні підходи до тактики лікування хворих на ангіни передбачають комплексне застосування медикаментозних засобів різного походження, в тому числі, на рослинній основі, які направлені на відновлення імунного гомеостазу, стимуляцію місцевого імунітету піднебінних мигдаликів [3].

В зв’язку з цим нашу увагу привернув препарат амізон з групи ненаркотичних аналгетиків, який володіє протизапальною, жарознижуючою та інтерфероногенною дією. Відомо, що даний препарат з успіхом застосовується в лікуванні грипу, менінгоенцефаліту, пневмонії, епідемічному паротиту [2,4,5].

В якості ефективної імуностимулюючої терапії застосовували настоянку ехінацеї пурпурової, яка містить велику кількість арабінози, галактози, глюкози, ксилоли, маннози, пентозанів, фруктози, оліго- та полісахаридів, інуліну, флавоноїдів (лютеолін, кемпферол, рутин, кверцетин та ін.), ехінакозиди (за силою впливу 6,3 мг ехінакозида прирівнюється до 1 Од пеніциліну), цикорієву кислоту, ліофільні сполуки (21 речовина), алкіламіди ненасичених кислот (19 речовин), фітостероли, смоли. Свіжі корені ехінацеї пурпурової містять макро- і мікроелементи: кальцій (776 мг/100 г сировини), калій (314 мг), алюміній (129 мг), магній (117 мг), хлор (76 мг), залізо (48 мг) та незначна кількість селену. Є також карбонати, сульфати, хлориди, фосфати та силікати [1].

Мета дослідження. Довести ефективність комбінації амізону з настоянкою ехінацеї пурпурової в комплексному лікуванні хворих на ангіни.

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 56 хворих на ангіну віком від 16 до 35 років, які знаходились на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Чернівецької обласної лікарні. Серед хворих осіб жіночої статі було 31 (55,4%), чоловічої – 25 (44,6%). Середньотяжкий перебіг захворювання був виявлений у 48 (85,7%), тяжкий перебіг у 8 (14,3%).

Клінічна картина хвороби у всіх пацієнтів була типовою і характеризувалась синдромом інфекційного токсикозу, місцевими запальними змінами у зіві, наявністю регіонарного лімфаденіту.

Фолікулярна ангіна діагностовано у 21 (37,5%) осіб, лакунарна у –19 (33,9%), виразково-некротична у – 9 (16,1%), катаральна у – 7 (12,5%).

Усі хворі були розподілені на 2 групи: контрольна – 20 осіб, основна – 36 осіб. Обидві групи були рандомізовані за статево-віковим складом, тяжкістю перебігу захворювання, характером місцевого запального процесу в зіві.

Пацієнти контрольної групи отримували базисну терапію, яка включала ліжковий режим, дієту №13 за Певзнером, ампіокс, амізон, септефрил, діазолін, розчин фурациліну 1:5000. Пацієнти основної групи додатково отримували настоянку ехінацеї пурпурової з розрахунку по 30 крапель двічі на день за 30 хв. до їди впродовж 10 днів.

Ефективність лікування оцінювали шляхом порівняльного аналізу динаміки основних проявів захворювання у пацієнтів основної та контрольної груп.

Для оцінки імунологічної реактивності визначали наступні показники: кількість Т-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-супресорів, В-лімфоцитів, ЦІК.

Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за методом варіаційної статистики з використанням t критерію Ст’юдента.

Результати досліджень та їх обговорення. Під впливом лікування у пацієнтів основної групи тривалість синдрому інфекційного токсикозу зменшувалась на 2,5±0,2 дні. Фарингоскопічна картина (виражена гіперемія мигдаликів, їх набряк, інфільтрація, фібринозно-гнійний вміст в лакунах і нашарування на мигдаликах) починала змінюватись з 2-го дня і повністю нормалізувалися на 6-й день лікування у пацієнтів основної групи, а у пацієнтів контрольної – на 8-й день. Такий симптом, як біль у горлі при ковтанні, вже на 4-й день зник у 54,7% хворих основної групи, відповідно у 35,4% пацієнтів контрольної групи. Тривалість гарячки у пацієнтів основної групи скорочувалась в середньому 2,3±0,3 дні порівняно з контрольною групою (р<0,05); загальної слабкості – на 2,4±0,2 днів (р<0,05); тривалість зниження апетиту – на 5,5 ±0,4 днів (р<0,05). Відзначалась також швидша ліквідація регіонарного лімфаденіту на 4,2±0,3 дні (р<0,05). Однак, достовірної різниці у групах порівняння за такими симптомами, як болючість лімфатичних вузлів при натисканні не було. Під впливом амізону та настоянки ехінацеї пурпурової середній термін перебування в стаціонарі зменшився на 1,6±0,2 днів, а загальна тривалість хвороби на 2,1±0,3 днів.

Таким чином, у хворих на ангіну досить чітко прослідковується протизапальна, детоксикуюча дія настоянки ехінацеї пурпурової в комбінації з амізоном.

Імунологічне дослідження дозволило відзначити, що вихідні показники імунного статусу до початку лікування характеризувалися Т-лімфопенією у 50,7±1,3% пацієнтів та деяким зниженням числа Т-хелперів. Стан гуморальних факторів імунітету характеризувався високим рівнем ЦІК, показник яких був у 2,4 рази вищим за норму (4,37±0,12 г/л). Отримані дані узгоджуються з даними літератури [2,5].

Настоянка ехінацеї пурпурової та амізон мають виражену імунокорегуючу дію, у зв’язку з чим у хворих основної групи як загальне число Т-лімфоцитів, так і рівень Т-хелперів досягали нижньої межі норми, а також відбувалось зниження рівня ЦІК до верхньої межі норми. Одночасно у пацієнтів контрольної групи зберігалась помірна Т-лімфопенія та висока концентрація ЦІК, що свідчило про збереження у пацієнтів імунодефіцитного стану.

Таким чином, отримані дані дозволяють вважати, що включення настоянки ехінацеї пурпурової в комбінації з аміозном до комплексу лікувальних засобів при ангінах сприяє більш швидшій ліквідації загальнотоксичних та місцевих запальних явищ, прискоренню одужання хворих, попередженню розвитку ускладнень, а також ліквідації імунологічних порушень.

Література :

1. Давиденко О.М., Мироник О.В., Трефаненко А.Г., Богачик Н.А., Венгловська Я.В. Застосування настоянки ехінацеї пурпурової та пелодексу в комплексному лікуванні хворих на ангіни//Клінічна та експериментальна патологія.-2007.-Т.6, №2.-С.27-30.

2. Деменков В.Р., Халед Авад Ель Мехри Эффективность комбинации амизона и тимогена в лечении больных хроническим тонзиллитом и их влияние на иммунологические показатели// Украинский медичний альманах.-200.-Т.3, №4. – С.61-63.

3. Марусик Г.П., Сидорчук Л.І., Сидорчук А.С., Москалюк В.Д., Сидорчук І.Й. Ангіна. Сучасні аспекти діагностики та лікування.-Чернівці: БДМУ, 2010. – 210 с.

4. Применение нового украинского препарата амизона в лечении и профилактике инфекционных болезней: Метод. Рекомендации/под. ред. А.Ф.Фролова, В.М.Фролова, ЮИ.Губского и др.-Киев, 200.-72 с.

5. Фролов В.М., Фролов А.Ф., Пусовой Б.Г., Лоскутова И.В. Эффективность нового украинского препарата амизон в химиотерапии больных гриппом// Украінський хіміотерапевтичний журнал.-2000, №1 (5).-С.25-28.