*100037*

Богоявленська В.Ф.

Український науково-дослідний інститут промислової медицини,

м. Кривий Ріг Україна

Особливості фізичного розвитку дітей першого року життя гірничо-металургійного регіону

Актуальність теми. Проблема здоров’я дітей у сучасних умовах набуває особливого значення, оскільки погіршення екологічного стану довкілля перш за все впливає на підростаюче покоління (Бердник О.В., Кірсанова О.В., Рублевська Н.І.). Це обумовлено тим, що на відміну від дорослих діти мають інші морфологічні, фізіологічні, біохімічні, метаболічні характеристики, що роблять їх більш чутливими до експозиції хімічних речовин. Антропогенні забруднювачі біосфери, техногенні чинники хімічної природи негативно впливають на різні органи та системи організму, зокрема дихальну, нервову, серцево-судинну, опорно-рухову. В умовах великих промислових міст збільшується кількість дітей, які характеризуються незадовільними показниками фізичного та психофізіологічного розвитку, високою стресовою активністю тощо (Харламова А.В., Ященко Ю.Б., Главацька В.І.).

Мета досліджень: виявлення особливостей впливу атмосферного забруднення гірничо-металургійного комплексу на фізичний розвиток дітей першого року життя в умовах натурного епідеміологічного моніторингу.

Методи дослідження – епідеміологічні, гігієнічні, соціологічні методи.

Для порівняльної оцінки були вибрані два райони з ідентичними популяційними показниками, природно-кліматичними, соціально-побутовими факторами, але контрастними за рівнем антропогенного навантаження.

Для визначення показників фізичного розвитку дітей першого року життя використано базу даних, яка нараховувала більше 7 тис. вагітних жінок і народжених від них дітей, які вміщували дані про соціальні (місце роботи батьків, характер сім’ї і т.ін.), біологічні фактори (вік матері, її захворюваність під час вагітності, протікання вагітності та пологів, патологія новонароджених, їх антропометричні показники і т.ін.). Ґрунтуючись на результатах досліджень, які довели вплив окремих біологічних і соціальних факторів на показники здоров’я дитини, при формуванні груп були виключені випадки з несприятливим біологічним і соціальним анамнезом: обтяжена сімейна спадковість, хронічні хвороби батьків, наявність у них шкідливих звичок, професійних шкідливостей тощо (Беляков В.В., Кірсанова О.В., Стародумов В.Л.).

Аналіз показників фізичного розвитку проводили у групі дітей, народжених у перших пологах від матерів вікової групи 18-25 років. Вивчались антропометричні показники – маса та довжина тіла, обсяг голови та грудей – та показники фізичного розвитку – початок сидіння, стояння, ходіння, появи перших зубів тощо.

Статистичну обробку результатів проводили за розрахунком первинних статистичних показників. Комп’ютерна обробка даних використовувалась із застосуванням програми Office Excel.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз епідеміологічних досліджень показав, що у новонароджених промислового району збільшені антропометричні показники у порівнянні з умовно чистим. Встановлено достовірне перевищення (р<0,05) обсягу грудної клітки у новонароджених забрудненого району в порівнянні з умовно чистим. Починаючи з 3-місячного віку у дітей обох районів значення соматометричних показників вирівнюються.

Аналіз фізичного розвитку визначив, що у дітей промислового району поява перших зубів припадає на вік 8,5-9 місяців, тоді як в умовно чистому процес починався значно раніше – у 7-7,5 місяців (р<0,001).

В умовах аерогенного навантаження статистично значимо (р<0,05) знижуються строки вигодовування материнським молоком: діти промислового району знаходяться на грудному вигодовуванню, в середньому, до 3,5 місяців, в умовно чистому – до 4,1 місяців.

У дітей обох районів вік, в якому діти почали сидіти, ходити та говорити знаходився практично на одному рівні, відповідає віковим нормам і загалом оцінюється як середній.

Таким чином отримані дані вказують, що серед соматометричних показників найбільш інформативним та чутливим до забруднення атмосферного повітря визначений показник обводу грудної клітки у новонароджених: встановлене вірогідне зменшення цього параметру для новонароджених забрудненого району. Антропогенне навантаження негативно впливає на строки вигодовування материнським молоком немовлят: в промисловому районі статистично знижений вік дітей, які переводились на штучне вигодовування. У дітей екологічно забрудненого району запізнюються строки появи перших зубів (р<0,05).