*100038*

Павліченко О.Ф.

Український науково-дослідний інститут промислової медицини,

м. Кривий Ріг Україна

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ВЕДУТЬ ПІДРИВНІ РОБОТИ НА ВІДКРИТИХ ГІРНИЧИХ РОЗРОБКАХ

Актуальність теми. Відкритий спосіб є основним при видобутку корисних копалин; виробничий процес починається з подрібнення породи за допомогою вибуху. Робітники, зайняті веденням підривних робіт, підлягають дії шкідливих факторів виробничого середовища (пил фіброгенної дії, несприятливі метеорологічні умови тощо) та ергономічних чинників (напруженість трудового процесу, фізичне навантаження). Частина працівників з великим стажем роботи в минулому мала контакт з тринітротолуолом (ТНТ), концентрації якого перевищували ГДК.

Доведено, що ТНТ викликає професійну катаракту, порушення імунних процесів, патологію серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, зміни стану периферичної крові. Тому, останнім часом в кар’єрах України зростають обсяги споживання безтротилових вибухових речовин (ВР), основою яких є матричні емульсії.

Застосування емульсійних ВР має певні переваги: більш високий рівень безпеки виробництва і застосування, виключення перевезення ВР автошляхами міста, високий рівень механізації процесу заряджання, зменшення впливу на довкілля продуктів вибуху, однак токсиколого-гігієнічні і санітарно-епідеміологічні аспекти їх використання вивчені недостатньо. Окрім того, несприятлива дія комплексу шкідливих факторів виробничого середовища становить ризик для здоров’я робітників.

Мета роботи – розробка профілактичних заходів, спрямованих на зниження наслідків несприятливих умов праці та захворюваності працівників, які займаються веденням вибухових робіт з використанням ВР нового покоління

Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі ПАТ “Промислово-виробниче підприємство “Кривбасвибухпром”. Вивчення показників захворюваності з тимчасовою непрацездатністю (ТН) проводилось за допомогою когортного епідеміологічного дослідження у 211-219 осіб (чоловіки) основної групи, що ведуть вибухові роботи на відкритих гірничих розробках, та 62-89 осіб контрольної групи, за період 2001-2004 рр.

Визначення професійного ризику розвитку захворювань проводили для осіб, що хворіли, за основними класами хвороб, для яких встановлено достовірні відмінності між групами в середньому за період дослідження. Аналіз проводили згідно міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10). Для оцінки даних використано методологію оцінки ризику, розраховано показники відносного ризику (RR) з довірчими інтервалами (95 % СІ) та атрибутивної долі (EF). Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми Microsoft Office Excel 2003 №HK9TK-GB4KD-3936D-8R6C8-DJTHD.

Результати та їх обговорення. Дія комплексу несприятливих виробничих факторів на працівників, які ведуть підривні роботи, становить ризик для їх здоров’я і призводить до підвищення рівнів захворюваності з ТН та професійної захворюваності (ПЗ). В структурі захворюваності з ТН найбільшу питому вагу мають хвороби органів дихання, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, системи кровообігу. Серед ПЗ останнім часом частіше реєструються ТНТ-катаракта, хронічні обструктивні захворювання легенів, радикулопатії.

Встановлено підвищення ризику розвитку хвороб органів дихання для основної групи протягом усього періоду дослідження. Етіологічна доля EF при цьому більша, ніж 33 %, що дає змогу віднести захворювання цього класу до професійно-обумовлених із ступенем зв’язку порушень здоров’я з умовами праці від помірного до надвисокого.

Високими у осіб основної групи є також рівні хвороб кістково-м’язової системи; вклад виробничих факторів у розвиток хвороб цього класу за EF коливається в межах від 37 % до 56 %, що дозволяє трактувати їх як професійно-обумовлені захворювання з високим причинно-наслідковим зв’язком.

Хоча за показниками RR та EF хвороби системи кровообігу не віднесені до професійно-обумовлених, третє рангове місце в структурі захворюваності в обох групах вимагає розробки заходів щодо їх профілактики.

Ефективною процедурою для попередження розвитку пилових захворювань, що стимулює елімінацію пилових часток з легень мукоціліарним транспортом, затримує розвиток пневмосклерозу та підвищує стійкість організму до ушкоджуючої дії виробничих аерозолів, є застосування групових лужно-масляних або лужних інгаляцій. Рекомендуються відвари відхаркувальних трав (настоянки кореня алтею, солодцю, грудного збору тощо); мукорегулятори, що сприяють синтезу легеневого сурфактанту (амброксол, мукосольвін та ін.).

Під час епідемій грипу, ГРЗ можна використовувати антиоксиданти, дезагреганти та препарати, які покращують мікроциркуляцію (діпірідамол, ксантінолу нікотинат тощо). Для груп осіб, які часто та тривалий час хворіють, такі заходи необхідно проводити курсами по 8-10 днів восени і навесні в умовах медпунктів.

При хронічних захворюваннях кістково-м’язової системи у стадії ремісії показані фізіотерапевтичні процедури, бальнеологічні методи лікування, ручний масаж та масажний душ Шарко, оздоровча ЛФК, санаторно-курортне лікування. За призначенням лікаря доцільним є проведення пелоїдотерапії, дарсонвалізації, діодинамометрії, ультразвукових процедур, аплікацій озокериту тощо.

Працівникам з серцево-судинною патологією рекомендується прийом відварів заспокійливих трав (м’яти перцевої, валеріани, кореня солодки, пустирника, шишок хмелю тощо). При наявності хвороб системи кровообігу показані фізіотерапевтичні та бальнеологічні методи лікування, оздоровча ЛФК, санаторно-курортне лікування, відпочинок в санаторії-профілакторії.

Найбільш поширеною патологією органу зору у осіб основної групи за даними медичних оглядів є різні види катаракт, у тому числі ТНТ-катаракта, яка є не тільки типовою ознакою даної інтоксикації, а й найбільш раннім симптомом загального хронічного ураження. Основне значення у розвитку токсичної катаракти мають судинні розлади в оці, які розвиваються на фоні загальної інтоксикації ТНТ.

Виявлені хвороби ока у першу чергу обумовлені порушенням проникності та обмінних процесів у стінках кровоносних судин, в тому числі внаслідок дії ТНТ, який накопичується в масі кришталика та волозі передньої камери; ТНТ-катаракта практично не піддається зворотному розвитку. Окрім того, мають місце запальні явища з боку судинної оболонки ока і дистрофічні зміни сітківки, в результаті чого порушується трофічна функція, знижується темнова адаптація.

Медикаментозне лікування є ефективним лише на початкових стадіях, а при вираженому помутнінні кришталика та значному зниженні гостроти зору показана екстракція катаракти. Тому для попередження розвитку ПЗ вкрай необхідним є припинення контакту працівників з шкідливим фактором.

Таким чином, розроблений нами науково-обґрунтований комплекс заходів первинної та вторинної профілактики сприятиме зниженню ризику шкоди здоров’ю робітників, що займаються веденням вибухових робіт за рахунок збереження і підтримання їх працездатності, зменшення тимчасової втрати працездатності від виникнення і загострення захворювань, зниження витрат на лікування і компенсації, підвищення якості життя.