*99433*

Глєбова Н.О., асистент

Сидорович Ю., студентка

Вищий державний навчальний заклад

«Криворізький національний університет»

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯК НАЙСУТТЄВІША СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА

Питання морально-етичного виховання молоді взагалі, а майбутніх педагогів, зокрема, завжди гостро ставилося у педагогічній теорії і практиці. Так, В. О. Сухомлинський майже у кожній своїй педагогічній праці підкреслював, що у виховному процесі потрібно, насамперед, досягти «гармонії знань і моральності» [5, с. 508]. Про морально - етичне виховання як знання, усвідомлення, засвоєння та застосування учнями основних принципів моралі він писав, що «пізнати навколишній світ ... - це означає осягти моральні істини, ідеї, принципи в їх реальному, конкретному вираженні: у відносинах з живими людьми» [5, с. 519].

С. Г. Карпенчук присвятив специфіці морально-етичного виховання кілька розділів «Теорії і методики виховання». Учений представив опис цілісної продуманої, теоретично обґрунтованої системи морального виховання та доповнив такі дефініції, як «моральна свідомість», «моральний ідеал», «моральне мислення», «моральне виховання» тощо. Наголошуючи на тісному зв'язку моралі й етики, С. Г. Карпенчук зазначив, що «етика вбачає своє завдання не тільки в тому, щоб розкрити суть моралі і її теоретичні основи, але й, насамперед, у тому, щоб навчити моралі - запропонувати ідеальну модель міжлюдських стосунків» [3, с. 70].

Саме тому, основним завданням сучасного вихователя І. Зязюн вважає «орієнтацію систем виховання на загальнолюдські цінності ... етику, естетику, людинознавство» [2 , с. 6], а О. Бутова робить висновок, що «у наш час дуже гостро постала проблема формування моральних цінностей» [1, с. 23].

Водночас, незважаючи на велику кількість праць, присвячених проблемі

морально-етичного виховання, це питання все ще залишається актуальним і відкритим.

На нашу думку, учені А.В. Козлов та Р.А. Козлов досить правило зауважують, що моральну характеристику, передусім, необхідно розглядати як «систему принципів моралі» [4, с. 138].

Одним із найсуттєвіших чинників формування особистості інженера-педагога є саме засвоєння, знання, усвідомлення та використання системи принципів моралі: егоїзму-альтруїзму, чесності-підлості, справедливості-несправедливості тощо.

Значний вплив на формування системи принципів моралі має оточення (суспільне середовище). Зокрема, для студента - студентська група як специфічний вид соціуму. Безперечно, що до її складу студент потрапляє вже з більш-менш сформованими моральними принципами, які пройшли відповідні процеси у його власній сім’ї та школі. Водночас, у психології вік 16 - 17 років визначається як «кризовий» період, коли принципи моралі можуть змінюватися, «хитатися» або просто піддаватися сумніву.

Студент приходить до вищого навчального закладу, вже підпорядкувавши свої думки і вчинки одному з полярних моральних принципів «егоїзм-альтруїзм». Принцип суто егоїстичного ставлення до оточуючих, під яким розуміють «свідоме підпорядкування інтересів і життя інших людей своїм власним інтересам і життю» [4, с. 138]. Цей принцип закладається й формується у людині переважно в сім'ї і тому дуже важко піддається подальшій корекції. Проте, саме у студентському колективі через обставини, які передбачають певну «командність», підпорядкованість виключно принципу егоїзму може спричинити ряд конфліктів - аж до неможливості студента навчатися в тій чи іншій групі. Щоправда, це залежить ще й від міри і рівня вияву егоїстичності особистості. Під впливом студентського колективу (або й у сукупності з іншими факторами) принцип егоїзму може або бути переглянутим, або перерости в егоцентризм.

У цих процесах видозміни або перегляду принципу егоїзму під впливом

студентського середовище є як позитивні, так і негативні моменти. Як відомо, егоїстичність у певній мірі притаманна кожній людині. Позитивним моментом є те, що вплив або навіть тиск середовища, дає змогу виявити й визначити його «межі» та можливість співіснування з цими «межами» у колективі. Негативний момент полягає у тому, що в деяких випадках студентське середовище може спонукати, навпаки, не до перегляду міри й рівня вияву егоїзму, а до переростання його в егоцентризм як у «свідоме визнання переваги своїх власних інтересів над інтересами будь-кого з інших людей» [4, с. 138].

Щодо полярного принципу альтруїзму, який розглядається як «свідоме підпорядкування своїх власних інтересів і свого власного життя інтересам і життю інших людей» [4, с. 138], то і в такому випадку студентське середовище і, навіть специфічні особливості конкретної студентської групи, можуть сприяти корекції рівня і міри вияву цього принципу. Але необхідно зазначити, що поняття «альтруїзм» тісно пов’язане з поняттями «героїзм», «прометеїзм» (як рівні вияву альтруїзму), «самовідданість» та «самопожертва», які можуть виявитися і навіть стати домінуючими ознаками поведінки студента у певній групі.

Вагомими факторами формування моральної характеристики майбутнього інженера-педагога є, на нашу думку, моральне навантаження курсів, які викладаються у навчальному закладі, а також особистості викладачів-педагогів.

Формування справедливості як такого принципу, «відповідно до якого людина вміє правильно оцінити людські заслуги чи участь у будь-якій справі, ... вміння правильно оцінити людину» [4, с. 139] є особливо важливим для майбутнього педагога. Саме цей принцип визначає пріоритети професійної діяльності студента та успішність усієї майбутньої педагогічної кар’єри у цілому. Важливе значення у формуванні цього принципу має те, якою мірою виявляють цей принцип викладачі стосовно студентів. Викладач є прикладом і, саме тому, потрібно, щоб він усвідомлював свою відповідальність за виховання майбутніх інженерів-педагогів.

Неправильні дії викладача можуть призвести до коливання свідомості

майбутнього педагога у бік принципу несправедливості, що реалізовуватиметься у неадекватній оцінці заслуг і чеснот інших людей. Цілком зрозуміло, наскільки небажані наслідки це явище може мати для роботи майбутнього інженера-педагога.

Отже, моральна характеристика (як система принципів моралі) є однією з найсуттєвіших і найвагоміших складових особистості майбутнього інженера-педагога, оскільки фактично визначає його професійну компетенцію і реалізацію як педагога.

На формування системи принципів моралі у навчально-виховному процесі впливають кілька вагомих факторів. Серед них: по-перше, це специфіка студентського оточення (зокрема, конкретної студентської групи); по-друге, особистий приклад викладачів у встановленні відносин зі студентами; по-третє, це кількість і якість навчальних курсів, насамперед, гуманітарного спрямування, які б спонукали до розвитку високої моральної культури майбутніх інженерів-педагогів; по-четверте, підвищення ролі кураторів та їх відповідального ставлення щодо проведення виховних заходів.

Література:

1. Бутова О. Моральне буття людини важливіше від буття матеріального // Рідна школа. - 2006. - № 5. — С. 23-25.

2. Зязюн І. Освітній простір культури в умовах сучасних інформаційних технологій // Рідна школа. - 2006. - № 5. - С. 3-7.

3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. — К.: Вища школа, 1997. - 304 с.

4. Козлов A.B., Козлов P.A. Азбука літературознавства: Навч.-методичний посібник. - Кривий Ріг, 2001.-200 с.

5. Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибрані твори в п'яти томах. - Т.З. - К.: Радянська школа, 1977. -С. 283-582.