Глєбова
Н.О., асистент
Яковлєва Ю.О., Калмикова А.Г., студентки
Вищий державний навчальний заклад
«Криворізький національний університет»
ПЕДАГОГІЧНІ
УМОВИ УСПІШНОГО РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ПТНЗ
На
сьогодні особливо актуальною є необхідність активного розвитку творчого,
інтелектуального потенціалу кожної особистості, нації та суспільства в цілому.
Саме тому, виховання освіченої, творчої особистості – одне з пріоритетних
стратегічних завдань реформування професійної освіти в нашій країні. Водночас,
педагогічна практика свідчить, що процес навчання творчості ще не став нормою в
навчальних закладах, зокрема в ПТНЗ.
Ідея розвитку творчих здібностей індивідуума
відповідає як інтересам самого індивідуума, так і загальнодержавним інтересам
та інтересам людського суспільства взагалі.
Такі підходи знайшли відображення у
Національній доктрині розвитку освіти України. Зокрема, у документі
підкреслюється: «Держава повинна забезпечувати: ... підготовку кваліфікованих
кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і
впровадження інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці;
створення умов для розвитку обдарованих дітей і молоді...» та визначається
головна мета української системи освіти, що полягає у створенні умов для
розвитку і самореалізації кожної особистості [1, с. 80].
У Законі України «Про освіту» наголошується,
що метою освіти є всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів,
здібностей, талантів [1, с. 14].
Закон України «Про загальну середню освіту»
на сучасному етапі відродження самостійності України потребує створення нової
системи освіти, спрямованої на формування творчої особистості, а також
забезпечення умов для найповнішого розкриття її здібностей, задоволення
освітніх потреб [1, с. 60].
Цитуючи нормативні документи, констатуємо, що
сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично вирішувати
різноманітні життєві проблеми, спроможних до самореалізації у різноманітних
сферах власної життєдіяльності.
Процес
навчання в ПТНЗ визначається як навчальна діяльність, тобто цілеспрямована
адаптивна поведінка учнів, що направлена на підвищення інтелектуальної та
творчої діяльності, а також професійної компетентності. Серед рис «творчого
учня» переважають такі, як: бажання виконувати нестандартні завдання,
самоконтроль, творчій підхід до поставлених задач, пошук нових шляхів вирішення
шаблонних завдань тощо. Саме тому, всі навчальні заклади мають готувати
спеціалістів, здатних розв’язувати професійні завдання, адаптуватись до
нестандартних ситуацій, самостійно мислити і приймати рішення. Розвивати творчі
здібності учнів в ПТНЗ можна за умов використання: системи творчих задач,
методу «мозкового штурму», розвивальних ігор тощо.
Однією з педагогічних умов розвитку творчих здібностей
учнів ПТНЗ є застосування системи творчих задач, яка передбачає використання
такого алгоритму:
1)
Аналіз задач і постановка головного запитання «що
потрібно знайти в цій задачі?».
2)
З’ясування наявності даних, які необхідні для знаходження відповідей на запитання задачі.
3)
Перевірка, всіх необхідних даних для розв’язання задачі.
4)
Планування послідовності операцій, спрямованих на знаходження відповіді.
5)
Реалізація запланованих операцій розв’язку.
6)
Перевірка задачі.
Така
організація творчої навчальної діяльності учнів дає змогу
кожному
працювати в оптимальному темпі,
поступово навчатися узагальнених прийомів розв’язання широкого кола креативних
задач [3].
Не менш ефективною
умовою розвитку творчих здібностей є також
застосування методу «мозкового штурму», який полягає в тому, що в малих чи
великих групах швидко генеруються та фіксуються всі ідеї щодо заданої теми. Цей метод активізує мислення учнів, привертає увагу групи
до проблеми, поставленої викладачем, створює на заняттях атмосферу
психологічного комфорту, показує необхідність знань, їх широту, глибину тощо.
Серед численних
різновидів мозкового штурму найбільш простим, з точки зору його організації, є індивідуальний штурм (коли
одна людина спочатку генерує ідеї, а потім оцінює їх). Питання про авторство при мозковому штурмі вирішується двома шляхами: слід або визнавати всіх учасників авторами на однакових правах, або вважати авторами осіб, які зробили «остаточний крок» у формуванні нової ідеї і розв’язку [2].
Під час розгляду питання вибору
методів навчання інформатики слід мати на увазі, що
наявність відмінностей в окремих методах, які мають важливе значення для розуміння і організації різних видів
пізнавальної діяльності, не означає, що в
реальному процесі навчання ці методи відділені
один від одного. Насправді ж методи навчання реалізуються у поєднанні та паралельному використанні. Крім того, сам поділ методів на продуктивні і репродуктивні достатньо відносний, оскільки будь-який прояв творчої діяльності неможливий без репродуктивної діяльності [4].
Ще однією педагогічною умовою активізації творчої
діяльності учнів ПТНЗ можна назвати розвивальні ігри. Вони служать для розвитку, а також вчать учнів мислити,
розмірковувати та відстоювати власну думку. Використовуючи цю умову, слід
пам’ятати про прийоми, за рахунок яких досягається розвиток творчих здібностей
учнів. До таких прийомів належать: відокремлення протилежних властивостей
речей, пошук аналогій, асоціювання понять, постановка запитань, генерування
ідей, зміна альтернативи, комбінування тощо. Дотримання цих прийомів дає
можливість відкривати нові несподівані ознаки предметів, явищ тощо [5].
Отже,
створення таких педагогічних умов як: застосування системи творчих завдань,
методу «мозкового штурму», розвивальних ігор сприяє успішному розвитку творчих
здібностей учнів ПТНЗ та підготовці конкурентоспроможних, креативних, потрібних
на ринку праці фахівців.
Література:
1.
Нормативні документи Міністерства освіти і науки України. // Харків. – 2005.
2. Аксельруд В.В.
"Мозговой штурм" в системе прийомов, активизирующих познавательную
деятельность учащихся // Під. ред. А.А. Давидьона. – Чернігів : ОІУВ, 1992. - Вип.
2.- С. 25-29.
3. Грузенберг
С. О. Психология творчества. - Минск, 1923.
4. Микола Віднічук.
Технології технічної творчості.// Київ. – 2004
5. Романовська Д. Регуляція
творчої діяльності учня. // Психолог. - №11. - 2002.