Педагогические
науки /2. Современные методы
преподавания
УДК 378. 147
канд. пед. н. Упатова І.П.
Комунальний
заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
ІНТЕГРАЦІЯ
ТЕОРЕТИЧНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ СКЛАДОВИХ
У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
У сучасному
суспільстві якісна освіта починає усвідомлюватися як володіння технікою роботи
з інформацією, вдосконалення навичок самоосвіти, цілепокладання і мотивації
власної діяльності. Тому саме зараз на порядок денний ставиться питання щодо сприяння розвитку ціннісно-змістового
ставлення особистості до результатів своєї діяльності, забезпечували стійке
позитивне ставлення студентів до навчання в цілому.
Однак у
процесі підготовки майбутнього вчителя виникає ряд суперечностей, найбільш
суттєвою з яких можна назвати невідповідність між соціальною потребою в
інтелектуальній еліті та реальним станом професійної підготовки випускників
вищих навчальних закладів.
В
дослідженнях українських вчених (Е. Горбунь, Т. Тітова,
Т. Ткачук, О. Тищенко) проблема становлення особистості майбутнього
вчителя посідає значне місце [1].
Такі вчені, як В. Галузинський,
М. Євтух, Є. Спіцин, З. Шалік, зазначають, що у вищій
педагогічній школі переважає інформаційне навчання, яке формує репродуктивне
мислення [2].
Якщо раніше освітні заклади були орієнтовані на передачу
студентам загальних знань у певній сфері діяльності та формування навичок для
виконання професійних обов'язків,
то сьогодення вимагає від викладачів
ВНЗ нового підходу до навчання майбутніх фахівців в умовах інформаційного
суспільства.
Впровадження нових технологій в освіту дозволяє отримати
доступ до великого об'єму інформації, якісно підвищити рівень застосування
отриманих знань. Підготовка фахівців, що володіють професійною підготовкою в області
інформаційних технологій, є основою розвитку сучасної системи освіти.
З метою формування педагога нового покоління і створення для підготовки
сучасних фахівців належних умов слід змінити підхід до викладання перш за все
педагогічних дисциплін, тому що вони є провідними у педагогічному закладі.
Основна ідея, на якій ґрунтується діяльність викладача
«Педагогіки», «Основ педагогічної майстерності», «Робота з батьками» – це
допомога студентам у реалізації власного потенціалу в процесі навчання,
ознайомлення з ефективним педагогічним досвідом, формування умінь вести
спостереження за діяльністю вчителів, учнів, батьків, виділяти головне,
узагальнювати, розв’язувати педагогічні ситуації, виявляти цікаві методичні
досягнення найкращих фахівців, аналізувати
їх педагогічний досвід, на основі якого формувати і розвивати власний.
Відповідно до мети формування професійної компетентності студентів Е. Горбунь
наголошує на зміні в процесі проведення навчальних занять таким чином: у
традиційних організаційних формах навчання (лекціях, семінарських і
науково-практичних заняттях) передбачається використання таких методів і
засобів навчання, які забезпечать повноправну участь студента в процесі його
професійної підготовки в умовах співробітництва, вироблення студентом на основі
засвоєного наукового змісту власних поглядів на поставлені проблеми і пошук
їхніх рішень, формування самостійності й оригінальності мислення [1; 105-110].
Основну увагу під час навчання студентів
слід приділяти тому, щоб вивчення педагогічних дисциплін перетворити на процес
дослідження, що сприяє їх творчій самореалізації.
Практика доводить, що педагогові дуже часто доводиться
узагальнювати як свій досвід (коли треба розповісти чи написати про нього), так
і досвід своїх колег або навіть цілого вчительського колективу. В цьому випадку
він безпосередньо включається у власне дослідницьку діяльність. Творчий учитель
завжди прагне впровадити щось нове, перевірити його на практиці, щоб отримати
вірогідні дані про результати свого впровадження.
Наряду з необхідністю
організації дослідницького навчання студентів при традиційних організаційних
формах навчання (лекціях, семінарських і науково-практичних заняттях),
набувають повної сили активні та інтерактивні методи навчання: дебати, диспути
з актуальних проблем педагогіки, самоаналіз власної діяльності за результатами
педагогічної практики в школі, «мозкові атаки», метод «ПРЕС», конструювання
педагогічних моделей, захист творчих освітянських проектів, розв’язання
проблемних педагогічних завдань та ситуацій, рефлексія власної діяльності [1;
146].
Однією з форм
практичного заняття може бути впровадження в процес навчання педагогічних
(дидактичних, методичних) турнірів, конкурсів, які сприяють навчанню пошуку
альтернативних рішень, розробці алгоритмів вирішення проблем. З метою контролю
доцільною є організація взаємооцінки як засобу формування адекватної самооцінки
(рецензування й опанування, перевірка й оцінювання тестових завдань,
аргументоване взаємооцінювання і т.ін.).
Важливим також є
використання ігрових методів навчання, тренінгів, організації парної і групової
взаємодії під час занять, що дозволяють студентам набувати навичок
співробітництва, розкривати індивідуальні можливості, творчо готувати себе до
майбутньої професійної діяльності в умовах гуманно-особистісного підходу до
дитини.
Використання
активних та інтерактивних форм і методів під час вивчення педагогічних
дисциплін забезпечать участь студента в процесі його професійної підготовки в
умовах співробітництва, вироблення ним на основі засвоєного наукового змісту
власних поглядів на поставлені проблеми і пошук їхніх рішень, формування
самостійності й оригінальності мислення [2; 105-110].
При такому дидактичному підході до навчання у
педагогічному ВНЗ можна стверджувати, що відбувається продуктивне навчання
студентів і формування якостей творчої особистості.
Звичайно, реалізація методик
продуктивного навчання є складною і трудомісткою, потребує суттєвої перебудови
навчального процесу, зміни методики викладання дисциплін.
М. Диба зазначає, що
продуктивне навчання є одним із підходів до активізації навчання студентів,
насамперед через практичну реалізацію в ньому їх задумів, ідей, гіпотез,
пропозицій тощо[4; С.60].
Таким чином, все
вище зазначене сприяє інтенсифікації професійної підготовки; інтегрування в ній
теоретичних та практичних складових, забезпечення творчих умов для реалізації
здібностей, включення студентів в індивідуальні й колективні форми
суспільно-педагогічної діяльності з поступовим ускладненням її змісту і
моделюванням реальної діяльності вчителя, розширює їх уявлення про обрану
професію.
Література
1. Психолого-педагогічні
проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства:
Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції НПУ ім. М.П. Драгоманова
18-19 жовтня 2000 р. / Укл. П.В. Дмитренко,
О.Л. Макаренко. – К.: НПУ ім.
М.П. Драгоманова, 2000. – Ч. 3. – 244с.
2. Нові технології
навчання: Наук.-метод. зб. / Ред. кол.: Б.І. Холод (гол.ред.) та ін. – К.: НМЦВО, 2000. – Вип. 27. – 256 с.
3. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. – М.: Знание, 1980. – 96с.
4. М. Диба. Сучасний підхід
до викладання педагогічних дисциплін. Вища школа. – 2011. – № 12. – С.60–65.
5. Навчальний процес у
вищій педагогічній школі / За ред. Мороза О.Г. – К., 2000.
УКРАИНА: (Для граждан Украины)
Валюта платежа: украинская гривна
Получатель: ДП НПП ЮПИТЕР
49000 , г.Днепропетровск , ул.Бердянская 61 Б,
р/с 26003050106932 в КБ Приватбанк ,
г.Днепопетровск , МФО 305299 , ОКПО 30546436
ДП
НПП ЮПИТЕР не является плательщиком налога на добавленную стоимость
Контактные телефоны:
Факс: 8 (056) 234 29 61,
35 78 19, (056)370 13 13 (Украина)
С уважением
ответственный секретарь
Тезисы
докладов необходимо выслать электронным письмом по адресу: info@rusnauka.com
или
зарегистрировать и оставить свою работу на нашем сайте www.rusnauka.com
Ваши тезисы
будут рассмотрены оргкомитетом. В случае принятия работы для участия в
конференции Вам обратным письмом будут высланы реквизиты для оплаты.
К печати принимаются
тезисы объемом от 3 страниц формата А4, включая иллюстрации и
таблицы, подготовленные в формате MS Word в виде компьютерного файла с
расширением *.doc или *.rtf в шаблоне Normal.dot (ПРИМЕНЕНИЕ ДРУГИХ ШАБЛОНОВ
НА ДОПУСКАЕТСЯ) по нижеприведенной схеме:
НАЗВАНИЕ ФАЙЛА
ДОЛЖНО СОДЕРЖАТЬ ФАМИЛИЮ АВТОРА (ПЕРВОГО СОАВТОРА).