*99841*

Філологічні науки / 7. Мова, мовлення, мовна комунікація

Бессараб Анастасія Олександрівна

Класичний приватний університет

Жанрова палітра періодичного наукового фахового видання

У наш час наукова періодика залишається одним з основних джерел наукової інформації. Залежно від виду наукового тексту існують певні жанри, кожен з яких має свою модель побудови. Вона об’єктивує відомості, забезпечуючи оптимальний порядок і відбір необхідної й достатньої інформації, а читачу дає змогу орієнтуватися в тексті.

На сьогодні наукові статті, підготовлені українськими вченими, мають відповідати і вимогам міжнародних баз даних, і, звісно, українських офіційних установ. У зв’язку із цим мета дослідження – проаналізувати жанр та структуру статті в періодичному науковому фаховому виданні.

Англомовна наукова стаття (експериментальна стаття), в якій наводять результати оригінальних досліджень, структурно побудована так:

1.      Анотація.

2.      Вступ. У ньому визначають проблему, формулюють гіпотезу, істинність якої необхідно перевірити, мету та короткі відомості про основні методи дослідження, а також (інколи) пояснення, чому обрано саме такі методи. Вступ може містити огляд літератури з питання. Орієнтовна модель, розроблена Дж. Свейлзом, передбачає такі елементи вступу наукової статті:

–        визначення території – складається з аргументації актуальності дослідження та (або) узагальнень і огляду попередніх досліджень;

–        визначення ніші – містить контраргументацію (визначення) недостатності досліджень (постановку питання, продовження традицій);

–       зайняття ніші – визначення цілей або повідомлення про поточні дослідження, найважливіші результати, окреслення структури статті, причому перехід від першого до третього елемента супроводжується поступовим збільшенням експліцитності та категоричності.

3.     Матеріали й методи. У цьому розділі наводять відомості про використані матеріали, методику отримання даних, апаратуру та обладнання, а також хронологічний опис послідовних етапів експерименту.

4.     Результати. Тут подають чіткий опис отриманих даних, часто наводять таблицю або графік та відповідний коментар. Графіки, малюнки, діаграми, таблиці можуть ілюструвати не лише результати, а й методи та матеріали.

5.     Висновки. Містять пояснення результатів, які можуть розглядати в плані їх важливості порівняно з іншими, про які йшлося в огляді літератури. Тут також зазначають труднощі, яких автор (автори) зазнав під час здійснення дослідження.

6.     Подяка. Це важлива етикетна складова англомовної наукової статті. Висловлена подяка за допомогу та підтримку інших осіб є найбільш експліцитним засобом вираження ввічливості.

7.     Бібліографія. Вміщує бібліографічні відомості про наукові джерела, використані автором під час написання наукової праці.

8.     Біографічні відомості про авторів. Інформація про посаду, науковий ступінь і коло наукових інтересів автора (авторів) наукової праці.

Останнім часом спостерігається все більша варіативність структурної побудови статей зі збереженням лише вступу і висновків та зміною основної частини.

В Україні редакції періодичних наукових фахових видань, згідно з постановою Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1, повинні вимагати від авторів наявності таких основних структурних елементів наукової статті:

1.     Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями.

2.     Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор.

3.      Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

4.      Формулювання цілей статті (постановка завдання).

5.      Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

6.      Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Н. Черненко у своєму дослідженні  [6, с. 47–52], посилаючись на видання зі стилістики, розглядає такі основні підстилі та жанри наукового стилю мови:

1.  Власне науковий, або академічний: монографія, наукова стаття (стаття-дослідження та стаття концептуальна).

2.  Науково-навчальний: підручник, навчальний посібник.

3.  Науково-інформаційний: тези, анотація, реферат, інформаційна стаття (стаття-огляд, стаття-реферат, стаття-анотація).

4.  Науково-розмовний: доповідь, лекція, полемічний жанр.

Що стосується періодичних наукових фахових видань, то в них представлені жанри першого та третього підстилів, а саме: наукова стаття, інформаційна стаття.

Наукова стаття – основний і найбільш частотний жанр академічного підстилю. Стаття як макротекст більш цілісна, тому в її частинах набагато менше повторів, оскільки немає потреби відновлювати в пам’яті теми та зміст текстів, що передували цій статті. З позиції логіко-змістової організації тексту жанр статті ділиться на два підвиди – стаття-дослідження та концептуальна стаття. Перша присвячена детальному аналізу якої-небудь окремої проблеми, формулюванню певного висновку та оцінки. Стаття-концепція містить інтерпретацію, погляд на яку-небудь велику, актуальну наукову проблему, вона ніби містить думки та коментарі з приводу. Її семантична структура більш складна, тобто в ній міститься маса апеляцій і посилань до інших текстів, її адекватне сприйняття можливо лише при абсолютно рівних пресуппозиціях учасників комунікації. Концептуальна стаття не просто інформативна, вона прагне викликати зворотну реакцію.

Інформаційна стаття (стаття-огляд, стаття-реферат, стаття-анотація) – повна й максимально об’єктивна інформація в стислій формі. Щодо анотації, то за семантико-структурними ознаками її можна охарактеризувати як прямий, безпосередній опис якого-небудь висловлювання. За своїм змістом вона вторинна, завжди перебуває у відносинах прямої залежності до тексту іншого жанру – монографії, статті, підручника; її мета – об’єктивно інформувати про який-небудь інший текст, тому і розглядати її необхідно у співвідношенні з ним, композиційно анотація являє собою невеликий мікротекст, тип якого має частіше за все описовий характер. Стаття-огляд і стаття-реферат дуже близькі одна до одної, вони відрізняються лише змістовою організацією, перша включає в себе інформацію про групу текстів загальної тематики, друга – більш розгорнуту інформацію (порівняно з анотацією) про один мікротекст (монографію, дисертацію, статтю). Композиційно структура їх однакова: вона містить опис (або розповідь) та висновки узагальнювального характеру. Нерідко огляд і реферат можуть збігатися в рамках однієї інформаційної статті, що поєднує опис, розповідь та міркування.

У виданні “Комунікації в сучасній науці” 1976 р. зазначено, що статті в наукових журналах поділяють на три категорії:

1) оригінальні наукові праці – дають змогу відтворити поставлені автором досліди, повторити його спостереження або перевірити теоретично його висновки;

2) попередні, або уточнювальні, публікації – за наявності наукової новизни не дають змоги читачу перевірити наявну в них інформацію або містять лише коментар до опублікованої раніше праці,

3) оглядові роботи – не містять нової наукової інформації, у них зібрана та проаналізована уже опублікована інформація з певного питання  [2, с. 216].

Наведені класифікації перегукуються між собою. Використана різна термінологія, проте зміст збігається, можна встановити такі кореляційні зв’язки наукова стаття – оригінальні наукові праці, попередні, або уточнювальні, публікації; інформаційна стаття – оглядові роботи.

Як слушно зауважує Н. Зелінська, “варіативність обсягів, чисельність функцій, які виконує наукова стаття, та можливих «місць» її появи (газета, журнал, збірник, зібрання творів та ін.), природно, розмивають чіткі кордони цього жанру і створюють підстави для внутрішнього поділу” [1, с. 237].

Так, Т. Мальчевська [4, с. 4], аналізуючи англомовну наукову літературу, диференціює наукові статті за багатьма ознаками: ступенем складності, рівнем узагальнення та характером викладу. Зокрема, виділяються:

–        інформаційна стаття з конкретного питання. Основні компоненти інформаційної статті: 1) вступна частина; актуальність проблеми та необхідність її розроблення; 2) завдання й цілі експерименту; 3) умови та методика проведення експерименту; 4) зміст експерименту; 5) висновки;

–        загальна (теоретична) стаття. Основні елементи загальних статей: 1) обґрунтування теми статті, її актуальність; 2) стан питання в теорії; аналіз літератури; 3) постановка завдання статті; 4) основна частина – сутність дослідження (оригінальність, новизна, обґрунтованість); 5) висновки (результати й можливість їх використання, загальна оцінка роботи та перспективи її розвитку);

–        оглядова стаття загальнотеоретичного характеру. Основні елементи оглядової статті: 1) вступна частина, обґрунтування актуальності теми; 2) стан розробленості проблеми в теорії, аналіз літератури (на цей елемент припадає основний обсяг статті); 3) висновки;

–        стаття-есе, яка в основному має дуже складний зміст і будову, високий рівень узагальнення, характеризується складною ритмікою викладу, незвичним порядком слів, багатством лексики, наявністю різноманітних виражально-зображальних засобів (епітетів, порівнянь, метафор та інших стилістичних фігур).

До наведеного переліку різновидів статей, на думку І.І. Лукінова, можна додати ще декілька: редакційні, проблемно-аналітичні, полемічні й дискусійні статті [3, с. 7–8], що розрізняються авторством, проблематикою та характером викладу. Н. Зелінська в продовження цього переліку розглядає наукові рецензії.

О. Семенюк, В. Паращук також зазначають, що до центральних жанрів наукової прози належать, зокрема, наукові статті різних типів та рецензії й дають загальну характеристику традиційних і нових (за О. Ільченко) жанрів і піджанрів наукової прози. Наведемо уривок таблиці, який стосується жанрів, що представлені в періодичних наукових фахових виданнях (табл. 1)  [5, с. 182].

Таблиця 1

Жанри та піджанри наукової прози

Традиційні

Нові

– Наукові статті, які містять результати оригінальних теоретичних та (або) експериментальних досліджень;

– оглядові наукові статті (зокрема, проблемні)

– Наукові статті типу обговорення за круглим столом;

– наукові статті-інтерв’ю;

– наукові статті, що містять аналіз конкретних випадків (прикладів);

– наукові статті-доповіді

Анотації наукових статей, книг та монографій

Наукова кореспонденція з під жанрами листування на сторінках наукових періодичних видань, Netspeak – електронне наукове листування через мережу Інтернет

Наукові рецензії

Подання на отримання грантів та конкурсні програми професійних стажувань:

– грантова пропозиція; дослідницький проект;

– твір

Наукові повідомлення (події (хроніки) наукового життя, персоналії)

 

 

На сьогодні в Україні поява нових жанрів не означає зникнення традиційних. У ході дослідження ми провели анкетування авторів журналу “Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво”. Респондентам було поставлено запитання: “Які публікації Ви зазвичай читаєте в періодичному науковому фаховому виданні?” і “Які матеріали Ви найчастіше публікуєте в періодичних наукових фахових виданнях?” (табл. 2). Усього опитано 40 осіб, з них докторів наук – 4, кандидатів наук – 15, без наукового ступеня – 21. Серед них багато осіб вибрало варіанти, що позначають як традиційні жанри (наукові статті, які містять результати оригінальних теоретичних та (або) експериментальних досліджень), так і нові (наукові статті, що містять аналіз конкретних випадків (прикладів)).

Таблиця 2

Розподіл відповідей респондентів

Варіанти відповідей

Які публікації Ви зазвичай ... в  періодичному науковому фаховому виданні?

читаєте

публікуєте

Наукові статті, які містять результати оригінальних теоретичних та (або) експериментальних досліджень

24

27

Наукові статті, що містять аналіз конкретних випадків (прикладів)

10

7

Оглядові наукові статті

3

3

Наукові статті-доповіді

1

3

Наукові статті типу обговорення за круглим столом

1

-

Наукові рецензії

1

-

Наукові статті-інтерв’ю

-

-

Наукові повідомлення (події наукового життя, персоналії)

-

-

 

Як видно з табл. 2, більшість авторів відзначила наукові статті, які містять результати оригінальних теоретичних та (або) експериментальних досліджень. На нашу думку, це зумовлено тим, що саме цей піджанр є на сьогодні найбільш поширеним і затребуваним в українській фаховій періодиці.

Література:

1.      Зелінська Н.В. Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан : навч. посіб. / Н.В. Зелінська. – Л. : Світ, 2002. – 268 с.

2.      Коммуникация в современной науке. – М. : Прогресс, 1976. – 440 с.

3.      Лукінов І.І. Журнал перебудовується / І.І. Лукінов // Вісник НАН України. – 1990. – № 1. – С. 3–8.

4.      Мальчевская Т.Н. Научный текст как объект исследования при разработке стилистических проблем теории речевой коммуникации / Т.Н. Мальчевская // Чтение. Перевод. Устная речь. Методика и лингвистика. – Ленинград : Наука, Л.О., 1977. – С. 3–12.

5.      Семенюк О.О. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. / О.А. Семенюк, В.Ю. Паращук. – К. : Академія, 2010. – 240 с.

6.      Черненко Н.М. Работа с текстами научной коммуникации (в системе вузовской подготовки студентов технических специальностей) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Наталья Михайловна Черненко. – Ярославль, 2004. – 215 с.