*99226*

Ванзонкіна К.А.

Науковий керівник: к.д.н.,доцент Ульяницька О.В.

Донбаський державний технічний університет

 

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В

УКРАЇНСЬКОМУ КІНОПРОКАТІ

 

У статті розглядається проблема розвитку вітчизняного кінопрокату, вузькі місця розвитку, відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності в сфері кінопрокату та оцінка збитків в результаті таких порушень.

 

Постановка проблеми: На даному етапі розвитку сучасного світу, кінопрокат є сектором економіки, що виявляє тенденцію до постійного зростання. На це впливають безліч факторів, такі як впровадження новітніх цифрових технологій, популяризація кінотеатрів та кінематографу, культуризація населення, зміна пріоритетів у проведенні дозвілля та ін.  Такі явища як піратство та камкордінг уповільнюють в Україні розвиток такого прибуткового  та популярного бізнесу як кінопрокат. Тож, виявлення проблемних місць та їх оцінка дозволить розібратися у необхідності вирішення проблем щодо українського кінопрокату.

Аналіз досліджень і публікацій: Аналіз праць В.Бакальчук, В.Новосвітній, Н.Коваленко, присвячених оцінці порушення прав інтелектуальної власності в українському кінопрокаті, засвідчив, що фахівцями було зроблено багатостороннє дослідження проблеми, але є не освітленими деякі проблемні питання.

Мета дослідження: З’ясувати перспективи розвитку українського кінопрокату, визначити вплив камкордінгу та Інтернет піратства  на розвиток даного сектору економіки, відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.

Основні результати досліджень: Кінопрокат в усіх розвинених країнах є сектором кіноіндустрії, касові збори від якого є одним з основних джерел фінансування вітчизняного кіновиробництва. За часів Радянського Cоюзу 55 % зборів від кінопрокату надходило до державного бюджету та використовувалось на потреби кінематографу. Прибутки в держаний бюджет країни від продажу квитків у кінотеатрах були на другому місці після тютюново-горілчаної галузі економіки.

Загальна криза кінематографу 90-х рр. у країнах пострадянського простору полягала не лише у відсутності повноцінного державного фінансування галузі, але й у кризі кінопрокату. Низька відвідуваність кінотеатрів унаслідок скорочення платоспроможності населення, відкриття приватних відеозалів, поширення піратської продукції та занепад державної кіномережі призвели до того, що кінематограф став збитковою сферою.

З метою відновлення, ефективного функціонування та розвитку сфери кінематографії в Україні було ухвалено ряд законодавчих та нормативно-правових актів: Закон України “Про кінематографію” від 01.03.1998 р.; Постанова ВР України “Про рекомендації парламентських слухань “Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи вирішення” № 2497-IV від 18.03.2005 р.; Закон України “Про загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 рр.”; Указ Президента “Про заходи щодо сприяння розвитку національної кінематографії” №868 від 13.09.2007 р. тощо [1].

В Україні стпостерігається тенденція до збільшення об’ємів державного фінансування, надходження іноземних інвестицій, підвищення рівня відвідувань кінотеатрів, проведення фестивалів, покращення матеріально-технічного оснащення та ін., але не зважаючи на це однією з найбільших проблем ефективного функціонування ціього бізнесу є камкординг та піратство.

Камкордінг – несанкціонований запис кінофільму під час його демонстрації на відеокамеру або інший записуючий пристрій. Згідно з даними Аналітичного центру МРА перший випадок камкордінгу в Україні був зафіксований в травні 2007 року і з того часу таких випадків виявлено більш ніж 30 (левова частка яких приходиться на місто Київ). Камкордінгова копія майже кожного фільму виробництва студії – члена МРА через декілька днів після виходу на екрани України з’являється в Інтернеті або розповсюджується на піратських DVD дисках заводського виробництва [2].

 

Рис.1. Статистика випадків камкордингу за 2006 рік

 

 

 

 

Рис.2 Статистика випадків камкордингу за 2007 рік

 

Спільно з Анти-Піратськими Організаціями АPIC (Anti-Piracy Information Centre) здійснює постійний моніторинг щодо встановлення джерел випадків камкордингу.На підставі аналізу встановлюються кінотеатри відповідної категорії ризику.За 2007 рік було встановлено 17 кінотеатрів з високою категорією ризику, 37 - середньої і 38 - низької.

 

Кінотеатри з високим ступенем ризику:

- Hungary (1)

- Italy (5)

- Russia (1)

- Spain (3)

- UK (4)

- Ukraine (3)[6].

З одного запису камкордінгу випускається величезна кількість піратської продукції. Фінансові втрати від продажу піратської продукції зазнають не лише правовласники кінопродукту, але й держава. Зокрема, недостатній захист інтелектуальної власності негативно позначається на міжнародному іміджі країни. Ринок піратської продукції є тіньовим сектором економіки, а тому не приносить прибутку до державного бюджету України.

Складність протидії камкордінгу полягає в тому, що акцент кримінальної (ст. 176 Кримінального кодексу України) та адміністративної (ст. 164-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення) відповідальності зроблений на контролі за порядком поширення піратської продукції, а законодавчі механізми протидії піратства підчас легального  прокату фільмів відсутні [1].

В результаті процвітання камкордингу в Україні такі кінокомпанії, наприклад, як Walt Disney Pictures та 20th Century Fox вдатися до погроз. Якщо за 2008 рік у європейському регіоні частка України у продукуванні піратських копій становила 27 відсотків, то на березень 2009 року - всі 50. Зі списку вибула Росія (35% у 2008 році), проте зросло піратство у Німеччині та Угорщині - по 25% на кожну країну [3].

На сьогоднішній день зростання камкордингу не спостерігається, це явище поступово зникає, та зростає частка піратства. Це пов’язано з поселенням контролю кінотеатрів, придбанні камер спостереження,інфрачервоної апаратури, проведення роз’яснювальної роботи з відвідувачами.

Водночас, в Українській Антипіратській Асоціації погоджуються, що на таку ситуацію більше вплинуло те, що цього року в Україні світові прем’єри стали нечастим явищем. Найчастіше нові фільми в Україні з’являються вже після прем’єри в сусідній Росії. Це позбавляє сенсу камкординг в Україні.

У результаті, частка піратських дисків, що їх виробляють у РФ зараз близька до 100%.

Фактор «запізнення» світових кінопрем’єр посприяв переорієнтації українських споживачів на користь інтернет-ресурсів - торрентів чи традиційних direct-відеосховищ, peer-to-peer обмінів тощо [4].

Вітчизняні дистриб'ютори вказують, що Україна перспективною для відеопіратів через мізерні покарання, які можна накласти на порушника. Єдине, що можна застосувати до людини, яку зловили в залі з відеокамерою, це стаття 51-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення: незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Покарання - незначний штраф, тоді як у Німеччині, Угорщині чи Росії передбачено ув'язнення від двох до шести років чи штраф і конфіскація обладнання. У квітні 2008 року в Україні винесли перший вирок, що стосувався камкордингу: хлопця, якого у лютому зловили у кінотеатрі «Ленінград», оштрафували на 850 гривень і конфіскували дорогу відеокамеру [5].

Прибутки які отримують порушники значно більші ніж  витрати. Так, наприклад, характеристика діяльності одного із затриманих українського пірата-камкордера:

- 134 найменувань фільмів ;

- Випадки встановлені в 37 кінотеатрах;

- $400,000 прибуток від злочинної діяльності ;

- Фільми розповсюджувались мережою Інтернет більш ніж 92 групами, так званими реліз групами ;

          - Фільми були виявлені на DVD в 45 країнах.

Основна частина камкордінгу працює за такою схемою:

-  Новий реліз продається скупщику.

- Скупщик створював декілька мастер копий і передавав їх в лабораторії для подальшого дублювання і розповсюдження

- Через декілька годин після отримання скупщиком оригиналу, пірат виготовлює вторинні мастер –копії для розсилки їх іншим дистриб’юторам [6].

Виходячи з вищезазначеного для зменшення камкордінгу та розвитку кінопрокату України треба розробити ряд заходів:

- залучення іноземних інвестицій на розвиток українського кінопрокату;

- можливість надання пільгових кредитів або звільнення від оподаткування прибутку суб’єктів кінематографії, спрямованих на виробництво, тиражування, прокат та показ фільмів;

- впровадити більш жорсткі умови відповідальності за камкординг та піратство;

- подальше впровадження та посилення контролю за порушеннями кінопрокату в Україні.

 

 

1.В. Бокальчук, Вітчизняний кінопрокат: стан та перспективи розвитку.

2.Офіційний сайт УАА  http://www.apo.kiev.ua/news.phtml?page=3

3. http://91.218.212.127/daidzhest/print/46776

4. http://consumers.unian.net/ukr/detail/2261

5. http://91.218.212.127/daidzhest/print/46776

6. http://www.apo.kiev.ua/camcording.phtml