Національний університет
біоресурсів і природокористування України
За сучасних
соціально-економічних умов формування ринкових відносин, гостро постає питання
підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції
тваринництва і рослинництва. Забезпечення продовольчої безпеки держави від
кон’юнктури зовнішнього ринку є одним із актуальних питань сьогодення. Це
обумовлює необхідність постійного пошуку шляхів забезпечення ефективності та
рентабельності як в цілому аграрного сектора економіки, так і його структурних
галузей, включаючи одну з її складових, складної як в організаційному, так і у
технологічному аспектах – молочного скотарства [1,3].
Головними
чинниками, що визначають її ефективність є використання високопродуктивних
порід і типів усіх видів тварин і створення умов для максимальної реалізації їх
генетичного потенціалу продуктивності. Найбільш поширеними методами створення і
удосконалення порід великої рогатої худоби
є покращення племінних і
продуктивних якостей як шляхом чистопородного розведення за схемами
великомасштабної селекції, так і шляхом відтворного схрещування аборигенних
порід з кращими світовими спеціалізованими породами.
Серед умов
середовища, що сприятимуть максимальній реалізації генетичного потенціалу
продуктивності худоби, головним є створення міцної кормової бази і на цій
основі запровадження науково обґрунтованої системи годівлі корів і ремонтного
молодняку з урахуванням рівня продуктивності, живої маси, віку та періодів
фізіологічного циклу, інтенсифікації відтворення стада, використання
прогресивних технологій утримання, експлуатації тварин та організації виробництва.
Генетичне
удосконалення стада в господарстві в останнє десятиріччя проводилося відповідно
із розробленими і схваленими Інститутом розведення і генетики тварин УААН «Рекомендации по созданию украинского типа красного молочного
скота с использованием красно-пёстрых голштинов в хозяйствах Украинской ССР ». К.: – 1988.
Затвердження
Міністерством аграрної політики України та Українською академією аграрних наук
(наказ № 360/75 від 03 серпня 2005р) української червоної молочної породи
великої рогатої худоби та її внутріпородних селекційних структурних формувань
та впровадження і реалізація “Програми селекції української червоної молочної
породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки” обумовили необхідність пошуку
шляхів і методів подальшого поліпшення стада для найбільш повної реалізації
генетичного потенціалу продуктивності та розробки заходів по впровадженню
однозначних енергозберігаючих технологій [2,3].
Мета досліджень полягала в аналізі показників молочної продуктивності
та екстер’єрних особливостей корів новоствореної української червоної молочної
породи в умовах племінного репродуктора Агрофірми “Світанок” Мар’їнського
району Донецької області.
Матеріал і методика досліджень. Для вивчення і порівняльної оцінки екстер’єру і
молочної продуктивності були відбрані дочки бугаїв провідних ліній
господарства, а саме:Тренер 6064 лінії Суддина 1698624, Місяць6333 – Інгансе
333514, Костьор – Еркера 17021.
Селекційні ознаки корів оцінювали
в розрізі різних ліній за першу лактацію: жива маса, надій за 305 днів
лактації; жир і білок у відсотках; молочний жир і білок у кілограмах. За кожною
ознакою визначали: середнє арифметичне значення та його похибку (М±m); середнє квадратичне відхилення (σ),
коефіцієнт варіації (СV).
За результатами досліджень встановлено, що вища молочна продуктивність була у дочок бугая
Тренера 6064 лінії Суддина 1698624 (табл.1). Середній надій за 305 днів першої
лактації був на 105,6
- 347,3 кг вищий середнього
надою дочок інших плідників. Слід зазначити, що дочки бугая Тренера 6064 мали
більшу живу масу після першого отелення, відповідно на 6-8 кг. За оцінкою
вмісту жиру в молоці кращі показники були у дочок Місяця 6333 лінії Інгансе
333514 (4,02%), що вплинуло на кількість молочного жиру одержаного за 305 днів
першої лактації 163,02 кг. Дочки плідників ліній Cуддина 1698624 та Еркера 17021 поступались за даною
ознакою на 7,95 – 11,72 кг. Порівняльна оцінка корів стада залежно від
належності до лінії української червоної
молочної породи засвідчує несуттєву різницю між вмістом та кількістю молочного
білку.
Молочна
продуктивність корів-первісток залежно від походження за батьками
|
Показники |
Лінія Cуддина 98624 Тренер 6064 (n-83) |
Лінія Інгансе 333514 Місяць 6333(n-44) |
Лінія Еркера 17021 Костьор 66 (n-23) |
|||
|
М±m |
Cv |
М±m |
Cv |
М±m |
Cv |
|
|
Надій, кг |
4110,6 ±92,31 |
20,6 |
4005,0 ±136,82 |
22,7 |
3766,8±171,7 |
19,8 |
|
Жир, % |
3,76±0,02 |
5,17 |
4,02 ±0,05 |
8,6 |
4,00 ±0,07 |
7,6 |
|
Молочний жир, кг |
155,07±3,71 |
21,91 |
163,02 ±7,26 |
29,5 |
151,3 ±7,90 |
22,7 |
|
Білок,% |
3,13±0,01 |
1,9 |
3,11±0,01 |
2,7 |
3,13±0,01 |
2,4 |
|
Молочний білок,кг |
125,9±4,04 |
15,1 |
124,4±4,01 |
21,4 |
122,4±5,69 |
18,0 |
|
Жива маса,кг |
485,6±1,31 |
2,5 |
479,4±1,67 |
2,2 |
477,1±3,26 |
2,9 |
Література:
1. Абрампальський ФН. Оценка типа
телосложения коров и его свіязь с молочной продуктивностью / Ф.Н.
Абрампальський // Зоотехния. – 2005.-
№10.- С.2-3.
2. Агафонов Б.О.
Організаційно-методичні основи селекції молочної худоби / Б.О. Агафонов //
Сучасні методи селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві. – К.,
1992.-С.7-9.
3. Басовський М. В.,
Буркат В. П., Вінничук Д. Т. //Розведення сільськогосподарських тварин. – Біла
Церква, 2001. – 400с.