Кобзар І.М., Шапошнікова Д.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, Україна

Сленг (жаргонна лексика) як самовираження сучасної молоді

В українській мові на початку ХХІ ст. відбуваються значні зміни, які торкаються всіх рівнів мовної системи, що зумовлено розширенням сфер суспільного життя, зростанням масштабів комунікативних процесів тощо.

Молодіжна лексика стала активним прошарком лексики, яка не згасає сьогодні, а лише видозмінюється, оновлюється на вимогу, продиктовану часом. Сьогодні одним із принципів молоді став виклик суспільству, неприйняття його норм, зразків, що призвело до низької мовної культури. Порушення мовних норм – це вияв глибоких суспільно-культурних і психологічних зсувів [1, с. 267-268].

Зараз спостерігається активізація досліджень молодіжної лексики на сучасному етапі, цим і обумовлюється актуальність обраної теми. Зазначимо, що молодіжний сленг є ще малодослідженою ділянкою мовознавства, яка потребує поглибленого вивчення.

Мета статті – дослідити сутність та особливості виникнення сленга як засобу самовираження сучасної молоді.

Досі в науковій літературі домінує розуміння молодіжного мовлення як «мовного хуліганства». Дослідженням цього питання займаються нині лише окремі мовознавці, хоча сама тема надзвичайно багатогранна. Заслуговують на увагу дослідження таких науковців, як Ткач Л.М. [1], Кочубей А.В., Войтенко М.О. [2] тощо, яких цікавить питання мови в площині молодіжного мовлення.

Межа між розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. На сьогодні ще не вирішено проблеми чіткого розрізнення понять «жаргон», «сленг» і «арго». Ці терміни можемо віднести до слів-синонімів, але з різними відтінками значення. Найпоширенішим, на нашу думку, буде термін «жаргон» (тому його найчастіше використовуємо); термін «сленг» – вужчий за попередній термін у значенні, тому їх досить складно розрізнити; термін «арго» чітко відрізняється від двох попередніх – це мова засекречена та незрозуміла для сторонніх, а жаргон і сленг містять у собі яскраво виражену емоційно-стилістичну оцінку [2, с. 182].

Сленг – молодіжний жаргон – настільки поширене явище, що словосполучення «сучасний жаргон» асоціюється у мовців саме з ним. Ми є свідками нової хвилі активізації сленгу (після трьох попередніх у XX ст.: у 20-ті, 70-ті, 90-ті pp.), що цілком відповідає природі функціонування цього маргінального в архісистемі мови явища. Про хвильовість сленгу ще в 60-ті pp. писав Д. Лихачов, пов'язуючи активізацію соціальних діалектів у ретроспективі з перехідними явищами в житті суспільства загалом [3, c. 356]. Обставини нашого життя свідчать на користь такого твердження.

Сучасний молодіжний жаргон як різновид соціального діалекту за своєю суттю той самий, що й жаргони попередніх років. A саме:

1. Він обслуговує певну соціальну групу, що є його творцем та носієм (і зрозумілий саме їй) [4, с. 15].

2. Він значною мірою використовує засоби попередніх етапів свого функціонування, причому не лише власне молодіжного, а й жаргону злодіїв, кримінальних злочинців, тобто простежується певна наступність (хоча динамізм – іманентна риса цього типу діалектів) [4, с. 15].

3. Сучасний молодіжний жаргон має типову стилістичну маркованість: знижено-грубувату, вульгарну, фамільярну, що й забезпечує йому експресію в іронічно-жартівливому ключі. Досить часто жаргонізми творяться на основі метафори, метонімії, синекдохи. Haпp.: ласти – ноги; лопати – руки.

4. Сленг вийшов за межі великих міст, тобто територіально поширилися межі його функціонування. Досі дослідники констатували, що молодіжний сленг – прерогатива міст, і то – великих. Це підтверджують, зокрема, матеріали обстеження сленгу в Росії, здійсненого E. Береговською ще в середині 90-х pp [4, с. 15].

5. Помітна в сленгу й інша скерованість – на очуднення через мову й тих, хто є його носієм, власне самої мови (пop.: «Сленг виник тому і для того, щоб створювати ефект «подвійного очуднення»). Це досягається за рахунок різних змін, зокрема: а) зміна значення відомих у загальновживаній мові слів (напр., тачка – таксі); б) фонетичної деформації слів: фізра – фізкультура, матра – математика; в) залучення чужомовних засобів, більше або менше адаптованих до мови. Найбільше сучасне джерело – англійська мова: фейс – обличчя, мані – гроші. B українському сленгові чимало утворень російського походження: прикид – одяг, прикол, прикольно – жартувати, жарт, цікаво, інтригує [4, с. 16].

6. У сленгу як різновиді жаргону виразно простежується гіпертрофована дія закону економії мови. Пор.: комп – комп'ютер, клава – клавіатура [4, с. 16].

Дуже часто компонентом сленгу стають матюки, причому окремі слова й вирази внаслідок процесу енантіосемії вживаються не лише в негативному, а й у позитивному плані.

Таким чином, специфікою саме українського сучасного сленгу можна вважати обмежене використання (залучення) внутрішньомовних ресурсів через обмежене послуговування українською мовою у живому спілкуванні мешканців міст.

Література:

1. Ткач Л.М. Лінгвістичний феномен молодіжної культури // Дослідження з лексикології і граматики української мови. – 2011. – №10. – С. 267-274.

2. Кочубей А.В., Войтенко М.О. Студентський жаргон як мовне явище // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2009. – №3 (47). – С. 181-189.

3. Лихачев Д. C. Арготические слова профессиональной речи // Развитие грамматики и лексики современного русскогоязыка. – М., 1964. – С. 311-359.

4. Дзюбишина-Мельник H.Я. Сучасний жаргон і сучасне розмовне мовлення // Наукові записки. Філологічні науки. – 2002. – №20. – С. 14-18.