Ткачук О. М.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник: Підгірна В. Н.

Сучасний стан економіки, як результат світової фінансової кризи

Сучасна світова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомості та похідних фінансових інструментів, доволі швидко зачепила Велику Британію, по дорозі вщент зруйнувала успішну економіку Ісландії – «країни найвищого добробуту». Серйозно постраждали практично всі країни Європи, згодом криза дійшла й до найвіддаленіших куточків, захопивши навіть Австралію. Враховуючи характер зародження кризи та її специфіку, насамперед найбільше (в абсолютних масштабах) постраждали провідні країни світу з добре розвиненим фондовим ринком (США, Велика Британія, Японія, Німеччина), пізніше країна вдарила по тих країнах, де не витримала тиску національна валюта (Угорщина, Україна). Зазнали відчутних втрат також країни з начебто чудово розвиненою фінансово-банківською системою,проте без серйозної основи в реальному секторі економіки (країни Балтії), а також опинилася на межі економічного колапсу країни, що розвиваються (Пакистан) [1,27].

Тематику проблематики регулювання фінансової кризи аналізували такі західні економісти, як: Г. Мінскі, А. Шварц, П. Кругман, М Обстфельд, М. Бордо, Р. Дорнбуш, Г. Камінскі, А. Веласко, Р. Чанг, Е. Роуз та інші, які вже впродовж тривалого часу досліджують фінансову нестабільність, а тому сучасні вітчизняні досягнення у цій галузі економічної науки переплітаються із західними або їх інтерпретують, але все ж таки варто зазначити таких економістів та фінансистів України: В.Пинзеника, С. Тигіпка, П. Гайдуцького, які досліджували у своїх статтях вплив світової фінансової кризи на сектори економіки України.

Основними причинами світової кризи експерти називають надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США, наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США, недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях [3, 105].

Світова фінансова криза лише оголосила вже існуючі диспропорції української економіки. Загалом, можна виділити ключові причини впливу світової кризи на українську економіку:

- Україна сьогодні відзначається високим рівнем інтеграції у світову економіку – близько 60 % ВВП України залежить від експорту, фактично стільки ж – від імпорту, що сприяє відчутному реагуванню на світові економічні процеси;

- різкий відтік короткострокового спекулятивного капіталу з українського фондового ринку (найбільше в Європі падіння фондового ринку – понад 70 %);

- штучна ревальвація гривні у травні 2008 року з рівня 5,05 до 4,85 грн./дол.. США автоматично послабила позиції українських експортерів на тлі явних ознак загострення фінансової кризи та автоматично сприяла подальшому зростанню зовнішньоторговельного дефіциту;

- «рейдерська атака» на один із найбільших українських банків «Промінвестбанк» посилила панічні настрої серед вкладників і стала поштовхом до падіння довіри населення до банків;

- на тлі відтоку грошових коштів нерезидентів та кризи довіри серед українських банків, на міжбанківському валютному ринку переважали панічні настрої, що призвело до подорожчання американського долару [1,27].

У сучасному науково-термінологічному обігу найбільш усталеним є розуміння фінансової кризи як порушення рівноваги у функціонуванні системи фінансових відносин, яке проявляється в нестабільності інститутів фінансів та кредитно-фінансових установ і виражається в різкому падінні ВВП, що дестабілізує процес формування та розподілу централізованих фондів держави. Зокрема, на думку О.Василика, фінансова криза – це явище, а показник її наявності – дефіцит. Проте, як справедливо зазначають В.Попов та М.Монтес, фінансова криза може розгорнутись і без бюджетних дефіцитів як наслідок погіршення умов торгівлі та балансу у поточних операціях, які разом призводять до підриву валютного курсу, що, в свою чергу, через взаємопов’язаність валютного і фінансового ринків, може негативно вплинути на стан фінансового сектору країни. Фінансова криза складається з бюджетної кризи, кризи грошового обігу, банківської, біржової та валютної криз [3,106].

Світова фінансова криза за всіма ознаками вже переросла в глобальну економічну кризу. ЇЇ руйнівні дії із фінансового сегмента економіки сьогодні дедалі більше перекидаються на реальний сектор. Нинішня криза – це криза не лише геоекономічного, а й геополітичного устрою світу, який сформувався в останні десятиріччя, а отже слід вести мову не лише про кризу світової економіки, а й про геополітичну кризу. Світова фінансова криза у багатьох своїх визначеннях відбиває, насамперед, суперечності нинішньої системи геополітичних відносин[6,31].

Економічна криза в Україні має свої характерні особливості, специфічні риси, які посилюють проблему:

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від експорту металів і зерна (ринки підвищеної конкуренції) та «імпорту» капіталу, високих технологій, нафти, газу (ринку зниженої конкуренції);

- висока концентрація виробництва і капіталу в країні, різні можливості децентралізації ризиків;

- висока соціальна поляризація, брак практики та інструментів адресної соціальної політики;

- низький рівень міжнародних резервів Національного банку України (міжнародні резерви Нацбанку в вересні 2009 року скоротились на 2,6 % або на 744,3 млн. доларів);

- крихкість політичної системи, неспроможність виробити і реалізувати швидкі і ефективні рішення в економічній політиці (Уряду не вдалось зупинити процес глибокої рецесії, більш того, негативні тенденції підсилюються не реалізацією антикризової програми);

- порівняно низька частка малих та середніх підприємств у ВВП;

- високий рівень приватного споживання у ВВП (на початок 2009 року він становив близько 60 % і наблизився до рівня розвинутих країн, тоді як аналогічний показник у Китаї дорівнює 30-34 %, у Росії – 48-52 %)(прядко,9).

Експерти зазначають, що Україна жодним чином не причетна до виникнення світової фінансової кризи ані в фінансовому ані в економічному плані. Проте, вплив кризи на економіку України є значним.

Наслідки сучасної фінансової кризи для економіки України можна визначити такими аспектами:

- погіршення макроекономічних показників;[5,11]

- зниження темпів зростання ВВП;

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від імпорту капіталу, високих технологій, нафти і газу;

- великий розмір зовнішнього боргу країни, що веде його до ризику невиплати;

- скорочення депозитної маси;

- зниження ліквідності, погіршення портфеля й активів банківської системи;

- зниження обсягів кредитування економіки;

- девальвація гривні;

- скорочення надходжень і видатків бюджету;[2,55]

- зниження довіри до банків;

- серйозні труднощі українських банків пов’язані з поверненням зовнішніх запозичень, залучення нових інвестицій;

- нестабільність на валютному ринку його спекулятивний характер;

- зменшення резервів НБУ, який змушений продавати валюту для задоволення ажіотажного попиту;

- неефективне функціонування ринку державних цінних паперів[4,11].

Нинішня криза є глибокою. Вона охопила фінансову та економічну сферу нашої держави, але її можна подолати за умови кардинальних змін в економічній і фінансовій політиці держави. Для України важливо не лише мінімізувати негативні впливи світової фінансової кризи, а й переглянути механізм функціонування фінансової сфери економіки, укріпити позиції держави на законодавчому так і на виконавчому рівні.

Дослідивши проблему впливу фінансової кризи на економіку України можна запропонувати блок заходів, які допомогли б вийти з кризи:

- узгодженість дій усіх органів державної влади та суб’єктів господарювання;

- реструктуризація банківської системи;

- створення податкових механізмів, які б де стимулювали спекулятивну діяльність на ринку похідних цінних паперів;

- взаємодія фінансового та нефінансового секторів економіки;

- запровадження системи моніторингу стабільності фінансової системи в цілому і банківського сектору зокрема.

Література:

1. Баранецький, І. Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. – 2008. – № 12 (груд.). – с. 27-30.

2. Демедюк, Я.Ю. Фінансова криза в Україні: наслідки і шляхи подолання / Я. Ю. Демедюк // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених та студентів, 5-6 бер. 2009 р. / МОНУ, МФУ, БДФА, Молдовськаекон. академія, Лозька політехніка. – Чернівці, 2009. – с. 54-57.

3. Орлова, О.В. Основні причини виникнення світової фінансової кризи: її вплив на економіку України та шляхи її подолання / О.В. Орлова, Л.Д Будей // Науковий вісник БДФА / Міністерство фінансів України, БДФА: Технодрук, 2009. – Вип. 1. – с. 104-113.

4. Прядко, В.В. Наслідки світової економічної кризи для економіки України / В.В. Прядко // Науковий вісник БДФА: Технодрук, 2009. – Вип.2. – с. 8-11

5. Савченко, Л. Фінансова криза – уроки для України / Л. Савченко // Цінні папери України. – 2009. - №15. – с. 11.

6. Фесенко, М. Світова Глобальна економічна криза: причини та наслідки / М. Фесенко // Зовнішні справи. – 2008. – № 12 (груд.). – с. 31-34.