Савчук Вадим Анатолійович, Національний університет ДПС України, аспірант

До питання джерел формування фінансових ресурсів закладів освіти у Хмельницькій області

Пріоритетним джерелом фінансування освіти в Україні на сьогоднішній день залишається бюджетне фінансування, що здійснюється на основі єдиного кошторису доходів та видатків. Джерелами формування кошторису є як бюджетні кошти, так і кошти, отримані з інших джерел (від надання закладом додаткових освітніх послуг, прибутки від реалізації навчально-виробничої продукції, від здачі приміщень в оренду, кредити банківських установ, добровільні внески тощо). При цьому співвідношення між бюджетними та позабюджетними фінансовими ресурсами змінюється залежно від наявності бюджетних ресурсів та адекватної державної політики у сфері освіти, темпів економічного розвитку, форми власності навчального закладу, співвідношення між державним та недержавним секторами економіки та ін.

Законом України «Про освіту» передбачено, що «держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність» [1]. Динаміка показників фінансування освіти за рахунок бюджетних коштів представлена у табл. 1.

Таблиця 1

Показники фінансування закладів освіти у Хмельницькій області

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Темпи росту видатків бюджету на освіту, %	132,2	131,3	128,1	122,0	122,0	146,4	131,5	124,1	108,2
Частка загально- державних видатків на освіту у ВВП, %	5,0	5,4	4,7	5,6	5,3	6,1	6,3	6,9	6,3
Частка видатків бюджету на фінансування освіти у Хмельницькій області у ВРП, %	3,4	4,8	4,2	4,9	4,6	5,5	5,1	4,8	4,8

Джерело: розраховано автором за даними Держкомстату України

З даних, представлених у таблиці 1, видно, що нормативи фінансування освіти за рахунок бюджетних коштів не дотримуються. Це відповідним чином позначається на якісних показниках надання освітніх послуг населенню, у першу чергу на розвитку інноваційних загальноосвітніх навчальних закладів. Так, протягом ряду років через брак фінансування зберігається незначна кількість ліцеїв, гімназій, колегіумів у кожному районі, виняток становлять м. Кам’янець-Подільський та м. Хмельницький. Така тенденція однозначно є негативною, оскільки неповною мірою до учнів, особливо обдарованих, доносяться всі можливості сучасної освіти.

Поглиблений аналіз видатків на освіту показав, що не зважаючи на збільшення їх загальної маси, в розрізі окремих видів відбувається скорочення, найбільше було зменшено видатки на позашкільну освіту та позашкільну роботу з дітьми.

Негативні тенденції розповсюджуються і на фінансування матеріально-технічної бази закладів освіти. Протягом останніх 5 років із спеціального фонду Державного бюджету фінансування не здійснювалося, а обсяги фінансових ресурсів, які виділялися з місцевих бюджетів стабільно скорочувалися.

Динаміка кошторисного фінансування закладів освіти Кам’янець-Подільського району Хмельницької області відображена у табл. 2.

Таблиця 2

Кошторисне фінансування закладів освіти Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької області

Показники	2005	2006	2007	2008	2009
Кошторисне фінансування дошкільних закладів	9344,6	11345,2	12965,5	18536,4	20084,7
Кошторисне фінансування шкільних установ	17489,3	20431,2	23684,2	31938,5	33710,0
Кошторис позашкільних установ	8477,1	1134,2	1658,2	2382,3	2353,5
Кошторисне фінансування спортивних закладів	542,1	734,2	895,8	1634,8	1752,8

Джерело: складено автором

З даних, представлених у таблиці 2 видно, що обсяги фінансування закладів освіти поступово збільшуються. Кошти спеціального фонду у 2009 р. 3846,3 тис. грн., в т.ч. платні послуги – 3626,6, орендна плата – 190,5 тис. грн., суми за дорученням – 29,1 тис. грн.

Загалом у фінансуванні закладів освіти Хмельницької області можна виділити наступні негативні тенденції:

– на місцевому рівні протягом останніх п’яти років систематично затверджуються дефіцитні бюджети на дошкільну і шкільну освіту, через це заклади освіти змушені самостійно здійснювати пошук додаткових джерел фінансування свої потреб;

– хронічне недофінансування знищує стимули до ефективного використання фінансових ресурсів, отриманих від держави;

– відсутня повна публічна інформація про те, які кошти отримують заклади освіти і куди витрачають, що робить неможливим контроль з боку споживачів освітніх послуг за відповідністю якості фінансуванню;

– зростаючий дисбаланс між обсягами фінансування з боку держави та її вимогами щодо збільшення обсягів навчального матеріалу і тривалості освітньої діяльності.

З метою усунення негативних тенденцій, які намітилися у фінансуванні освіти, необхідно створити умови для залучення закладами освіти додаткових джерел формування фінансових ресурсів.

Література:

1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.portal.rada.gov.ua.