Оксана Лютік

Науковий керівник:

І.І. Воронцова

Буковинська державна фінансова академія

Контролінг, як база обгрунтування й прийняття управлінських рішень

У наш час одним із основних напрямів розвитку системи управління підприємством є розробка й застосування системи контролінга. На багатьох підприємствах України існує необхідність в інтегрованій методичній інструментальній базі для підтримки основних функцій менеджменту – планування, контролю, обліку й аналізу, координації різних аспектів управління бізнес-процесами. Проблему співзв'язку управлінської інформації в єдине ціле в рамках окремо взятої компанії вирішує контролінг [2].

Відомі представники німецької економічної школи (Й. Вебер, Г. Кюппер, Д. Хан, П. Хорвач, К. Штайнле та інші) під поняттям «контроліг» здебільшого мають на увазі систему координації планування і контролю або інформаційної підтримки менеджменту [7].

Серед вітчизняних науковців, які досліджували суть та значення контролінгу можна виділити таких вчених: І. Ягурова, І. Бланк, В. Івашкевич, С. Виноградов, Д. Хан, Терещенко О.О., Майєр Є.К та інші [1, 2, 4, 6].

Думки авторів у відношенні поняття контролінгу розходяться. Науковець Майєр під поняттям котролінг розуміє функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції, що функціонує у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних рішень [4].

В наш час в Україні продовжується інтенсивна ідентифікація контролінгу, яка б задовольнила потреби вітчизняних підприємств. Проте при спробах чіткого визначення предмета контролінгу на основі багатьох самостійних концепцій, деякі автори не завжди досягають консенсусу. Тому, необхідно констатувати такі етапи розвитку функціональності контролінгу:

- постановка проблеми контролінгу, яка б випливала з глибини практики функціонування підприємств:

- проведення широкомасштабних наукових досліджень, що сприятиме формування власних засад;

- перевірка та апробація на практиці теоретичних розробок і надбань.

Управлінський облік служить основою ефективно функціонуючої системи контролінгу. Він включає такі важливі складові, як розрахунки витрат і результатів. Аналіз за відхиленнями запланованих даних від фактично отриманих є центральним в управлінському обліку. Цей аналіз у сфері витрат дозволяє вирішувати головне завдання обліку витрат – контроль економічності [5].

Результатом від упровадження контролінгу стає система, що сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства і дозволяє:

- передбачати результати діяльності підприємства;

- планувати діяльність з метою підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;

- вчасно одержувати точну інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень;

- підвищувати конкурентоздатність підприємства [3].

Таким чином, системи обліку та звітності найважливіші складові системи контролінгу. Діагностика стану підприємства та подальша організація орієнтовані на цілі діяльності і мають особливе значення, тому завдання контролера будь-якого підприємства полягає в методичному забезпеченні та підтримці функцій обліку та звітності з метою підвищення прозорості всієї системи управління підприємством [1].

Тому, доцільним буде виділити наступні завдання контролінгу:

1. Постановка цілей – визначення кількісних та якісних критеріїв діяльності підприємства.

2. Планування – перетворення цілей підприємства в плани. Перший крок планування SWOT – аналізу.

3. Управлінський облік – основний елемент контролінга, відбиття всієї фінансово - господарської діяльності підприємства в ході виконання плану.

4. Організація інформаційних потоків – збір інформації, забезпечення інформаційної підтримки керування.

5. Моніторинг – відстеження процесів реального часу, що протікають на підприємстві в режимі.

6. Контроль – фіксування й оцінка фактів, які відбулись [3].

Порівнюючи та аналізуючи зміст завдань можна стверджувати, що контролінг є найважливішим засобом успішного функціонування підприємства, тому що він не тільки забезпечує необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень, управління трудовими й фінансовими ресурсами, сприяє оптимізації залежності «дохід-витрати-прибуток», але і забезпечує виживання підприємства на рівнях стратегічного й тактичного управління.

Отже, можна зробити висновок, що контролінг є інструментом інтегрованого (комплексного) управління діяльністю, що забезпечує методичну та інструментальну базу для підтримки основних функцій менеджменту: планування, управління та контролю. Його соновна мета – досягнення на всіх рівняє ієрархії підприємства припустимого рівня інтеграції численних аспектів управління бізнес-процесами. Контролінг необхідний українським підприємствам і повинний істотно підвищити ефективність його роботи, зробити більш конкурентоздатним. Адже будучи обліково-аналітичною підсистемою в інформаційно-аналітичній системі управління підприємством, котролінг є основою для його роботи.

Список використаних джерел:

1. Виноградов С.Л. Контролінг як технологія менеджменту. Замітка практика // Контролінг. – 2009. – № 2. - 226 c.

2. Івашкевич В.Б., Зайцев С.Н. Контролінг на підприємствах ФРН // Бухгалтерський облік. – 2008. – №10. ─ 112 с.

3. Контролінг як база обґрунтування управлінських рішень. // Вісник економічної науки України. – 2007. №1. – с. 154 – 159.

4. Майєр Є. контролінг як система мислення і керування. – М.: Фінанси і статистика, 2007. – 560 с.

5. Обліково – аналітичне забезпечення функціональності контролінгу // Економіка і держава. – 2009. - № 7. – с. 46 – 48.

6. Поняття «контролінг» та управлінський облік у теорії і практиці. Терещенко О.О. Фінанси України. – 2008. - №8. с. 137 – 145.

7. Weber J. Einf hrung in das Controlling. – 9. Aufl., Stuttgart, 2002. – 15.