Оксана Лютік
Науковий
керівник:
І.І. Воронцова
Буковинська державна фінансова
академія
Контролінг, як база обгрунтування й прийняття
управлінських рішень
У наш час
одним із основних напрямів розвитку системи управління підприємством є розробка
й застосування системи контролінга. На багатьох підприємствах України існує
необхідність в інтегрованій методичній інструментальній базі для підтримки
основних функцій менеджменту – планування, контролю, обліку й аналізу,
координації різних аспектів управління бізнес-процесами. Проблему співзв'язку управлінської інформації в єдине ціле в
рамках окремо взятої компанії вирішує контролінг [2].
Відомі
представники німецької економічної школи (Й. Вебер, Г. Кюппер, Д. Хан, П.
Хорвач, К. Штайнле та інші) під поняттям «контроліг» здебільшого мають на увазі
систему координації планування і контролю або інформаційної підтримки
менеджменту [7].
Серед
вітчизняних науковців, які досліджували суть та значення контролінгу можна
виділити таких вчених: І. Ягурова, І. Бланк, В. Івашкевич, С. Виноградов, Д.
Хан, Терещенко О.О., Майєр Є.К та інші [1, 2, 4, 6].
Думки авторів
у відношенні поняття контролінгу розходяться. Науковець Майєр під поняттям
котролінг розуміє функціонально відособлений напрямок економічної роботи на
підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції, що
функціонує у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних рішень [4].
В наш
час в Україні продовжується інтенсивна
ідентифікація контролінгу, яка б задовольнила потреби вітчизняних підприємств.
Проте при спробах чіткого визначення предмета контролінгу на основі багатьох
самостійних концепцій, деякі автори не завжди досягають консенсусу. Тому,
необхідно констатувати такі етапи розвитку функціональності контролінгу:
- постановка
проблеми контролінгу, яка б випливала з глибини практики функціонування
підприємств:
- проведення широкомасштабних наукових
досліджень, що сприятиме формування власних засад;
- перевірка та апробація на практиці
теоретичних розробок і надбань.
Управлінський
облік служить основою ефективно функціонуючої системи контролінгу. Він включає
такі важливі складові, як розрахунки витрат і результатів. Аналіз за
відхиленнями запланованих даних від фактично отриманих є центральним в
управлінському обліку. Цей аналіз у сфері витрат дозволяє вирішувати головне
завдання обліку витрат – контроль економічності [5].
Результатом
від упровадження контролінгу стає система, що сприяє підвищенню ефективності
діяльності підприємства і дозволяє:
-
передбачати результати діяльності підприємства;
-
планувати діяльність з метою
підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;
-
вчасно одержувати точну інформацію, необхідну для прийняття управлінських
рішень;
-
підвищувати конкурентоздатність підприємства [3].
Таким чином,
системи обліку та звітності найважливіші складові системи контролінгу.
Діагностика стану підприємства та подальша організація орієнтовані на цілі
діяльності і мають особливе значення, тому завдання контролера будь-якого
підприємства полягає в методичному забезпеченні та підтримці функцій обліку та
звітності з метою підвищення прозорості всієї системи управління підприємством [1].
Тому,
доцільним буде виділити наступні завдання контролінгу:
1. Постановка
цілей – визначення кількісних та якісних критеріїв діяльності підприємства.
2. Планування
– перетворення цілей підприємства в плани. Перший крок планування SWOT – аналізу.
3.
Управлінський облік – основний елемент контролінга, відбиття всієї фінансово -
господарської діяльності підприємства в ході виконання плану.
4. Організація
інформаційних потоків – збір інформації, забезпечення інформаційної підтримки
керування.
5. Моніторинг
– відстеження процесів реального часу, що протікають на підприємстві в режимі.
6. Контроль –
фіксування й оцінка фактів, які відбулись
[3].
Порівнюючи та
аналізуючи зміст завдань можна стверджувати, що контролінг є найважливішим
засобом успішного функціонування підприємства, тому що він не тільки забезпечує
необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень, управління трудовими
й фінансовими ресурсами, сприяє оптимізації залежності
«дохід-витрати-прибуток», але і забезпечує виживання підприємства на рівнях
стратегічного й тактичного управління.
Отже, можна
зробити висновок, що контролінг є інструментом інтегрованого (комплексного)
управління діяльністю, що забезпечує методичну та інструментальну базу для
підтримки основних функцій менеджменту: планування, управління та контролю.
Його соновна мета – досягнення на всіх рівняє ієрархії підприємства
припустимого рівня інтеграції численних аспектів управління бізнес-процесами.
Контролінг необхідний українським підприємствам і повинний істотно підвищити
ефективність його роботи, зробити більш конкурентоздатним. Адже будучи
обліково-аналітичною підсистемою в інформаційно-аналітичній системі управління
підприємством, котролінг є основою для його роботи.
Список використаних джерел:
1. Виноградов С.Л. Контролінг як технологія
менеджменту. Замітка практика // Контролінг. – 2009. – № 2. - 226 c.
2. Івашкевич
В.Б., Зайцев С.Н. Контролінг на підприємствах ФРН // Бухгалтерський облік. –
2008. – №10. ─ 112 с.
3. Контролінг
як база обґрунтування управлінських рішень. // Вісник економічної науки
України. – 2007. №1. – с. 154 – 159.
4. Майєр Є.
контролінг як система мислення і керування. – М.: Фінанси і статистика, 2007. –
560 с.
5. Обліково –
аналітичне забезпечення функціональності контролінгу // Економіка і держава. –
2009. - № 7. – с. 46 – 48.
6. Поняття
«контролінг» та управлінський облік у теорії і практиці. Терещенко О.О. Фінанси
України. – 2008. - №8. с. 137 – 145.
7. Weber J. Einf hrung
in das Controlling. – 9. Aufl., Stuttgart, 2002. – 15.