Экономические науки/2.Внешнеэкономическая деятельность

Соколова А., Лебедева О.А.

Вплив зовнішньоторговельної політики на економічний розвиток країни в умовах посилення глобалізації

Зовнішня торгівля розвивається нині в умовах прискорення про­цесу глобалізації економічної діяльності. Основними передумовами цього процесу є вільний рух капіталів, товарів і послут, робочої сили, збільшення можливостей реалізації людського потенціалу. Завдяки дії цих факторів відкриваються значні можливості щодо використання переваг глобалізації, прискорення соціально-економічного розвитку та вирішення низки назрілих проблем. Одночасно виникають загрози, іг­норування яких у соціально-економічній політиці країни може призвести до небажаних наслідків. Відкрита економіка стає уразливою до впливу економічних і фінансових проблем інших країн, а також зміни кон'юнктури глобальних товарних і фінансових ринків.

Зовнішньоторговельна політика є специфічною сферою діяльності, для якої характерні постійні зміни навіть на короткому відрізку часу, викликані коливаннями кон'юнктури на світових товарних ринках, політичними змінами, тощо [1].

Економіка України характеризується високим рівнем відкритості: у 2008 р. експорт склав 58.4 % ВВП, імпорт - 55.8 % ВВП. Внесок експорту в реальний річний приріст ВВП у 2008 р. досяг 5.7 процент­них пункти, імпорту - 8.3 процентних пункти.

Експортно-імпортні операції мають значний вплив на економічну ситуацію в окремих галузях і в економіці в цілому. У мета­лургійній промисловості частка експорту складає більше 70 % загаль­ного випуску. Імпорт цієї продукції знаходиться в межах 13.0 - 17.0%. У виробництві машин і устаткування при експорті продукції на рівні 48.7 % у 2008 р. імпорт складає 70 %, що пов'язано зі зростаючими потребами країни в нових видах техніки й технологій [3].

В Україні політика регулювання зовнішньої торгівлі впродовж 90-х років призвела до дуже суперечливих результатів. Незважаючи на те, що лібералізація експорту сприяла збільшенню постачань на закор­донні ринки українських товарів, його структура залишалася недоско­налою. Більш того, вільний вивіз окремих видів сировини й матеріалів, що використовуються в національному виробництві, спричинив змен­шення їх пропозиції на внутрішньому ринку та підвищення внутрішніх цін на них, у результаті чого знизилася конкурентоспроможність окремих видів національного виробництва [1].

Найбільш чітко такі тенденції проявилися в чорній металургії в результаті лібералізації вивозу брухту чорних металів, у виробництві олії (експорт насіння), у харчовій промисловості (вивіз живої худоби), у легкій промисловості (експорт шкірсировини), у галузях - споживачах кольорових металів (експорт металобрухту). У зв'язку з цим було прийнято низку урядових рішень про обмеження експорту цих видів продукції за допомогою введення експортного мита і введення забо­рони на експорт, зокрема брухту кольорових металів [3].

Важливу роль у підтримці національних виробників повинна ві­діграти система фінансового стимулювання та кредитування екс­порту. Для цього варто використовувати світовий досвід застосу­вання стимулюючого фінансування експорту і страхування експортних кредитів. На сьогодні експортні кредитні агентства функціонують у більш ніж 70 країнах світу, у тому числі в усіх нових країнах-членах ЄС. Установи з фінансування експорту та його страхування можуть набувати різних організаційно-правових форм: державний департамент з гарантування експортних кредитів у Великій Британії, Експортно-імпортний банк у США, приватна компанія «Гермес» у Німеччині, напівдержавна компанія "КОФАСЕ" у Франції, спеціальні установи САЧЕ при Національному інституті страхування в Італії, Корпорація страхування експортних кредитів у Польщі, дсржавна страхова ком­панія "Росэксимгарант" у Росії [2].

3 метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняного екс­порту слід запровадити добровільне страхування експортних кредитів. Для цього, насамперед, доцільно створити фонд страхування за раху­нок страхових внесків. Страхові відшкодування витрат виробників екс­портної продукції здійснювати в таких випадках:

·при відмові іноземного покупця від продукції;

·у зв'язку з неплатоспроможністю покупця через форс-мажорні обставини;

·при зміні курсових різниць між валютою платежу та національ­ною валютою.

Таким чином, ефективна зовнішньоторговельна політика є одним з чинників зростання доходів та розвитку країни. Співробітництво України з різними країнами, у тому числі з ЄС, може сприяти технологічному оновленню українського виробництва, впровадженню сучасного менеджменту, повнішому використанню потенціалу країни як транзитної держави. Для цього необхідно гармонізувати відповідні правила, стандарти, інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, що, у свою чергу, сприятиме формуванню прозорості виробничо-комерційної діяльності на національному ринку.

Розвиток міжнародного співробітництва в цілому і торгових відносин з ЄС зокрема, зумовить раціональний розподіл ресурсів і підвищення ефективності економічного розвитку України в довгостроковому періоді.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ:

1.     Україна в процесах міжнародної інтеграції / За ред. В.Р.Сіденка. – Х.:Форт,2004.-280 с.

2.     Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. Б.Є.Кваснюка. – К.:Ін-т екон.прогнозування; Х.: Форт, 2007.- 424 с.

3.     Мельник Т. Регулювання зовнішньоторговельної політики//Держава та економіка.- 2008. - № 5.- С. 12-16.