Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

Аспекти комплексного підходу при формуванні графічної діяльності студентів технічних ВУЗів

Сучасний розвиток науки і техніки у світі висуває досить високі вимоги до знання випускника технічного ВНЗ. У процесі майбутньої діяльності він повинен розуміти «мову» креслення, мати навички графічної діяльності. Бо в умовах сучасного розвитку суспільства «поряд із словесними великого значення набули графічні засоби передачі інформації: технічні креслення, схеми тощо. Це означає, що в більшості сфер сучасної практичної діяльності людини значно зросла питома вага мислительних операцій, пов’язаних зі сприйняттям різноманітної інформації, вираженої графічною мовою, її усвідомленням і уявним оперуванням» [1]. Протиріччя, що виникло між постійним зростанням ролі графічної (інженерної) діяльності в житті технічно розвинутого суспільства і, переважно, відсутністю вивчення креслення в школі, отже, збільшенням навантаження на навчання (освіту) у ВУЗах, можна усунути на основі впровадження поглибленого науково-методичного забезпечення навчання студентів. Однією з яких є аспекти застосування комплексного підходу при формуванні графічної діяльності студентів.

Аналіз літературних джерел показав, що над аспектами проблем графічної підготовки особистості в Україні активно працювали В.М.Буринський, А.П.Верхола, О.М.Джеджула, В.К.Сидоренко, Д.О.Тхоржевський, З.М.Шаповал, Н.П.Щетина, М.Ф.Юсупова та ряд інших дослідників.

Теоретичною основою є праці з розвитку мислительних здібностей особистості (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Ю.З.Гільбух, В.П.Зінченко, О.М.Кабанова-Меллер, В.Ф.Паламарчук, С.Л.Рубінштейн, Д.Б.Ельконін,), психофізіологічних основ сприйняття простору, розвитку просторових уявлень і просторового мислення (Б.Г.Ананьєв, В.П.Зінченко, І.Я.Каплунович, О.М.Леонтьєв, Р.Я.Пономарьов, І.С.Якиманська).

Комплексний підхід виступає як комплекс здійснюваних у певній послідовності заходів [2] (упровадження спеціально розробленого змісту навчальних завдань - комплекс лекцій, реферативних повідомлень, диспутів, практичних творчих завдань), виконання яких забезпечує досягнення висунутої мети – розвиток графічних знань, умінь, навичок. Комплекс (від лат. complexus – зв’язок, поєднання), сукупність предметів, явищ або властивостей, що утворюють єдине ціле. Це система особливого типу, у якій взаємовідношення елементів розкриті як їхні взаємозв’язки. Компоненти комплексу – це системи, які й самі можуть співіснувати незалежно один від одного [2]. Вони різноякісні, тому їхня взаємодія в ньому має діалогічний характер. Наприклад, на лекції відбувається діалогічна взаємодія таких різноякісних компонентів комплексу як наочність креслення, цікавий виклад матеріалу (поєднання „слова” і наочності) і використання комплексу мотиваційних засобів.

Також використовується комплекс графічних задач, розроблений Г.О. Райковською [1], а саме:

1. Графічні задачі конкретного виробничого змісту. До них віднесли задачі на читання робочих креслень з усіма наявними в них технічними даними, виконання ескізів деталей із зазначенням технічних вимог (відомості про матеріал виробу та його стан, вимоги до точності виготовлення виробу, шорсткість поверхонь тощо).

2. Задачі, які можна визнати спрощеними моделями виробничих задач, наприклад, виконання ескізів деталей без зазначення відомостей про особливості обробки виробу.

3. Задачі у вигляді окремих частин, елементів чи операцій, що входять без змін до складу виробничих задач. До них належить більшість задач на побудову креслень за заданим зображенням, наприклад задачі на виконання перерізів чи розрізів, нанесення розмірів, побудову додаткових виглядів, задачі на аналіз форми деталі за кресленням тощо.

4. Задачі, що не мають практичного застосування на виробництві, але спрямовані на підготовку до розв’язування задач з виробничою спрямованістю. До них належать задачі на побудову відсутніх на кресленні зображень, відсутніх проекцій точок на поверхні предмета, задачі із спрямуванням на розвиток просторових уявлень тощо.

Також, згідно з комплексним підходом ми застосовуємо різноманітні форми та методи роботи зі студентами при формуванні графічної діяльності - знань, вмінь, навичок, в основі яких лежить сприймання зображень предмета, утримання його в пам’яті і уявна видозміна з урахуванням поставленого завдання. Безперечним слід визнати той факт, що здатність людини до графічної діяльності є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готова людина до розв’язування просторової задачі графічними методами, можна визначити ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Вчені розглядають графічну підготовку не тільки як засвоєння сукупності графічних знань і вмінь, а як цілісний процес формування графічної культури особистості [1].

Отже, в організаційному плані комплексний підхід виступає як дослідження предмета засобами різних наук, у методологічному плані - як єдність методів і понять різних наук у теоретичному опануванні предмета, а в практичному - як цільова програма послідовних заходів та стадій (наприклад, спочатку широке застосовування реальних предметів (моделі, деталі) у навчанні. На другій стадії - реальні предмети замінюються наочними зображеннями. Третя стадія передбачає читання креслень за певною послідовністю). Поняття комплексу охоплює уявлення про предмет (речі, явища, процеси тощо) як єдність взаємозалежних елементів (компонентів).

Література:

1. Райковська Г.О. Розвиток технічного мислення студентів в процесі графічної діяльності // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців.- Вип.2.-Ч.2.- Київ-Вінниця, 2002.- С.138-144.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.