Чеголя Є.О.

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Україна

Вдосконалення виконання рішень суду з адміністративних справ

Правосуддя в адміністративних публічних справах не може бути ефективним, без належного виконання рішень адміністративних судів. Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачають активну участь суду у процесі виконання судових рішень з адміністративних справ. Зокрема, суд уже в самому судовому рішенні у разі необхідності може чітко встановити спосіб, строки і порядок його виконання. Також на відповідних суб`єктів владних повноважень може бути покладено обов`язки щодо забезпечення виконання рішення [1].

Виконувати належить судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, які відповідно до КАС України повинні бути виконані негайно після постановлення або проголошення. Негайно виконуються ухвали з питань забезпечення адміністративного позову (частина п`ята статті 118 Кодексу), про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом чи застосування інших заходів процесуального примусу (частина третя статті 271 Кодексу тощо), а також ціла низка постанов (стаття 256 Кодексу), до яких відносяться постанови про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; усунення обмежень у реалізації права мирні зібрання [2].

Порядок виконання деяких ухвал адміністративного суду визначено у самому КАС України.

Наприклад, згідно зі статтею 272 Кодексу ухвала про привід до суду особи, особисту участь якої визнано судом обов`язковою, свідка передається для виконання до органу внутрішніх справ.

Але під час виконання ухвали вона оголошується учаснику адміністративного процесу, до якого застосовується привід, особою, яка її виконує.

Інших спеціальних правил для виконання судових рішень з адміністративних справ практично не вироблено. Це ускладнює процес їх виконання, яке сьогодні відбувається за правилами Закону України «Про виконавче провадження». Загальний порядок виконання постанови суду про стягнення майна чи грошових коштів з боржника визначено главами 5-6 цього Закону [3].

І тому виконання постанови адміністративного суду про зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення здійснюється за правилами статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Наприклад, постанова про виселення зі службового житла (у відносинах публічної служби) виконується відповідно до статті 79 цього ж Закону, що визначає порядок виконання рішення про виселення боржника.

На практиці сьогодні виникають ситуації, коли для своєчасного, повного та ефективного виконання судових рішень з адміністративних справ, недостатньо положень Закону України «Про виконавче провадження».

Практика може виявити недостатність положень Закону України «Про виконавче провадження» для ефективного виконання судових рішень в адміністративних справах.

Цілком ймовірно, що виконання судових рішень адміністративних судів вимагатиме вироблення спеціальних процедур у виконавчому провадженні.

Це підтверджує той факт, що виконання судових рішень адміністративних судів вимагає розробки спеціальних процедур і законодавчого врегулювання у виконавчому провадженні.

Отже виникла потреба у вдосконаленні положень Закону України «Про виконавче провадження», задля забезпечення виконання рішень адміністративних судів, прав і законних інтересів сторін виконавчого провадження [4].

Література:

1. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747 – ІV // Відомості Верховної Ради України – 2005.- № 35.- Ст.446.

2. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІХ // Відомості Верховної Ради України -1999.- № 24.- Ст.207.

3. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України // Автори-упорядники І.Коліушко, Р.Куйбіда.- К.: Факт, 2003.- 202 с.

4. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики.- К.: «Конус Ю», 2007. – 502 с.