Физическая культура и спорт: 3.Спортивная медицина и реабилитация

Терьохіна О.Л., Ремешевський О.В., Крюков Ю.М., Крюкова И.Н.

Запорізький національний технічний університет

Запорізька державна інженерна академія

ПЛАНУВАННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Однієї з необхідних передумов для оптимального керування тренувальним процесом, зокрема для регулювання навантажень як протягом одного заняття, так і протягом різних тренувальних циклів, є одержання під час тренування можливо більш вичерпної інформації про функціонування найважливіших систем організму, що забезпечують м'язову діяльність .

Раціональне планування тренувального процесу, правильне використання засобів і методів спортивного тренування на протязі багаторічної підготовки юних спортсменів можливо лише за умови обліку анатомо-фізіологічних особливостей зростаючого дитячого організму.

Розвиток організму в дітей відбувається хвилеподібно. Періоди посиленого росту, що сполучаються зі значним підвищенням енергетичних й обмінних процесів, переміняються вповільненим ростом, що супроводжується найбільшим нагромадженням маси тіла й перевагою процесів диференціювання.

У медичній і спортивно-педагогічній практиці прийнята наступна вікова періодизація: з 4 до 7 років - дошкільний вік з 7 до 11 років - молодший шкільний вік, з 12 до 15 років - середній, з 16 до 18 років - старший. Кожен віковий період має свої особливості в будові й функціях окремих органів і систем, у реактивності організму й емоційно-психічному формуванні особистості.

Реакція організму молодших школярів на фізичне навантаження відрізняється своєрідністю. Це особливо помітно по показниках функції подиху й кровообігу. У них відзначаються більш низькі величини максимального споживання кисню (МСК), що характеризує інтенсивність окисних обмінних процесів при тривалих фізичних навантаженнях або аеробній продуктивності організму. Так, у хлопчиків 8-9 років МСК досягає в середньому лише 1535 мл/хв, а в дівчаток - 1022. При невеликому стандартному фізичному навантаженні споживання кисню в них вище, ніж у підлітків й юнаків, а відсоток використання кисню (утилізація його) нижче. Звідси в них більш сумарні енергетичні витрати (вище киснева вартість) на виконання рівної по обсязі роботи й менше кисневий пульс: в 8 - 9-літніх хлопчиків лише 8,1 мл/уд, а в дівчинок і того менше - 5,4 мл/уд.

У дітей цього віку відзначається обмежена здатність працювати в "борг", тобто знижена анаеробна продуктивність. Вони припиняють інтенсивну роботу, коли кисневий борг становить лише 800 - 1200 мл. максимальна питома потужність (на 1 кг ваги) роботи в дітей 8 - 9 років в 2 рази менше, ніж у дорослих. Однак уже до 12 років помітно підвищується витривалість до роботи субмаксимальної інтенсивності.

При напруженій м'язовій діяльності подих у дітей молодшого шкільного віку більш часте, ніж у дорослих. У молодших школярів значно нижче й максимальна вентиляція легенів (МВЛ). В 8 - 9-літніх хвилинний обсяг дихання (МОД) під час напруженої м'язової діяльності становить лише 30 - 40 л/хв, а в 10 - 11-літніх - 40 - 50 л/хв. Це обумовлено тим, що в дітей 8 - 11 років максимальна величина дихального обсягу не перевищує 900 мл.

Чим молодше організм, тим менше може збільшуватися систолічний викид крові при навантаженні. Це порозумівається меншим обсягом серця і його функціональних особливостей. У дітей 8 - 9 років при напруженій м'язовій роботі систолічний обсяг крові досягає 70 мл, а в 10 - 11-літніх - 80 мл. У них менше, ніж у підлітків, і систолічний індекс при фізичному навантаженні: відповідно 64 й 71 мл/м². Хвилинний обсяг крові в них може при цьому збільшуватися в порівнянні зі спокоєм в 4 - 5 разів, однак відбувається це в основному за рахунок збільшення ЧСС. Навіть при невеликих навантаженнях ЧСС у дітей збільшується більшою мірою , ніж у дорослих. При напруженій м'язовій діяльності у дітей 8 - років вона досягає 200 - 220 уд. в 1 хв, хоча МСК при цьому в 2,5 рази менше, ніж у дорослих. Звідси в них більше низький кисневий пульс, тобто низок ефект кожного серцевого скорочення.

У дітей цього віку при фізичному навантаженні АТ підвищується значно менше, ніж у дорослих, що порозумівається слабким розвитком серцевого м'яза: малим обсягом серця й більше широким просвітом посудин щодо розмірів серця.

Споживання кисню при стандартному фізичному навантаженні в підлітків трохи нижче, ніж у молодших школярів, а відсоток використання кисню вище. Проникність стінок легеневих альвеол для кисню в них вище. МСК у них також підвищується. Так, у хлопчиків 10 - 11 років воно становить 1657 мл/хв, а в підлітків 14 -15 років досягає 2299 мл/хв. У дівчинок МСК чітко нижче чим у хлопчиків. Якщо величина МСК характеризує ступінь готовності кардиіореспіраторного апарата до виконання тривалої й напруженої м'язової роботи, то величина кисневого пульсу, що показує кількість споживання кисню на одне скорочення серця, відбиває ефективність взаємодії функцій апарата кровообігу, подиху, системи крові й рівень економизации ЧСС при фізичних навантаженнях. Величина кисневого пульсу в підлітків вище, ніж у молодших школярів: в 10-11 -літніх хлопчиків вона становить 8,4 мл/уд, а в 14-15 - літніх - 12,5 мл/уд. У дівчинок величина кисневого пульсу істотно нижче, ніж у хлопчиків.

Найбільший річний приріст показників аеробної продуктивності відзначається в хлопчиків у віці 13-14 років (МСК збільшується на 28 %, а кисневий пульс - на 24 %), а в дівчаток на рік раніше, тобто в 12-13 років (МСК збільшується на 17 %, а кисневий пульс - на 18 %).

Відносна величина МСК на 1 кг ваги в підлітків залишається практично незмінною, тобто підвищення кисневої стелі в них найбільшою мірою пов'язане зі збільшенням ваги. Крім того, підлітки при фізичних навантаженнях досить швидко можуть удержати цю здатність.

Частота подиху в них при напруженій м'язовій діяльності нижче, ніж у молодших школярів, - 45 - 55 подихів в 1 хв, а дихальний обсяг досягає при цьому 1000 - 1500 мл, становлячи 40 - 45 % ЖЕЛ. Звідси максимальні величини легеневої вентиляції підвищуються: в 12-літніх МОД при напруженій м'язовій діяльності становить 41 - 59 л/хв, а в 14-15 років - 45 - 70 л/хв. Найбільший ріст величини легеневої вентиляції при максимальних фізичних навантаженнях спостерігається в хлопчиків у віці 13-14 років (на 28 %), а в дівчинок у віці 12-13 років (17 %).

МСК, тобто аеробна дієздатність організму, у юнаків підвищується нерівномірно. У період з 15 до 16 років спостерігається виразний ріст МПК, але не такий великий, як у віці 13 - 14 років, а старше 16 років збільшення МСК малопомітно. А в дівчин вже після 14 років спостерігається певна стабілізація МСК. Таку ж вікову динаміку має й максимальний кисневий пульс, що збільшується чітко в хлопчиків до 16 років, а в дівчин до 14 років. У цілому в цьому віці МСК і максимальний кисневий пульс вище, ніж у школярів середньої вікової групи.

Частота подиху в них при напруженій м'язовій діяльності наближається до цифр, характерним для дорослих. МВЛ збільшується у віці 16-18 років в 10-12 разів у порівнянні зі спокоєм, перевищуючи нерідко 80 л/хв, причому досягається це більшою мірою шляхом поглиблення подиху.

Регулярне дослідження фізичного розвитку юних спортсменів надає допомогу в рішенні практичних питань планування тренувального процесу, етапного відбору, поглибленої спеціалізації й прогнозування росту спортивних результатів.