Біологічні науки 6 - мікробіологія

Власенко В.В., Блащук В.В, Колодій С.А.

Вінницький державний аграрний університет

Власенко І.Г., Гирич С.В., Багрій Г.І.

Вінницький торговельно- економічний інститут КНТЕУ

 

 

Нові підходи до виділення збудника  туберкульозу

 

У медичній та ветеринарній мікробіології відо­мий спосіб виділення збудника туберкульозу, який передбачає приготуван­ня середовища, підготовку патологічного матеріа­лу, висів патологічного матеріалу на живильне середовище з наступним термостатуванням. Підготовку патологічного матеріалу здійснюють шляхом подрібнення, обробки 5-ти % сірчаною кислотою з подальшим промиванням водою [1,2].

Недоліком цього способу  є тривалість зростання культур на живильному середовищі (30-90 діб) та довгий строк очікування видачі результатів аналізу.

Метою нашої роботи було  створення способу виділення збудника туберкульозу, в якому за рахунок зміни прийомів підготовки патологічного матеріалу досягається мож­ливість скоротити тривалість інкубування матеріалу до 24 годин, не допускати  ріст супутньої мікрофлори та значно прискорити видачу результатів аналізу (у 30 - 90 разів) при бактеріологічній  діагностиці туберкульозу.

Поставлене завдання вирішується тим, що запропонований спосіб виділення збудника туберкульозу, що включає приготування живильного середовища, підготовку патологічного матеріалу, висів патологічного ма­теріалу на живильне середовище з наступним термостатуванням.  Підготовку патологічного матеріалу здійснюють шляхом оброб­ки антисептиком та електромагнітними опроміненням протягом 30-60 хвилин з подальшим інкубуванням 24  годин при те­мпературі 36 ± 1°С з метою знищення спорових форм мікроорганізмів в  посівній суспен­зії, яку вносять на живильне середовище.

За рахунок нових ознак у способі виділення збудника туберкульозу: попередньої обробки патологічного матеріалу антисептиком та  електромагнітним опроміненням, нового складу жи­вильного середовища для виділення збудника туберкульозу створюється синергетичний ефект, який обумовлює скорочення тривалості інкубуван­ня матеріалу з одночасним підвищенням чутливо­сті методу, і як результат - значне скорочення три­валості та обсягу бактеріологічних досліджень у 30 - 90 разів.

Запропоноване рішення дозволяє при ви­сокому рівні чутливості скоротити бактеріологічні дослідження.

Спосіб виділення збудника туберкульозу на живильному середовищі відповідно до нашого вирішення здійснюють у такий послідовності.

Готують живильне середовище,  розмі­шуючи компоненти (які попередньо були переме­лені в лабораторному млину протягом 10-55 хви­лин) в 100 мл очищеної води і кип'ятять 3-5 хвилин до повного розплавлення агару, фільтру­ють через ватно-марлевий фільтр, розливають у відповідний посуд, стерилізують при температурі 120 ± 1°С протягом 15 хвилин в автоклаві і після охолодження при кімнатній температурі до 40 - 50°С живильне середовище розливають в асептичних умовах в стерильні чаш­ки Петрі по 20 мл. Через 7 - 10 хвилин, як правило, проходить застигання середовища, на яке прово­дять посів. Готове живильне середовище має  рН 7,2 ± 0,2.

Підготовлений антисептик  також автоклавують при температурі 120 ±1°С  протягом 15 хвилин в автоклаві.

Підготовку па­тологічного матеріалу проводять по загальноприйнятій методиці для його подальшого висіву на живильне середовище. При цьому посівний ма­теріал обробляють за загальновідомою методикою і додатково обробляють  запропонованим  антисептиком з подальшим електромагнітним опроміненням і посівом на живильне середовище.

Контролем служили тест-культури мікроорганізмів: Mycobacterium tuberculosis Н37 RV - збудник туберкульозу людей, Mycobacterium tuberculosis - клінічний штам, резистентний до всіх протитуберкульозних препаратів, Mycobacterium tuberculosis - клінічний штам, чутливий до всіх про­титуберкульозних препаратів, Mycobacterium bobis - збудник туберкульозу великої рогатої худоби.

В якості супутньої  мікрофлори використовували  тест-культури  E. Coli (K 12) , B. subtilis, S. epidermitidis (1225).

 В подальшому в дослідах використовували патологічний матеріал (посівний матері­ал - мокротиння, кров, спинномозкова рідина, час­тини тканин та інше), так само, як і тест-культури мікроорганізмів, перед висівом обробляють антисептиком та  електромагнітним опроміненням.

Засіяні чашки Петрі тер­мостатують при температурі 36 ± 10С протягом 1 -5 діб. Поява росту колоній на 1 - 5 добу вказує на позитивний результат, а відсутність росту мікобак­терій після 5 діб вважається негативним результа­том, що підтверджує відсутність захворювання. Відсутність росту тест-культури  E. coli,   B. subtilis, S. epidermitidis  на середовищі протягом  10 діб вказує на бактерицидну дію антисептика  і при цьому допускається хороший ріст збудника туберкульозу.

Облік результатів проводили після 24 годин ін­кубування в термостаті, а в подальшому щоденно до закінчення строку.

В результаті проведених досліджень встанов­лено, що ріст колоній через 24 години спостерігав­ся на чашках з тест-культурами Mycobacterium tuberculosis Нз7 RV - збуднику туберкульозу людей та Mycobacterium bobis - збуднику туберкульозу великої рогатої худоби і дослідженим патологічним матеріалом.

Слід визначити, що на третю добу з'явився на вищезазначених чашках газонний ріст, характер­ний для збудника туберкульозу. На чашках Петрі, де висівали Mycobacterium tuberculosis - клінічний штам, резистентний до всіх протитуберкульозних препаратів, спостерігався також через 24 години пригнічений ріст колоній, після 72 годин -спостері­гався газонний ріст. Тоді як на чашках Петрі, де висівали Mycobacterium tuberculosis - клінічний штам, чутливий до всіх протитуберкульозних пре­паратів, спостерігався газонний ріст колоній як через 24 години, так й після 5 діб. Результати до­сліджень із патологічним матеріалом були анало­гічними обраним тест-культурам збудника туберкульозу, що підтверджує якість обраних компонентів.

Ре­зультати досліджень росту с супутньої мікрофлори -  тест-культури  E. coli,   B. subtilis, S. epidermitidis  на середовищі були відсутні протягом  10 діб, що вказує на бактерицидну дію антисептика  і при цьому допускається хороший ріст збудника туберкульозу на запропонованому середовищі.

 

Література:

1. Справочник по микробиологическим и виру­сологическим методам исследования. Под ред. М.О. Биргера. - 3-е изд., переработанное и допо­лненное. М., Медицина, 1982, с. 79 - 80 (прототип для способу виділення збудника туберкульозу, живильного середовища).

2. Патент України № 18613 від 27.07.93, м.кл. С120 1/02, публ. 25.12.97, бюл. № 6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сведения об авторах:

 

Власенко Владимир Васильевич – доктор биологических наук, професор, зав. кафедри микробиологии Винницкого государственного аграрного университета

г. Винница, ул. Привокзальная, 42, тел. 27-23-46

 

Блащук Виталия Витальевна – аспирант кафедри микробиологии Винницкого государственного аграрного университета

г. Винница, ул. Привокзальная, 42, тел. 27-23-46

 

Колодий Светлана Анатольевна - кафедри микробиологии Винницкого государственного аграрного университета

г. Винница, ул. Привокзальная, 42, тел. 27-23-46

 

Власенко Ирина Георгиевна – кандитат биологических наук, доцент Винницкого торгово-економического института

г. Винница ул Соборна, 87 тел. 32-3739

 

Гирич Сергей Владимирович - кандитат технических наук,

 доцент Винницкого торгово-економического института

г. Винница, ул. Соборна, 87 тел. 32-37-39

 

Багрий Анна Ильинична -  врач, ассистент кафедри аспирант кафедри микробиологии Винницкого государственного аграрного университета

г. Винница, ул. Привокзальная, 42, тел. 27-23-46