Біологічні науки / 8.Фізіологія людини та
тварин
Вплив інсуліну,
адреналіну та преднізолону на стан панкреатичних острівців у мишей з
алоксановим діабетом
Григорова
Н.В.
Запорізький
національний університет
Алоксан викликає у мишей розвиток діабету з дефіцитом цинку та інсуліну в
панкреатичних клітинах В [1]. Представляє певний інтерес вивчення впливу
інсуліну та контраінсулярних речовин (адреналіну та преднізолону) на вміст двох
компонентів у вказаних клітинах. Для цитохімічного визначення цинку використовували
високочутливу селективну реакцію 8 – (п-толуолсульфоніл-аміно) – хіноліну
(8-ТСХ).
Дослідження проведені на 137 мишах, в тому числі були контрольні
(інтактні), які отримали діабетогенний агент алоксан (у дозі 400 мг), інсулін (20 ОД/кг), адреналін (0,05 мг/кг) та
преднізолон (5 – 10 мг/кг). Тварин забивали декапітацією через 5 діб після
введення алоксану, 2 год – після ін’єкції адреналіну та преднізолону, інсуліну.
Перед забоєм у тварин брали кров з хвоста для визначення глікемії. У забитих
мишей витягали підшлункову залозу, шматочки якої фіксували в холодному ацетоні
(для цитохімічного визначення вмісту цинку) та у рідині Буена (для виявлення
інсуліну в клітинах). У першому випадку шматочки проводили через ксилоли та
заливали в парафін. У другому випадку до
проведення у ксилолах шматочки попередньо проводили через серію спиртів зростаючої
міцності.
Депарафінували зрізи залози проведенням їх через ксилоли, спирти,
дистильовану воду. Для постановки цитохімічної реакції на цинк зрізи флуорохромували
ацетоновим розчином 8-ТСХ, промивали дистильованою водою, замикали в гліцерин і
розглядали під люмінесцентним мікроскопом (світлофільтри ФС-1 і ЖС-18). На
препаратах цинк виявляли в панкреатичних клітинах по наявності в цитоплазмі гранул,
які люмінесценціювали жовто-зеленим світлом.
Для цитохімічного визначення інсуліну депарафіновані зрізи попередньо витримували в окислювачі та відновнику, а
потім забарвлювали спиртовим розчином альдегідфуксину, замикали в
гліцерин-желатін, або бальзам та розглядали під люмінесцентним мікроскопом. На
препаратах у цитоплазмі панкреатичних клітин В визначали інсулін по наявності синьо-фіолетової
зернистості.
Інтенсивність цитохімічних реакцій оцінювали за трибальною системою, запропонованою
В.В.Соколовським [2] та Д.Хейхоу Ф.Квагліно [3].
У інтактних (контрольних) мишей рівень цукру
в крові складав 5,9 ± 0,21 ммоль/л, цинку
в острівцях визначалось 2,0 ± 0,16 ум.од., а інсуліну – 1,5 ± 0,12 ум.од. При
введенні алоксану концентрація глюкози в крові була підвищена на 158 %
(15,2 ± 0,39 ммоль/л; p < 0,001), вміст цинку в В-клітинах
острівців був знижений на 65 % (0,7 ± 0,09; p < 0,001), а інсуліну
– на 80 % (0,3 ± 0,05; p < 0,001). Отже,
алоксан викликав у мишей діабет з вираженим дефіцитом двох компонентів у клітинах.
У випадках із уведенням алоксановим мишам
інсуліну рівень цукру в крові був на 7 % вище норми (6,3 ± 0,28 ммоль/л;
p > 0,05). Однак вміст
цинку в В-клітинах був на 45 % вище норми (1,1 ± 0,09; p < 0,001), а інсуліну
– на 40 % менше її (0,9 ± 0,07; p < 0,001). Ці дані
вказують на те, що гормон нормалізував глікемію, але не усував дефіцит цинку та
інсуліну в острівцях у алоксанових мишей.
При введенні
адреналіну тваринам з алоксановим діабетом рівень цукру в крові був підвищений на 287 %
(19,3 ± 0,51 ммоль/л; p < 0,001), вміст цинку в клітинах
був нижче норми на 45 % (1,1 ± 0,06; p < 0,001). Аналогічні
зміни спостерігалися при введенні
алоксановим мишам преднізолону. При цьому глікемія була підвищена на 212 % (18,4 ± 0,48; p < 0,001), вміст
цинку в клітинах – знижений на 50 % (1,0 ± 0,05; p < 0,001), а інсуліну
– на 60 % (0,6 ± 0,04; p < 0,001).
Таким чином, діабетогенний агент алоксан викликав значне (на 65 – 80 %)
зменшення вмісту цинку та інсуліну в панкреатичних клітинах В. Призначення інсуліну таким тваринам викликало лише
часткове зменшення дефіциту цих компонентів у клітинах. Подібний ефект мали
адреналін та преднізолон. Дефіцит цинку та інсуліну був ще менш вираженим у
випадку введення діабетогенним тваринам інсуліну в комплексі з адреналіном або
преднізолоном.
1.Берегова Т.В., Єщенко Ю.В. Зміни
вмісту цинку в клітинах при різних функціональних станах інсулярного апарата
підшлункової залози // Вісник ЗДУ. – 2003. - №1. – С.11-15.
2. Соколовский В.В. Гистохимические исследования в
токсикологии.- Л.: Медицина, 1971. - 172c.
3. Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия.
- М.: Медицина, 1983. - 320с.