Коберник В.В., аспірант

ІЕП НАН України, м. Донецьк

ПРОЦЕС КЕРУВАННЯ ВУГІЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ АСПЕКТІ

Враховуючи стан економіки України та перспективи її розвитку задля подолання кризи у вугільній промисловості реально розраховувати лише на централізовані державні кошти навряд чи можна. З урахуванням цього вихід вбачається в пошуку та впровадженню нових підходів, які полягають в прискореному інноваційному розвитку при відповідному рівні фінансування та інвестиційного забезпечення, що звичайно, потребує підвищення рівня інвестиційної привабливості вугледобувних підприємств.

Метою даної статті є обґрунтування значимості інвестиційного менеджменту в прискоренні темпів розвитку вугільної галузі.

Основна мета інвестиційного менеджменту полягає у забезпеченні найефективніших шляхів здійснення реальних інвестицій.

Для ефективного функціонування підприємства в період реалізації цієї мети керування повинне бути спрямоване на рішення наступних завдань:

1. забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства за рахунок ефективної інвестиційної діяльності;

2. забезпечення максимізації прибутку від інвестиційної діяльності;

3. забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків;

4. забезпечення фінансової стабільності й платоспроможності в процесі інвестиційної діяльності. Дана діяльність пов'язана з відволіканням фінансових коштів у великих розмірах і, як правило, на тривалий період, тому, формуючи джерела інвестиційних ресурсів, варто заздалегідь прогнозувати, який вплив це зробить на фінансову стабільність і поточну платоспроможність підприємства;

5. пошук шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм.

Існує п’ять основних функцій механізму керування інвестиціями:

Функція планування повинна бути спрямованою на вирішення питання про доцільність вкладення засобів.

Функція організації повинна забезпечити створення умов для виконання поставлених на стадії планування цілей.

Функція контролю спрямована на забезпечення досягнення поставлених в процесі планування цілей оптимальними шляхами.

Функція регулювання забезпечує подолання на шляху реалізації запланованих цілей перешкод, що з'явилися.

Функція мотивації в управлінні інвестиціями спрямована на спонукання до здійснення певної діяльності і досягнення певної мети [1].

Управління інвестиційною діяльністю на рівні вугільного підприємства має декілька типових функцій, приведених рис.2 .

Рис. 2 Функції управління інвестиційною діяльністю на рівні вугільного підприємства

Процес керування інвестиційною діяльністю входить у загальну систему керування підприємством, будучи однієї з основних функціональних його систем, що забезпечують реалізацію переважно стратегічних рішень. Він також тісно пов'язаний із системами керування підприємства: із системою операційного менеджменту цей зв'язок опосередкується спільним керуванням формуванням і відтворенням операційних необоротних активів; із системою фінансового менеджменту - формуванням інвестиційних ресурсів за рахунок власних і позикових джерел; із системою інноваційного менеджменту - керуванням формуванням матеріальних і нематеріальних активів інноваційного характеру [2].

Ефективне керування інвестиційною діяльністю на рівні вугільного підприємства можна забезпечити завдяки реалізації таких принципів як:

Інтегративністъ із загальною системою керування підприємством, тому що забезпечення ефективності всіх сфер діяльності підприємства прямо або побічно пов'язане з вибором напрямків і форм інвестування, оптимальним фінансуванням інвестиційних проектів і т.п.

Комплексний характер формування управлінських рішень, що забезпечується завдяки тому, що кожне управлінське рішення в процесі керування інвестиціями вносить свій внесок у загальну результативність діяльності підприємства.

Варіативність і динамічність управлінських рішень.

І, нарешті, управлінські рішення повинні враховувати орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Особливо важливим аспектом у керуванні підприємством у період інвестиційної діяльності є вибір джерела інвестицій. Так Концепцією розвитку вугільної промисловості [3] передбачається залучити значні інвестиції на відновлення втраченого виробничого потенціалу та подальший інноваційний розвиток шахтного фонду. На першому етапі (2006-2010рр) інвестиції повинні складати 7,5-7,8 млрд. грн. на рік. На другому етапі (2011-2015рр) інвестиції передбачаються на тому ж рівні але з поступовим зниженням коштів держбюджету до 1,8 млрд. грн. На третьому етапі (2016-2030рр) інвестиції збільшаться до 9 млрд. грн.

Разом з тим можливості державної фінансової підтримки вугільної промисловості небезмежні, навіть при доволі високому рівні розвитку економіки, тому актуальними питаннями для більшості шахт залишаються пошук та раціональне використання власних коштів та залучення недержавних інвестицій.

Для інноваційного розвитку вугільної галузі джерела інвестуванні доволі багатогранні, але нажаль не всі вони доступні. До них відносяться наступні:

1 власні фінансові ресурси. Вони складаються з чистого прибутку, амортизаційних відрахувань та інших видів активів. Але в зв’язку з збитковістю більшості вугільних шахт ці кошти обмежені або зовсім відсутні. Незначні і амортизаційні відрахування через достроковий фізичний знос гірничошахтного обладнання.

2 кошти з регіонального та місцевого бюджетів, інноваційних фондів, які надаються безоплатно. Але безоплатне фінансування має і ряд недоліків, зокрема: воно не орієнтовано на використання частини економічного ефекту споживачів інновацій для подальшого розвитку інноваційного процесу у галузі; практично відсутня можливість економічного стимулювання учасників інноваційного процесу; кошти, які виділяються з бюджету на НДДКР обмежені, що створює і так доволі велике навантаження на державний бюджет.

3 залучені кошти. До них відносяться в першу чергу кредити внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а також банків та інших інституційних установ. Але через фінансовий стан шахт та велику вартість сучасного гірничошахтного обладнання повернення кредитів розтягується на кілька років, що робить непривабливою вугільну галузь для інвесторів.

Отже, формування дієвої та ефективної системи керування підприємством в інвестиційному аспекті, організована з обліком викладених вище принципів створює основу для прискорення розвитку вугільної галузі та досягнення необхідного рівня інвестиційної та інноваційної діяльності.

Література:

1. Хобта В.М. Управление инвестициями: механизм, принципы, методы.-Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996.-219с;

2. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч.посібник.-2-ге вид.,доп.-К:МАУП,2001.-280с;

3. Концепція розвитку вугільної промисловості України (Розроблено на виконання постанови ВРУ від 16.03.05р. № 2475-IV).-Київ,2005

АВТОРСЬКА ДОВІДКА

1. Коберник Вікторія Вікторівна

2. Аспірант Інституту Економіка Промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк

3. Секція „Економічні науки”

4. Підсекція 9 „Економіка промисловості”

5. Процес керування вугільним підприємством в інвестиційному аспекті

6. (86117) Донецька обл. м. Макіївка вул. Тиходонська буд. 2. кв.1

7. 4-10-19

8.