Економічні науки / 13. Регіональна економіка

Дейч В.Б.

Аспірант Донецького державного університету управління

Збільшення зв’язності суспільства на рівні регіонів

Актуальною проблемою української економіки є формування цілісної соціально-економічної системи з диференційованих по ряду економічних, соціокультурних і політичних ознак регіональних систем. Вирішення цієї проблеми пропонується розглядати в термінах взаємодії частини і цілого, а також на основі положень теорії систем, що враховують рівень зв’язності частин в цілому. Таким чином, вищезгадана проблема представляється як необхідність збільшення рівня зв’язності суспільства на рівні регіонів.

Процес розробки державного механізму збільшення зв’язності українського суспільства дозволив зробити наступні висновки:

1. Збільшення зв’язності суспільства передбачає реалізацію алгоритму формування цілісної системи, що включає 4 рівні: 1) інформаційний, 2) вільної взаємодії, 3) координованої взаємодії, 4) оптимізації взаємодії частин у рамках цілого. Основною функцією державного механізму збільшення зв’язності суспільства є забезпечення функціонування третього рівня цього алгоритму – цілеспрямованої координованої взаємодії. При цьому, перший і другий рівні враховуються в процесі виконання попереднього аналізу стану системи, а четвертий рівень необхідний на етапі підтримки функціонування цілісного об'єкта.

2. Інформаційний рівень (чи етап) забезпечення регіональної зв’язності повинний характеризуватися: цілісністю, комплексністю, експертно-аналітичною підтримкою, системним і еволюційним підходом до аналізу даних про соціально-економічний розвиток регіонів.

3. Другий рівень алгоритму інтеграції частин у ціле складається у виявленні характеристик їх вільної взаємодії, для чого використовуються системні й еволюційні закономірності розвитку соціально-економічних систем. З урахуванням цих закономірностей визначаються типи регіонів за характером їх розвитку: креативні, комунікативні, адаптивні, консервативні і регіони з домінуючою функцією поглинання; виявляються взаємозв'язки регіонів різних типів, засновані на взаємо обміні інформацією - енергією - речовиною регіонів як відкритих систем. У випадку констатації диспропорцій у взаємодіях між регіонами - актуалізується роль держави як координатора процесів стратегічного регіонального розвитку.

4. Аналіз, прогноз і корекція зв’язності регіонів на основі системних і еволюційних закономірностей є методологічною основою механізму збільшення зв’язності українського суспільства, що пропонується.

5. Аналіз зв’язності регіонів України, проведений за сформованою методикою, показав, що: в Україні кількісно переважають регіони з функцією поглинання (11 таких регіонів формують 19,1% валової доданої вартості, в них проживає 29% населення України); в економіці найбільш результативно функціонують креативні і консервативні регіони (перші виробляють 23,9% ВДВ, другі - 29,4% ВДВ); недостатньо представлена в регіональному вимірі функція комунікації, що є основним чинником, який порушує становлення суспільства як цілого.

6. Третій рівень реалізації алгоритму - координована взаємодія частин передбачає врахування закономірностей, представлених як транспортна теорема С.Переслегіна. Транспортна теорема розглядає два основних механізми руйнування наднаціональних структур: інформаційний і економічний. Перший з них працює, коли час обміну інформацією між центром і регіоном починає перевищувати характерну тривалість процесів, що підлягають управлінню з центра. Другий включається, якщо швидкість розвитку інформаційного/транспортного зв'язку регіону з центром починає відставати від швидкості економічного розвитку регіону. Отже, підтримка цілісності держави системою державного управління повинна враховувати вищевикладені положення, відображені в стратегії соціально-економічного розвитку.

7. Аналіз процесу стратегічного цілепокладання характеру регіонального розвитку в Україні показав, що цей процес зупиняється на другому рівні забезпечення інтеграції частин у ціле (динамічна взаємодія). Цей підхід характерний для федеративних держав і тому збільшує розрив між формальним унітарним статусом України і реально діючими механізмами державного управління. Виходячи з цього, запропонований організаційний аспект механізму збільшення зв’язності суспільства, що складається в застосуванні дедуктивного підходу до реалізації функції стратегічного цілепокладання в регіональному розрізі.

8. Запропонований механізм в організаційному аспекті передбачає:

для держави в цілому - формування в рамках стратегії соціально-економічного розвитку: 1) цілей і задач, спрямованих на забезпечення процесів існування і розвитку кожного громадянина України; 2) інтегруючих параметрів держави, що враховують розвиток інформаційних і економічних комунікацій; 3) пріоритетів розвитку економіки, що повинні скласти основу цілісної національної економічної системи;

для регіонів: 1) формування регіональних стратегій розвитку в контексті загальнодержавних цілей становлення України як цілого; 2) врахування у стратегіях регіонального розвитку двох основних складових: загальнодержавної (що відображує ступінь участі регіону в національних проектах) і внутрірегіональної; 3) обов'язкове включення в стратегії регіонального розвитку розділу "міжрегіональне співробітництво", який включає заходи щодо забезпечення соціально-економічної зв’язності різних регіонів України.

У цілому, запропонований механізм дозволить збільшити рівень зв’язності українського суспільства в регіональному вимірі, що знизить ризик дезінтеграційних тенденцій без порушення принципів демократичного державного управління.

Література:

1. Касти Дж. Большие системы; связность, сложность и катастрофы / Пер. с англ. – М.: Мир, 1982. – 216 с

2. Переслегин С. Транспортная теорема // Русский архипелаг. - http://www.archipelag.ru/authors/pereslegin.