Ламбуцька Ж.А., Болотнікова І.В.

Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, м.Київ

Специфіка навчальної діяльності студентів в процесі забезпечення їх готовності до майбутньої професії

Проблема навчання студентів як процесу формування певного виду діяльності турбує дослідників вже не одне десятиліття. Вивчення складових навчальної діяльності і окремих дій, що забезпечують широкий діапазон навчальних вмінь, дає підстави для розуміння реального стану навчання у студентів в процесі забезпечення їх готовності до професійної діяльності.

Навчальна діяльність студентів розглядається в літературі як складна структура, а процес навчання з метою забезпечення готовності до професійної діяльності є керуванням складною системою на етапах її вдосконалення (Вергасов М.В., 1985).

Діяльність студентів є своєрідною за своїми цілями і задачами, змістом, зовнішніми та внутрішніми умовами, засобами, особливістю плину психічних процесів, прояву мотивації. Вона професійно спрямована і стає формою їх соціальної та пізнавальної активності. Основними особливостями навчання студентів є підготовка до самостійної роботи, надбання знань, умінь та навичок, розвиток особистісних якостей; наукові знання та знання про майбутню професію; робота в запланованих умовах (програми, терміни навчання). Характерні ознаки діяльності студентів відзначають високе інтелектуальне напруження, перевантаження, інтенсивність функціонування психіки.

Часто складні умови навчальної роботи викликають такі небажані зміни в діяльності, як коливання її ефективності, зниження пам'яті, уваги, погіршення мислення, послаблення активності і зниження рівня працездатності, втрата внутрішньої організованості психічних процесів.

Експериментально доведено, що вже на першому курсі навчання у вищих навчальних закладах (особливо технічних ВНЗах) яскраво виявляються особливості діяльності студентів. Різниця між умовами навчання в середній школі та ВНЗі впливає на психічний стан суб'єкта навчальної діяльності, а отже і на успішність, і на хід навчальної та суспільної діяльності. Навіть у шкільних відмінників на першому курсі навчання у вищих навчальних закладах часто-густо падає успішність, особливо у тих, хто в середній школі не отримав достатніх навичок самостійної роботи та мисленевої діяльності. Саме через це на першому курсі спостерігається і найбільший відсів студентів. Причиною слугують три основні аспекти: біофізичний, психічний і соціальний.

Крім того, робочий день студента перевищує зайнятість робітників на виробництві і становить разом з аудиторним навчанням 8-9 годин на добу. Залежно від спеціалізації та престижності вищого навчального закладу тривалість навчання студентів становить 5-7 років (Дяченко Л.І., Кандибович Л.А.,1981). Перевантаження студентів навчальними завданнями лишає їм замало часу для інших видів розвиваючої діяльності, зокрема, для естетичного та культурного розвитку. Це свідчить про однобічність розвитку студентів через брак часу.

За проведеними нами суб'єктивними даними опитування студентів значна їх кількість на останніх курсах навчання починають самостійно працювати в різних установах, діяльність яких часто не пов'язана з спеціалізацією навчального закладу, в якому навчається студент. Мотивація їх навчальної діяльності змінює акцент на забезпечення необхідними знаннями лише сфери своєї сьогочасної обмеженої трудової функції. Це призводить до звуження набутих знань, згідно відповідності вимогам, що ставить перед виконавцем установа, в якій студент працює, і в якій він більше зацікавлений, ніж у вдосконаленні різнобічних знань, отриманих у ВНЗі. Обмеження часу, виділеного на навчання у зв'язку з працевлаштуванням, зводить до мінімуму відвідування занять на останніх курсах, що також негативно впливає на засвоєння та вдосконалення набутих знань, а також на естетичний та культурний розвиток студентів.

Підвищити якість готовності студентів ВНЗів до професійної діяльності можна шляхом залучення їх (особливо на старших курсах) до практичної роботи за фахом. Так, Глазунова Ю.Н. (2001), для прикладу, пропонує студентів університетів та педагогічних інститутів залучати до викладацької та виховательської роботи, до шефства над важковиховними дітьми та підлітками, організації підготовчих курсів для вступників до ВНЗу.

Низька ефективність розумової працездатності в процесі навчання може бути викликана нераціональним плануванням розпорядку дня, праці і відпочинку студентів, недостатністю занять фізичною культурою, значними нервово-емоційними перевантаженнями під час сесій (особливо на першому курсі).

Ряд авторів вважають, і це, на нашу думку, є найбільш прийнятним, що в процесі забезпечення готовності спеціаліста до професійної діяльності мають місце і навчальна, і психічна, і фізична і моральна підготовка (Максиманко С.Д., 1998). Також важлива оптимальна діяльність психофізіологічних функцій та психічних процесів студента, необхідних для нормального виконання спеціальних дій, спрямованих на певний кінцевий результат.

Таким чином, передумовою ефективності та надійності діяльності спеціаліста є позитивна мотивація, свідомість, психічна та фізична готовність, добре розвинені пізнавальні процеси, вольові якості.

Діяльність студентів у вищих навчальних закладах порівняно з середніми навчальними закладами специфічна за своїми умовами, мотивами та завданнями. Разом з тим, вона є головним шляхом формування майбутнього професіонала як особистості, його готовності до ефективної професійної діяльності.

Застосування індивідуального підходу до навчання студентів дозволить покращити якість їх підготовки та сприятиме скороченню терміну навчання. При цьому виникає необхідність контролю за належним рівнем розвитку специфічних функцій, що забезпечують готовність до майбутньої професії в процесі навчання.