Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Сутність економічного терміну «стратегічний управлінський облік»

Поняття «стратегічний управлінський облік» виникло у 80-х роках ХХ століття. Однак, не дивлячись на те, що термін «стратегічний управлінський облік» існує вже понад 25 років, до цих пір в ділових колах і економічній літературі його визначення не набуло однозначного тлумачення.

В результаті проведеного дослідження і вивчення поглядів провідних вітчизняних і іноземних вчених-економістів [1-5] можливо навести декілька визначень економічного терміну «стратегічний управлінський облік».

Так, «стратегічний управлінський облік повинен зосередитися на зовнішніх факторах (таких як прибутковість конкурентів, частка на ринку і т. ін.), тоді як для традиційного обліку характерна зосередженість на внутрішніх процесах і явищах» [1, с. 387].

«Стратегічний управлінський облік (Strategic Managerial Accounting) – це система управлінського обліку, спрямована на прийняття стратегічних управлінських рішень» [2, с. 508].

«Стратегічний управлінський облік повинен відображати відносні фінансові результати, досягнуті бізнесом по відношенню з конкурентами, постачальниками і, можливо, споживачами» [3, с. 85].

Іннес визначає стратегічний управлінський облік як «засіб для забезпечення інформацією, потрібний для того, щоб підтримувати стратегічні рішення в організації. Стратегічні рішення зазвичай є довгостроковими та істотно впливають на організацію. Хоча стратегічні цілі можуть включати в себе внутрішній елемент, вони також повинні включати в себе і зовнішній елемент» [4, с. 632]. Аналогічного погляду дотримуються Купер і Каплан [5, с. 96].

Із наведених вище визначень видно, що цілий ряд авторів вважає, що основний акцент при визначенні економічного терміну «стратегічний управлінський облік» потрібно робити на його зовнішньої орієнтації. Сіммондс, який першим запропонував поняття «стратегічний управлінський облік», розглядає його як «надання і аналіз даних управлінського обліку про бізнес та його конкурентів, які використовуються для моніторингу і розвитку стратегії такого бізнесу» [6, с. 26; 7, с.207; 8, с. 357].

Бромвіч запропонував наступне визначення економічного терміну «стратегічний управлінський облік»: «… надання і аналіз фінансової інформації про ринки (на яких фірма реалізує свої продукти), витрати конкурентів, структуру витрат і моніторинг стратегії підприємства і стратегій конкурентів на цих ринках на протязі ряду періодів» [9, с. 27].

Оскільки, в економічній літературі однозначного визначення поняття «стратегічний управлінський облік» не існувало і до цих пір не існує, в 1996 році було проведено комплексне дослідження, в процесі якого Лорд визначила декілька основних напрямів, які можуть бути використані для характеристики економічного терміну «стратегічний управлінський облік»:

«1. Розширення традиційної внутрішньої спрямованості управлінського обліку, тобто включення зовнішньої інформації про конкурентів.

2. Взаємозв’язок між стратегічною позицією, обраною фірмою, і очикуємим акцентом на управлінський облік (тобто облік у відповідності із стратегічним позиціонуванням).

3. Досягнення конкурентних переваг шляхом аналізу засобів скорочення витрат і / або підсиленням диференціації продуктів фірми завдяки використанню зв’язків в ланцюжку цінностей і оптимізації носіїв витрат» [10, с. 348].

Таким чином, на основі проведеного аналізу можливо сформувати визначення економічного терміну «стратегічний управлінський облік». Так, поняття «стратегічний управлінський облік» виступає комплексним напрямом управлінського обліку, орієнтованим на процес прийняття довгострокових (стратегічних) управлінських рішень, в межах якого передбачається змістовний аналіз зовнішнього бізнес-середовища, де фірма-продуцент здійснює свою виробничо-комерційну діяльність (при проведенні цього аналізу повинні бути враховані стратегічна позиція підприємства на ринці, диференціація продуктів суб’єкта господарської діяльності, а також повинен бути побудований повний ланцюжок цінностей установи, яка розглядається). Також при застосуванні «стратегічного управлінського обліку» потрібно враховувати його об’ємність і широту, а саме мати на увазі, що будь-які технології, які сприяють прийняттю тих або інших стратегічних (довгострокових) рішень, можна віднести до технологій стратегічного управлінського обліку.

Література:

1. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник. – Д. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 440 с.

2. С.Ф. Голов. Управлінський облік. Підручник. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.

3. Уорд Кит. Стратегический управленческий учёт / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2002. – 448 с.: ил.

4. Innes J. Strategic Management accounting, in tones, J (ed.). Handbook of Management accounting, Gee, Ch. 2., - 1998. – 968 p.

5. Cooper R., Kaplan R.S. Measure costs right: make the right decisions // Harvard Business Review. – 1988. - September/October - P. 96-103.

6. Simmonds K. Strategic management accounting // Management accounting. - 1981. - № 59(4). P. 26-29.

7. Simmonds K. Strategic management accounting for pricing: a case example // Accounting and Business Research. - 1982. - № 12(47). P. 206-214.

8. Simmonds K. The accounting assessment of competitive position // European Journal of Marketing, Organization and Society. - 1986. - № 12(4). P. 357-374.

9. Bromwich M. The case for strategic management accounting: the role of accounting information for strategy in competitive markets // Accounting. Organisation and Society. – 1990. - № 1. P. 27-46.

10. Lord B.R. Strategic management accounting: the emperor`s new clothes? // Management Accounting Research. - 1996. - № 7(3). - P. 347-366.