Регіональна економіка

Левченко О.М., Охріменко Я.В.

Національний авіаційний університет

Кредитування економіки області в контексті реалізації стратегії соціально-економічного розвитку

Сьогодні Україна знаходиться напередодні суттєвих змін у державній регіональній політиці. Їх зміст вже у недалекому майбутньому визначатиметься як рівнем усвідомлення суспільством та владою сутності соціально-економічних процесів, що відбулися у регіонах за останні десять років, так і обранням моделі, за якою відбуватиметься подальше регулювання регіонального розвитку. Беззаперечним є той факт, що стабілізація і розвиток економіки регіонів значною мірою пов’язані із впровадженням дієвої грошово-кредитної політики, формуванням ефективної банківської системи та механізмів її реалізації. Саме банківська система з її дійовим механізмом – кредитуванням – зможе стати головним рушієм соціально-економічних процесів у таких таксономічних одиницях, як регіон, оскільки кредит виступає необхідною умовою безперервності кругообігу коштів господарюючих підприємств. Задоволення тимчасових потреб підприємств в грошових коштах на затрати в основні фонди та оборотні кошти за допомогою кредитів найбільше відповідає вимогам господарського розрахунку.

Для регіону велике значення має якісне передбачення та всебічний розвиток сфери довгострокового кредитування. Зокрема, як показав аналіз Стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року, існуюча нині практика кредитування економіки області є нераціональною. Причина такого становища, згідно зі Стратегією – це кредитна політика, здійснювана протягом 1991-2000 рр., а також механізм її реалізації, які не сприяли забезпеченню тактичних і стратегічних цілей та завдань розвитку економіки на регіональному та державному рівнях (зокрема з причин обмеженості за видами, обсягами і цільовим спрямуванням кредитів). Аналіз довгострокових кредитів, наданих в економіку області у 1995, 2000 рр. показав їх дуже низьку частку, яка була практично незмінною і становила 0,1 відсотка, в та 2005 році – 0,5 відсотка. В цілому по Україні цей показник був від одного до двох порядків вищим, таблиця 1. Це не дозволяло кредитам виконувати свого прямого функціонального призначення – виступати джерелом інвестування виробництва і, як наслідок, зростання споживчого попиту.

Таблиця 1

Структура вимог банків за кредитами в національній та іноземній валюті, наданими комерційними банками суб’єктам господарювання

(питома вага у загальному обсязі, процентів.)

	1995			2000			2005
	Всього	У тому числі		Всього	У тому числі		Всього	У тому числі
		Коротко-стро- кових	Довго-стро- кових		корот-костро кових	Довгос-тро- кових		Коротко-строко-вих	Довго-стро кових
Україна	100,0	89,7	10,3	100,0	83,5	16,5	100,0	44,4	55,6
в т.ч. Чернігівська область	1,5	1,4	0,1	1,1	1,0	0,1	1,0	0,5	0,5
Питома вага, в %	0,015	0,016	0,009	0,011	0,012	0,006	0,01	0,011	0,009

Таке становище у довгостроковому кредитуванні суб’єктів господарювання гальмує покращання інвестиційного клімату в економіці регіону і означає, що проблема ліквідації ізольованості товаровиробників від кредитних ресурсів залишається ще не вирішеною. Стратегія пов’язує це насамперед з високою прибутковістю облігацій внутрішньої державної позики, високим рівнем процентних ставок за кредити (незважаючи на поступове їх зниження), а також ризиком неповернення кредитів та низьким рівнем їх забезпечення.

Тому, з метою підвищення кредитування економіки області Стратегія соціально-економічного розвитку передбачає формування ефективної кредитної політики поряд із здійсненням довгострокового кредитування інвестиційних потреб підприємств (на технічне переоснащення, реконструкцію, впровадження високих технологій) строком до трьох років з урахуванням розміру облікового відсотка за кредит і мінімальної маржі комерційних банків. Разом з тим, на сучасному етапі розвитку кредитної справи кожний комерційний банк самостійно визначає оптимальні для себе умови здійснення кредитних операцій відповідно до особливостей власної визначеної кредитної політики, власної діяльності та діяльності своїх клієнтів. Банківський аналіз кредитоспроможності проводиться, як по обмеженому, так і по розширеному колу показників, які відображають різноманітні сторони діяльності позичальника. При цьому, для визначення кредитоспроможності обираються найбільш прийнятні з них, але враховуючи, що позичальники різняться за характером виробничої, комерційної, фінансової діяльності, кожний банк з присутньою лише йому методикою оцінює їх кредитоспроможність. Не розвинені в області лізингові операції, які могли б покращити ситуацію з оновленням виробничих фондів, сприяли впровадженню інновацій технологічного циклу. Таким чином, ефективне кредитування економіки області в контексті реалізації стратегії соціально-економічного розвитку можливе за умови розвитку банківської справи, лізингу за умови взаємного доповнення інтересів:

- регіону, які полягають, відповідно до Стратегії, у максимальному залученні вільних коштів фізичних та юридичних осіб з наступним вкладанням їх в кредитування підприємництва, постійному нарощуванні бази кредитування, широкому впровадженню програм споживчого кредитування, пільговому кредитуванню підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- та довгострокових кредитів, створенні сприятливих умов для розширення кредитування інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарської діяльності, використанні пільгового кредитування для підприємств малого та середнього бізнесу з частковою компенсацією відсотків за кредит з бюджетних коштів;

- банків і їх бажання отримати максимум вигоди від кредитних операцій при мінімальному ризику, нарощенню лізингових операцій в банківській та небанківській сфері.

Література

1. Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року // http://www.regadm.cn.ua.

2. Дані НБУ. – http// www. bank. gov. ua.